20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 175/2485/17
провадження № 61-16742св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна,
третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року у складі судді Реброва С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л., третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовна заява мотивована тим, що 30 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № DNK0GA00000054, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 50 000,00 дол. США, зі сплатою 11,04 % річних, кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту - 30 серпня 2017 року. Того ж дня, в забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , укладено іпотечний договір, за умовами якого у забезпечення виконання зобов'язань позивачем передано банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 69,2 кв. м, жилою площею 40,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У січні 2017 року позивач отримала претензію про добровільне звільнення квартири - предмета іпотеки, із одночасним зняттям з реєстраційного обліку. Разом із претензією було отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, із змісту яких позивач дізналась, що рішенням від 30 листопада 2016 року № 32636755 року про реєстрацію речових прав та їх обтяження приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л. Л., право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - зареєстровано за ПАТ КБ «ПриватБанк».
Позивач вважає такий перехід права власності на належну їй квартиру незаконним, оскільки на момент вчинення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ «ПриватБанк» діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який встановлює заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, що є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті та за передбачених Законом умов.
Позивач просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності № 17724873 , вчинений 28 листопада 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32636755 від 30 листопада 2016 року про реєстрацію права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
11 жовтня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа - орган опіки та піклування Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень призначити до судового розгляду.
Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська