Справа № 372/1059/20
Провадження № 2-а-28/20
19 травня 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Буртовій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови,
26.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора лейтенанта поліції Дячук В.В. серії ЕАК № 2247241 від 15.03.2020 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2020 року інспектор виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 225 грн. за те, що позивач керуючи транспортним засобом Тойота д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, таким чином перевищив швидкісний режим в населених пунктах, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач вказує на те, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення. Крім того, прибор, яким проводились заміри швидкості руху, не є сертифікованими.
Ухвалою суду від 27.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних у ньому, та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав відеоматеріали зазначеної події та відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, а постанову залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що справу про адміністративне правопорушення, було розглянуто відповідачем, а постанова прийнята законно, процедура відповідає вимогам законодавства, доводи позивача про необгрунтованість та незаконність є надуманими та не відповідають вимогам закону, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.03.2020 року інспектор, виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 225 грн. за те, що позивач керуючи Тойота д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, швидкість вимірювалася приладом трукам ст000454, чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п.12.4 ПДР України передбачено, що унаселених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Позивач в обґрунтування вимог зазначив, що складу правопорушення в його діях не має, оскільки керуючи автомобілем, рухався з дозволеною швидкістю.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано до суду відеозапис, з якого видно, що дійсно 15.03.2020 позивач керував автомобілем Тойота д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 86 км/год. на ділянці дороги де дозволена швидкість не більше 50 км/год., чим порушив п. 12.4. ПДР України.
Вчинення позивачем інкримінованого правопорушення повністю підтверджено доданим відповідачем до матеріалів справи відео, здійсненим сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 № ТС000703, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 86 км/год.
Вказана обставина також підтверджується і відповідним фотознімком з приладу TruCam LTI, який надано позивачем до матеріалів даної справи.
Отже, наданий відповідачем відеоматеріал є належними та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в оскаржуваній постанові.
Стосовно аргументів позивача щодо правових підстав застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У З197 -12 .
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 244-246, 250, 283, 286 КАС України, ч. 1 ст.122 КУпАП суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: