15.05.2020 Справа № 756/5237/20
Унікальний номер № 756/5237/20
Провадження № 1-кс/756/993/20
15 травня 2020 року, слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100050002841 30 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Слідчий вказує на те, що 29.04.2020, близько 13 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2, працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «BMW 530» р.н. НОМЕР_1 , 1999 р.в., під керуванням ОСОБА_5 . Під час перевірки було виявлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має ознаки підробки.
30.04.2020 постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 автомобіль марки «BMW 530» р.н. НОМЕР_1 , 1999 р.в., талон реєстраційних даних № 012/18, ключ до автомобіля марки «BMW 530» р.н. НОМЕР_1 визнані речовими доказами по кримінальному провадженню за № 12020100050002841.
Як на підставу внесення клопотання про арешт, слідчий посилається також на те, що вилучений автомобіль,талон реєстраційних даних № 012/18, ключ до автомобіля є речовими доказами, оскільки відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явились, прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Дослідивши клопотання, копії наданих документів, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 12020100050002841 від 30 квітня 2020 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі"АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the UnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Таким чином, з метою недопущення приведення до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню. Зокрема слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим в частині накладення арешту на автомобіль у вигляді заборони розпорядження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки автомобіль марки «BMW 530» р.н. НОМЕР_1 на чорному фоні, 1999 р.в. сірого кольору, талон реєстраційних даних № 012/18, ключ до автомобіля марки «BMW 530» р.н. НОМЕР_1 на чорному фоні, вилучене 29.04.2020 та визнане речовими доказами по кримінальному провадженню № 12020100050002841, у вигляді заборони розпоряджатися будь-кому і будь-яким чином зазначеним автомобілем.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1