Справа №:755/3644/20
Провадження №: 1-кс/755/1207/20
"05" березня 2020 р.
м. Київ
слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040001689 від 01.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, встановила:
слідчий групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді із зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин, передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Клопотання умотивоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах, встановлених в ході досудового розслідування. Так, 01 березня 2020 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Вottle», який знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, 4, в цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, а саме пляшки віскі марки «Tullamore Dew Original» 0.7 л 40%».
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна повторно, діючи з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення ОСОБА_4 підійшов до полиць із продажу віскі та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв до рук 1 (одну) пляшку віскі марки «Tullamore Dew Original» 0.7 л 40%» закупівельною вартістю 379 грн. 00 коп., та вищевказане майно одразу сховав за куртку, в яку був одягнений. В подальшому ОСОБА_4 з викраденим майном вийшов з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ФОП " ОСОБА_6 " матеріальної шкоди на загальну суму 379 грн. 00 коп.
Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.03.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.03.2020; протокол огляду місця події від 01.03.2020 за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, 4; протокол огляду предметів від 03.03.2020 року, а саме відеозапису від 01.03.2020 року з камери спостереження в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.03.2020; іншими матеріалами в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним середньої тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, також не має належного джерела прибутку. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним середньої тяжкості кримінального правопорушення, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відсутність у нього постійного місця роботи та навчання, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я.
Під час проведення досудового розслідування, не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_4 не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Вищезазначене, на переконання слідчого та прокурора, свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років.
Зважаючи на вищевикладене заявник просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 182, 183 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.
Підозрюваний у судовому засіданні не оспорював фактичні обставини справи, однак просив застосувати більш м'який запобіжний захід, зобов'язуючись більше не вчиняти подібного.
Тож, слідча суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідча суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин, вказаних стороною обвинуваченою, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за викладених у підозрі обставин, наведених у клопотанні.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 04.03.2020 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину, та подано до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України, слідча суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно непрацюючий (неофіційно працює вантажником у ТОВ «Нова Пошта»), неодружений, має на утриманні малолітню дитину ( ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 06.06.2018 року Голосіївським районним судом у м. Києві за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. На час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.
А тому слідча суддя, аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слідча суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідча суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідча суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; відсутність постійного місця проживання в місті Києві, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність утриманців; репутацію підозрюваного як учасника суспільних відносин; вчинення злочину, який йому інкримінується, у період відбування покарання, призначене за скоєння злочинів проти власності, у виді іспитового строку, наявність судимості; майновий стан; розмір майнової шкоди, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює підозрюваний, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на цій стадії провадження слідча суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідча суддя не сприймає, як об'єктивні твердження підозрюваного про можливість запобігання наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, у цей період.
Таке обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням наведеного, слідча суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.
Також слідча суддя, дотримуючись вимог ст. 183 КПК України, вважає за необхідне, з урахуванням фактичних обставин даного кримінального правопорушення та участі підозрюваного у ньому, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, встановлених під час розгляду даного питання, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, визначити підозрюваному заставу у розмірі, який, на переконання суду, не є завідомо непомірним для нього, у світлі представлених слідчій судді матеріалів провадження, та буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 020 гривень 00 копійок, та покладенням відповідно обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196-198, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя постановила:
клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 02.05.2020.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 020 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за ... ( П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду).. від ( дата ухвали)... по справі №...., внесені ( П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку її дії.
У разі внесення застави, зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15:45 год. 10.03.2020.
Слідча суддя: ОСОБА_9