Провадження № 1-кп/582/55/20
Справа № 582/445/20
Копія
про призначення судового розгляду
20 травня 2020 року смт. Недригайлів
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів матеріали кримінального провадження із обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200220000034 від 21 лютого 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
18 травня 2020 року до Недригайлівського районного суду надійшли обвинувальний акт з позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління державного казначейства України в Сумській області, Фінансового управління Недригайлівської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину та іншими матеріалами кримінального провадження №12020200220000034 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
З поданих документів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 22.02.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.04.2020, а ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2020 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.05.2020 року включно.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі обвинувального акту, який складено та затверджено відповідно до вимог КПК України. Клопотань про виклик певних осіб чи витребування доказів не заявляв. Також прокурор заявив та підтримав у судовому засіданні клопотання про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 121 КК України, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.
Представник потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до початку підготовчого засідання подала позовну заяву з доданими до неї документами та копіями для обвинуваченого і захисника. В підготовчому засіданні просила прийняти дану заяву до розгляду разом з кримінальним провадженням №12020200220000034 та стягнути з обвинуваченого матеріальну та моральну шкоду на користь потерпілої. Пояснила, що потерпіла намагалася врегулювати цивільний спір з обвинуваченим, однак це їй не вдалося, тому вона вимушена була звернутися з зазначеною позовною заявою. Заявила клопотання про витребування копії актового запису про народження ОСОБА_8 , який є її рідним братом для підтвердження факту родинних зав'язків з загиблим внаслідок злочину. Клопотання прокурора про обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 пояснив, що жодних перемовин потерпіла з ним чи ОСОБА_5 щодо відшкодуання шкоди не вела. Однак він проти прийняття судом до розгляду позовної заяви та задоволення клопотання про витребування актового запису про народження ОСОБА_8 не заперечує. Крім того вважає, що дане кримінальне провадження не може бути призначене до розгляду на підставі обвинувального акту, оскільки останній не відповідає вимогам чинного законодавства. Так відповідно до ст. 358 КПК України офіційний документ на його думку має містити печатку відповідної прокуратури. Оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 печатки не містить, просив повернути прокурору обвинувальний акт з доданими до нього документами для усунення недоліків. Крім того захисник не погодився з клопотанням прокурора про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свої незгоду мотивував тим, що прокурором не доведений жодний ризик, викладений у клопотанні. ОСОБА_5 не судимий, має сім'ю : матір, батька брата, має постійне місце проживання, а тому щодо нього може бути обраний більш м'який запобіжний захід - наприклад у виді домашнього арешту, можливо і цілодобового. При цьому посилався на рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 №1-р/2017 та рішення ЄСПЛ «Ігнатов проти України».
Обвинувачений ОСОБА_5 позицію свого захисника підтримав в повному обсязі.
Вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо заявлених клопотань та можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд доходить висновку про призначення судового розгляду обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4,6 ч.2 ст. 314 КПК України відсутні.Підстав для закриття кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено та затверджено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Ні стаття 358 ні стаття 291 КПК України не містить вимоги щодо обов'язкового скріплення печаткою обвинувального акту, як на те вказує захисник. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає, що заявлені цивільні позови прокурора в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування потерпілого та потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, відповідають вимогам, визначеним ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви в розумінні ч. 4 ст.128 КПК України, тому можуть бути прийняті до розгляду.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до Рішення Конституційного суду від 23.11.2017 №1-р/2017 (у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України), зазначено, що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Згідно з ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
Ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини утриманців, наявність постійного місця роботи, майновий ста, наявність судимостей.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги також практику ЄСПЛ, зокрема п.51 рішення «Летелье проти Франції» від 26.06.1991 з якого вбачається, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення, принаймні протягом певного часу. Крім того, відповідно до Рішення ЄСПЛ від 27 серпня 1992 року у справ Томазі проти Франції (п.91) суд визнає, що деякі правопорушення в силу їх особливої тяжкості і реакції на них громадськості здатні привести до соціального обурення, яке може виправдати попереднє ув'язнення, у крайньому разі протягом певного часу. Відповідно до п. 40 рішення ЄСПЛ «Ігнатов проти України», питання про те, чи є розумним термін тримання особи під вартою не може оцінюватися абстрактно. Це питання повинно бути оцінено відповідно до особливостей кожного конкретного випадку, причини, наведених у рішеннях національних судових та слідчих органів, і задокументованих фактах, на які посилається заявник у його клопотанні про звільнення. Тривале тримання під вартою може бути виправдане у випадку, тільки якщо є конкретні ознаки існування суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до особистої свободи.
Обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 22.02.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.04.2020, а ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2020 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.05.2020.
При розгляді клопотання про застосування та продовження застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 слідчий суддя виходив з наявності обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК .
Суд вважає, що даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали. З огляду на зміст обвинувачення, що пред'явлено вказаній особі, характер злочину, даних про особу обвинуваченого - обрання стосовно нього більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не може запобігти ризикам, про які йдеться у клопотанні.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлення невідворотності покарання за вчинення тяжкого злочину, виключно у виді позбавлення волі, дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_5 , місце проживання якого зареєстроване за межами Недригайлівського району, а саме у м. Суми, може переховуватися від суду, тобто наявних ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України.
Також суд вважає, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, враховуючи також що один із свідків є співмешканкою обвинуваченого. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Оскільки судовий розгляд ще не розпочато, свідки, потерпіла та сам обвинувачений не допитані, то перебування обвинуваченого на волі, навіть і під домашнім арештом може бути фактором, що може впливатиме на показання свідків та потерпілої.
Також суд враховує обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 ніде не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб.
У судовому засіданні не встановлено, що за станом здоров'я підозрюваний ОСОБА_5 має протипоказання щодо тримання в СІЗО. Також і захисником не надано суду доказів на підтвердження наявності будь-яких протипоказань щодо перебування підозрюваного у слідчому ізоляторі.
Разом з тим суд вважає недоведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування завершено, тобто на думку сторони обвинувачення зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для пред'явлення обвинувачення.
Таким чином, суд вважає, що підстави для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, відсутні, а заявлені ризики, з огляду на які був обраний цей запобіжний захід, на час проведення підготовчого провадження не зменшились та не відпали.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, то суд розміру застави не визначає.
Керуючись ст. ст. 177-178, 182-183, 202, 205, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020200220000034, що внесене в ЄРДР 21 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у відкритому судовому засіданні на 10 год 00 хв. 27 травня 2020 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, представника потерпілої.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 16 липня 2020 року.
Цивільний позов прокурора, який діє в інтересах держави в особі Головного Управління державного казначейства України в Сумській області, Фінансового управління Недригайлівської районної державної адміністрації, прийняти до розгляду.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, прийняти до розгляду у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому після її проголошення.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор» та учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена лише у частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 7 днів з дня її оголошення до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1