Провадження № 11-сс/821/248/20 Справа № 704/301/20 Категорія: ст. 181, 193 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
19 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
Головуючого-судді суддів з участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції з Тальнівським районним судом:
прокурораОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, раніше неодноразово судимого: востаннє 25.01.2017 Тальнівським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі; звільнений 10.12.2019 по відбуттю міри покарання ,-
застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби строком на 60 днів, тобто до 23.06.2020 включно , -
Слідчий Тальнівського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Тальнівського районного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 ..
Клопотання мотивовано тим, що 17.01.2020 близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в орендованому будинку, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, нехтуючи правом на статеву свободу, статеву недоторканість, нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток малолітніх, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що вчиняє дії щодо малолітньої особи, яка недосягла статевої зрілості, застосувавши грубу силу, роздягнув малолітню потерпілу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та подолавши її опір, вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство).
ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 153 КК України.
23.04.2020 ухвалою слідчого судді Тальнівського районного суду Черкаської області частково задоволено клопотання слідчого, та застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби строком на 60 днів, тобто до 23.06.2020 включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом не в достатній мірі враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також те, що злочин вчинено щодо особи, яка не досягла 14 років. Вважає, що слідчий суддя послався на загальні норми, однак не навів жодних доводів щодо спростування обставин зазначених в клопотанні слідчого. Крім того, зазначає, що запобігти наявним ризикам можливо лише застосувавши до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Постанова судді про застосування запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 177, 178, 181 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора, врахувавши, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і прокурором не доведено, що тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі може запобігти ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби. При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею обґрунтовано враховано те, що він за місцем проживання позитивно характеризується, громадський порядок не порушував, в стані алкогольного сп'яніння в громадських місцях не був помічений, добровільно з'являється за першим викликом слідчого прокурора та суду, тиск на свідка та потерпілу не чинить, асама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що підозрюваний ОСОБА_7 з моменту застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби порушував заборони, встановленні слідчим суддею місцевого суду.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду належним чином мотивував можливість застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а тому доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі є неспроможними.
Істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого відносно ОСОБА_7 - відсутні.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_7 саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт в певний період доби, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, яка є законною та обґрунтованою, і задоволення апеляційних вимог прокурора.
Керуючись ст. 181, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Тальнівського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року, якою відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби строком на 60 днів, тобто до 23.06.2020 включно, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :