ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7752/20
провадження № 1-кс/753/1835/20
"19" травня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту з майна, -
18 травня 2020 року представник АТ «Альфа-Банк»- ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту з нерухомого майна, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Постановою про накладення арешту, б/н від 17.06.2009 року ГУНП України в Хмельницькій області.
Так, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає поверненню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 131 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Стаття 6 Конституції України вказує на те, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Крім того, положення статті 19 Конституції України наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора.
Стаття 306 КПК України, яка регламентує порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування слідчим суддею, прямо не визначає підсудність розгляду таких скарг.
Разом з тим, інші норми КПК України прямо передбачають, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм КПК України клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Тому, з урахуванням вищенаведених норм КПК України, загальним правилом (засадою) судового контролю під час досудового слідства є те, що такий контроль здійснює слідчий суддя суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Також, з згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-538/0/4-13 від 05 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, в тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Як вбачається із поданого клопотанняпредставник АТ «Альфа-Банк»- ОСОБА_2 у свою чергу звернулася до Дарницького районного суду м. Києва та просила скасувати арешт з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як місцезнаходження суб'єкту, бездіяльність якого оскаржується - ГУНП України в Хмельницькій області,що знаходяться поза межами територіальної юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення слідчого, прокурора повертається особі яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді.
Отже, враховуючи те, що місцезнаходження суб'єкту, бездіяльність якого оскаржується знаходиться поза межами юрисдикції суду, до якого подано дане клопотання, не підлягає розгляду у цьому суді, і відповідно належить повернути для подачі до належного суду у порядку, передбаченому цим Кодексом за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 304, ст. 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про скасування арешту з майна- повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом із клопотанням та усіма доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала скаргу.
Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: