УХВАЛА Іменем України
м. Балаклія 18 травня 2020 рокуСправа №610/965/20 1-в/610/129/2020
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву, яка надійшла із Державної установи «Покровська виправна колонія (№17)» від засудженого
ОСОБА_5 , який народився в м. Харків ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, до арешту не працював, проживав по АДРЕСА_1 , не одружений, освіта неповна середня, раніше судимий,
засуджений:
29.01.2018 року вироком Київського районного суду м. Харкова за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України із застосування ст.70, ч.1 ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці,
про зарахування строку попереднього ув'язнення,-
установив:
28.04.2020 р. засуджений ОСОБА_4 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з заявою, в якій просив застосувати до нього ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник ДУ «Покровська виправна колонія № 17» в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника адміністрації установи.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, зазначивши, що засуджений ОСОБА_4 був затриманий після вступу вироку в законну силу та не був попереднього ув'язнений.
Суд, вислухавши пояснення засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви та особової справи засудженого ОСОБА_4 , дійшов таких висновків.
Відповідно до абз.1,4 ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону №838-VІІІ, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Дана редакція Закону діяла з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно).
Згідно з п.2 ч.4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, початок строку відбування покарання та рішення про залік досудового тримання під вартою.
З аналізу зазначених норм права убачається, що питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання вирішується судом під час ухвалення вироку, про що зазначається в його резолютивній частині.
Разом з цим, вказане питання також може бути вирішено судом в порядку, передбаченому розділом VІІІ «Виконання судових рішень» КПК України, в таких випадках:
1. у випадку коли суд при ухваленні вироку не вирішив питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання. Вирішення даного питання можливе після набрання відповідним вироком законної сили;
2. у випадку внесення змін до Закону України про кримінальну відповідальність, якими поліпшено становище особи. У цьому випадку вирішення питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання можливе, якщо відповідний вирок було ухвалено до набрання чинності змін до Закону України про кримінальну відповідальність. Саме такі зміни вносились Законом № 838-VІІІ;
3. у випадку ухвалення Верховним Судом висновку щодо застосування відповідної норми у подібних правовідносинах для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. В цьому випадку питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання може бути вирішено в порядку, передбаченому розділом VІІІ «Виконання судових рішень» КПК України, якщо відповідний вирок було ухвалено до ухвалення відповідної постанови Верховного Суду. Правовий висновок щодо застосування ч.5 ст.72 КК України в різних редакціях було викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 за наслідками розгляду справи № 663/537/17.
Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2018 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України та на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2013 р. у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. Обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту його фактичного затримання.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_4 на проголошення вироку від 29.01.2018 року, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 року його було оголошено у розшук.
Вирок Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 року набрав законної сили 20.03.2018 р.
Засуджений ОСОБА_4 був затриманий 11 травня 2018 року.
Крім того, ОСОБА_4 раніше був засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2013 року за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, невідбуте покарання за цим вироком було частково приєднане до вироку Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 року. Даних про те, що ОСОБА_4 був попередньо ув'язнений у вказаному кримінальному провадженні вирок від 29.08.2013 року не містить.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» Попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Указаний закон не підлягає застосуванню до ОСОБА_4 , оскільки до набрання вироком Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2018 р. ОСОБА_4 не був затриманий та під вартою не перебував жодного дня (не був попередньо ув'язнений), хоча до нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під варту цим же вироком, але його затримання відбулося 11.05.2018 року, тобто після вступу даного вироку в законну силу.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заява засудженого ОСОБА_4 не підлягає задоволенню оскільки до нього не було застосовано попереднє ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 370-372, 537, 539 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Балаклійський районний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали складений 20 травня 2020 року.
Суддя ОСОБА_1