г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1963/15-ц
Номер провадження 6/213/21/20
20 травня 2020 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Нестеренка О.М.,
секретар судового засідання - Шрам В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у м. Кривого Рогу заяву ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною заявою та просить зупинити виконання за виконавчим документом № 213/1963/15-ц про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 110 698,46 грн., визнати виконавчий лист № 213/1963/15-ц, виданий Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі рішення від 24.09.2018, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що у справі № 213/1963/15-ц судом вже видавався виконавчий лист про стягнення з нього боргу на користь ПАТ «ВБР» на підставі заочного рішення суду від 03.11.2015, а після перегляду заочного рішення, рішенням від 24.09.2018 з нього стягнуто ту саму суму вже на користь правонаступника стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», у зв'язку з чим вважає, що виданий на підставі цього рішення виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.
Учасники справи про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, але в судове засідання не з'явилися. За клопотанням представника заявника розгляд справи було призначено в режимі відеоконференцзв'язку, але у зазначений час до суду, який забезпечував відеоконференцзв'язок, заявник та його представник не з'явилися.
Від стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» - надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 , в якому він у задоволенні клопотання просив відмовити, посилаючись на те, що «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» залучено до участі у справі як правонаступника ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» під час розгляду справи - ухвалою суду від 06.04.2018, сума заборгованості стягнута з ОСОБА_1 вже на користь ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», тому саме це товариство є стягувачем у виконавчому провадженні.
Згідно ч.3 ст.432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно положень п.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ознайомившись з наданими боржником матеріалами, запереченнями стягувача, матеріалами цивільної справи № 213/1936/15-ц, судом встановлено наступне.
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.09.2018 по справі № 213/1936/15-ц частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» Оніщенка В.А., ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором № PX029031.202790.001 від 11.12.2013 в сумі 110 698,46 грн., та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1106,98 грн.
На підставі зазначеного рішення після набрання ним законної сили, за заявою представника позивача від 02.11.2018 судом видано виконавчий лист на зазначену суму боргу, який 22.12.2018 направлений стягувачу та згідно з поштовим повідомленням отримано ним 28.12.2018.
Крім того, судом відкликано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 553,49 грн., виданий на підставі рішення про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ВБР» в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця Інгулецького відділу ДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11.05.2019 закрите виконавче провадження ВП № 57685061 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1106,98 грн. Як зазначено в постанові, підставою для закриття виконавчого провадження є сплата судового збору в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної статті виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню.
Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань визначені ст.ст.598-609 ЦК України.
Так, згідно з зазначеними нормами цивільного законодавства, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного майна, грошей тощо, зарахуванням зустрічних вимог, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання зобов'язання тощо.
Аналогічне роз'яснення надано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ в листі від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», згідно з яким процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконання.
Водночас, згідно з повідомленням Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до відділу ДВС не надходив виконавчий лист за рішенням суду від 08.12.2015 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР», при цьому перебуває на виконанні виконавчий лист, виданий судом на підставі рішення від 24.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» у розмірі 110 698,46 грн., стягнення за цим виконавчим документом не відбувалося.
Суд враховує, що боржником надано Витяг з реєстру виконавчих проваджень, з якого вбачається, що 19.08.2019 відкрито виконавче провадження за ВП № 59840235 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Іншої інформації Витяг не містить, на що вказував суд в ухвалі про залишення заяви без руху, однак нових доказів відкриття провадження про стягнення з нього той самої суми боргу на користь попереднього кредитора - ПАТ «ВБР» - заявник не надав, у зв'язку з чим суд критично ставиться до його твердження про те, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , боргу на користь ПАТ «ВБР».
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Отже, судом встановлено, що виконавчий лист, стосовно якого розглядається заява, було видано на підставі рішення суду від 24 вересня 2018 року, його зміст узгоджується з резолютивною частиною рішення суду, що набрало законної сили, не оскаржувалось, не було скасовано, а тому виконавчий лист не може вважатися таким, що був виданий помилково. Наданими суду підтверджено, що стягнення за цим виконавчим документом не відбулося, тобто рішення суду не виконано, а отже підстав вважати, що обов'язок боржника за даним судовим рішенням відсутній повністю чи частково, немає.
Суд вважає, що за зазначених обставин підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Іншого заявник не довів. Оскілько інших підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, передбачених ст.432 ЦПК України, під час розгляду заяви судом не встановлено, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.432 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про визнання виконавчого листа № 213/1963/15-ц, виданого Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі рішення від 24.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості у розмірі 110 698,46 грн. таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Нестеренко