612/244/20, 1-кс/612/89/20
19 травня 2020 року смт Близнюки
Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області з клопотанням, в якому просить скасувати ухвалу слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області, якою клопотання, подане в рамках кримінального провадження внесеного № 12019220730000029 від 17.02.2019 року, про арешт, а саме: на мисливську рушницю «FABARM XLR - 5» № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вилучену в ході проведення огляду місця події 18.02.2019 в період часу з 12-30 год. по 12-50 год., яка перебувала у володінні ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 20.02.2019 слідчим суддею Близнюківського районного суду Харківської області була постановлена ухвала, якою клопотання про арешт майна задоволено.
Накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме на мисливську рушницю «FABARM XLR - 5» № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , шляхом вилучення у власника.
Так на цей час, усі необхідні слідчі дії та експертизи, для яких були необхідні мисливські рушниці, проведені, а тому відсутні підстави для продовження арешту належного власникові майна.
Окрім цього заявник зазначає, що арештоване слідчим суддею майно не відповідає ознакам речового доказу, встановленим ст. 98 КПК України, і не може бути арештований на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Саме по собі зберігання та використання мисливської зброї не є злочином та само по собі не носить кримінальний характер.
Визнання слідчим вилученого майна речовими доказами в цьому кримінальному провадженні, само по собі не може бути підставою для арешту на майна.
Використання мисливської рушниці є робочою необхідністю ОСОБА_3 та безпідставне перебування під арештом вже на цей час приводить до неможливості виконання ним обов'язків у повному обсязі.
Порушено принцип розумності і співмірності обмеження права власності. Стороною обвинувачення жодним доказом не доведена подія злочину, потреби досудового розслідування не можуть виправдати втручання у права і свободи особи.
Таким чином заявник вважає, що потреба у застосуванні арешту на майно відпала та арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні заперечував проти клопотання та просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження та документи надані слідчим, приходжу до наступного.
Ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області від 20.02.2019 року, задоволено клопотання начальника СВ Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області та накладено арешт на мисливську рушницю «FABARM XLR - 5» № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_3 .
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Разом з тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Таким чином, доводи ОСОБА_3 щодо не відповідності арештованого майна ознакам речового доказу, не можливості його арешту на підставі п.1 ч.2 ст. 170 КПК України та необґрунтованості накладеного арешту, виходять за межі цього судового розгляду.
З оглянутого в судовому засіданні повідомлення про підозру від 19.05.2020 вбачається, що ОСОБА_3 за цим кримінальним провадженням повідомлено про підозру за ч.2 ст. 248 КК України за тих обставин, що він як службова особа з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб порушив правила полювання, що заподіяло істотну шкоду.
Тобто на момент розгляду клопотання ОСОБА_3 було повідомлено про підозру, майно на яке накладено арешт є речовим доказом та за наведених у підозрі обставин пов'язане з цим кримінальним провадженням.
Повернення арештованого майна завадить завданням та меті арешту майна, а також безпосередньому дослідженню речових доказів судом.
Посилання ОСОБА_3 на обмеження його права користуватись мисливськими рушницями, у зв'язку з службовою необхідністю, оскільки він працює єгерем, як на підставу для задоволення клопотання, слідчим суддею визнається необґрунтованими з огляду на фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру, та безпосередньому використанні арештованого майна ним як службовою особою в інкримінованому кримінальному правопорушенні. Доказів неналежного виконання або неможливості виконання своїх службових обов'язків з огляду на арешт майна ОСОБА_3 не надано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваним та його захисником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба. Будь-яких доказів, що обґрунтовують та доводять відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту майна, слідчому судді не надано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення,оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 08 год. 45 хв. 20 травня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1