Справа №755/2877/20
№1-кс/755/2225/20
"13" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Санкт-Петербург, Російської Федерації, росіянину, громадянину України, із незакінченою вищою освітою, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020101110000024 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020101110000024 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що групою прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22020101110000024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, виник злочинний умисел, спрямований на переміщення особливо небезпечних психотропних речовин через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 , діючи умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , маючи умисел, направлений на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), використовуючи власний комп'ютер, через всесвітню мережу Інтернет увійшов у власний обліковий запис на веб-сайті онлайн-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де шляхом обміну повідомленнями з невстановленою досудовим розслідуванням особою або особами, здійснив замовлення з Федеративної республіки Німеччина 50 (п'ятдесят) пігулок з відтиском «Red Buli».
На виконання зазначеного злочинного умислу, невстановлені досудовим розслідуванням особи або особа, у невстановлені органом досудового розслідування час та місці, перебуваючи на території Федеративної республіки Німеччина, з метою приховування від митного контролю та ускладнення виявлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), здійснили пакування 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli» у пластиковий пакет без написів, який помістили у паперовий конверт та відправили міжнародним поштовим відправленням до України, вказавши отримувачем « ОСОБА_7 » та адресу: « АДРЕСА_2 ».
Після цього, у зону діяльності митного контролю Київської митниці Державної митної служби України на територію ПАТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, буд. № 2) з Федеративної республіки Німеччина надійшло міжнародне поштове відправлення (без номеру) на ім'я ОСОБА_8 та адресу: АДРЕСА_2 . Під час митного огляду вказаного міжнародного поштового відправлення співробітниками Київської митниці Держмитслужби виявлено пластиковий пакет, у якому приховано від митного контролю 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli».
Згідно з висновком Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої Лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003203-0037 від 21.02.2020 року, надані на дослідження 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого кольору з відтиском «Red Buli», містять у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), яка згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (із змінами та доповненнями), належить до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено (таблиця І Список №2).
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін та бажаючи його доведення до кінця, 16.03.2020 року ОСОБА_4 прибув до приміщення відділення 03062 Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13, де отримав від співробітника вказаного відділення поштового зв'язку поштове відправлення, замовлене ним з Федеративної республіки Німеччина на його ім'я та адресу.
Під час огляду місця події 16.03.2020 року, у приміщенні відділення 03062 Київської міської дирекції ПАТ «Укрпошта», розташованого за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13, у ОСОБА_4 , вилучено поштове відправлення без номеру, замовлене ним з Федеративної республіки Німеччина до України на його ім'я та адресу, всередині якого виявлено 50 (п'ятдесят) пігулок рожевого та фіолетового кольору.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у контрабанді психотропних речовин, тобто їх переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, предметом якого були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого злочину підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження: висновком Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Спеціалізованої Лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України № 1420003203-0037 від 21.02.2020 року; протоколом огляду місця події у відділенні ПАТ «Укрпошта» за адресою: м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13 від 16.03.2020 року; протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 від 16.03.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2020 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.03.2020 року; протоколом огляду поштового відправлення від 27.03.2020 року; іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року, у справі № 755/2877/20 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 14.05.2020 року та на підозрюваного покладено наступні обов'язки: носити електронний засіб контролю; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзд з України, в'їзд в України.
07 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування до 6 місяців.
Поряд з цим, заявлені у клопотанні органу досудового розслідування про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 18.03.2020 року, ризики не зменшились та, зважаючи на необхідність запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у даному кримінальному провадженні, з метою зміни останніми в подальшому своїх показів, знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, що можуть мати місце у зв'язку із підозрою його у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 22020101110000024, а застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, тому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому, зазначаючи, що підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу і живе за рахунок батьків, його мама проживає в Росії, а тому, існує ризик переховування від органів досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації, а за місцем його фактичного проживання під час обшуку було знайдено наркотичні засоби, тому, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим, просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки сторона обвинувачення до клопотання долучила лише процесуальні документи, а відповідно до КПК України, у клопотання повинні міститися докази на підтвердження ризиків. Крім того, зазначив, що доводи прокурора не відповідають дійсності, оскільки мама його підзахисного проживає в Україні та на даний час знаходиться в приміщенні суду. Підозрюваний ОСОБА_4 постійно знаходиться вдома і покладені обов'язки жодного разу не порушив, підозра є необґрунтованою і немає доказів вини його підзахисного. Зокрема, його підзахисному було проведено оперативне втручання і йому необхідно періодично з'являтися до лікаря для обстеження, а запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не дає можливості це зробити і це негативно може вплинути на стан його здоров'я, про що надав суду відповідну документацію, тому, прохав відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або ж застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, зазначив, що йому необхідно періодично з'являтися до лікаря для обстеження. Зокрема, за час перебування під цілодобовим домашнім арештом він свої процесуальні обов'язки не порушував і виконував їх у повному обсязі.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом 07 лютого 2020 року відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 22020101110000024.
17 березня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
18 березня 2020 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , до 14 травня 2020 року, із застосуванням електронних засобів контролю та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
07 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до шести місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, наявними у справі доказами.
Крім того, у судовому засіданні встановленого, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві, раніше не судимий, процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року не порушував, останньому проведено оперативне втручання і йому необхідно періодично з'являтися до лікаря для обстеження.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування та застосування раніше до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, впливав на свідків, слідчому судді прокурором надано не було. Крім того, у даному судовому засіданні прокурором підтверджено, що підозрюваний не порушував умови домашнього арешту.
Таким чином, окрім констатації, прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, менш суворого, ніж домашній арешт, який фактично обмежує у свободі ОСОБА_4 , останній буде ухилятись від слідства та суду. До прикладу, невизнання вини та відмова давати показання не може вважатись як ухилення, оскільки це є правом підозрюваного та на останнього не покладено обов'язок доказування вини.
Твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину не є достатнім для продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Так, у справі «Мамедова проти Росії» 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський суд зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п. 17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання у м. Києві, де проводиться досудове розслідування, раніше не судимий, процесуальні обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2020 року не порушував, останньому проведено оперативне втручання і йому необхідно періодично з'являтися до лікаря для обстеження, вважає, що вагомих підстав для продовження щодо підозрюваного достатньо суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в межах продовженого прокурором строку досудового розслідування.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст.3, 176-179, 184-187, 193-196, 198, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020101110000024 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, залежно від стадії кримінального провадження та, згідно зі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання;
здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 на два місяці - до 11 липня 2020 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: