Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2020 р. Справа№200/1011/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті
за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області
за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки
про: визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08 січня 2020 року виконуючим обов'язки начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, щодо суб'єкта господарювання ОСОБА_1 , який допустив порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність, згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та постановив стягнути з ОСОБА_1 адміністративно - господарський штраф у сумі 8500 грн. Також позивач зазначає, що заступник начальника Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 09.12.2019 року спрямував на його адресу лист з вимогою про сплату рахунку на загальну суму 114 євро протягом 30 днів з моменту визначення плати у національній валюті за курсом визначеним Національним банком України на день здійснення даного розрахунку відповідно до постанови КМУ № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» та повідомити про внесення плати до Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки м. Херсон, а в разі несплати рахунку у добровільному порядку, вказана сума буде стягнута у примусовому порядку. Позивач вважає постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при проведенні перевірки відповідачем не враховано, що транспортні засоби передані в оренду третім особам, що підтверджується договором оренди, товарно - транспортними накладними. Крім того, позивач звертав увагу на те, що відповідно до вимог статті 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт накладається на водіїв та автомобільних перевізників. В зв'язку з чим, позивач зазначає, що він не є автомобільним перевізником, не надавав послуги комерційного перевезення вантажів транспортними засобами та, відповідно відсутні правові підстави для накладення на нього штрафу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому процесі.
Розглянувши заяву представника позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки представником позивача не надано належних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві.
Крім того відповідно до п. . 2 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача та розгляду справи за матеріалами наявними у справі.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог відповідач посилається на те, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком № 1567, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 02.12.2019 року по 08.12.2019 року та направлення на перевірку від 02.12.2019 року № 001304, 08.12.2019 року співробітниками Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка на 203 км + 500 м а/д Н-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ». Відповідно до Порядку № 442 був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 4 Порядку № 422, водієм надано до перевірки: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , товарно - транспортна накладна на переміщення свинини напівжирної охололодженої № 60515МК від 12.12.2019 року. Відповідач вказує на те, що відповідно до пред'явленого свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб належав позивачу. Відповідач зазначає, що посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки м. Херсон були вчинені дії щодо проведення габаритно - вагового контролю. За результатами габаритно - вагового контролю транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що загальна маса з вантажем становить 18,15т при нормі 40т, навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,3т при нормі 11 т, навантаження на задню одиночну вісь транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 11,85т при нормативно допустимому 11т. Про вказані вище дані результатів габаритно - вагового контролю свідчить талон про зваження № 60105 від 08.12.2019 року. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що транспортний засіб зважувався під час завантаження, що не надає можливості встановити достовірність ваги зазначеній в товарно - транспортній накладній. Окрім того зазначає, що товарно - транспортна накладна не містить інформації на якому обладнанні проводилося зважування і чи відповідає таке обладнання вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». В свою чергу у відповідача наявні всі належні та допустимі докази того, що зважування транспортного засобу позивача проводилося на обладнанні, яке відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 4 п. 4 Порядку № 1007/1207 та на підставі талону про зважування № 60105 від 08.12.2019 року, контролюючими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно - вагового контролю № 025561 від 08.12.2019 року. На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно - вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 040594 від 08.12.2019 року. Відповідач вказує на те, що з дотриманням вимог 30 та 30-1 Порядку № 879 Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було скеровано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 040594 від 08.12.2019 року.
Також відповідач вказує на те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними органами. Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобам з перевищенням вагових параметрі, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксованій в акті № 198454 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.12.2019 року. Відповідач зазначає, що оскільки позивач зареєстрований у Донецькій області, акт № 198454 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.12.2019 року разом із супровідним листом № 33372/19/18-19 від 10.12.2019 року було направлено на розгляд до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області. Відповідач посилається на те, що у відповідності до Порядку № 1567 позивача викликали на засідання щодо розгляду справи про порушення автомобільного транспорту. Відповідач зазначив, що позивач прибув на засідання, однак не надав жодних доказів які б спростовували факт порушення автомобільного законодавства, у зв'язку з чим за результатами справи винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 081868 від 08.01.2020 року за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно - господарський штраф в розмірі 8500 грн. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу прийнята у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 10 березня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкладено підготовче засідання на 30 березня2020 року. В зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27 квітня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 травня 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 040594 від 08.12.2019 року на суму 144 Євро, складений Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд приходить висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (а.с. 25).
Судом встановлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 02.12.2019 року по 08.12.2019 року та направлення на перевірку від 02.12.2019 року № 001304 посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 08.12.2019 року проведена рейдова перевірка на 203 км + 500м а/д Н-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» (а.с. 154, 155).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортних засобів, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 року, 08.12.2019 року був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Водієм під час перевірки були надані наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 , товарно - транспортні накладні серії МК59930 від 08.12.2019 року в кількості 9 штук.
Як встановлено з матеріалів справи, посадовими особами проведено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до талану про зважування № 60105 від 23.10.2019 року вбачається, що загальна маса з вантажем становить 18,15т при нормі 40т, навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,3т при нормі 11 т, навантаження на задню одиночну вісь транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 11,85т при нормативно допустимому 11т. Про вказані вище дані результатів габаритно - вагового контролю свідчить талон про зважування № 60105 від 08.12.2019 року (а.с. 156).
Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено довідку № 0255161 від 08.12.2019 року про результати здійснення габаритно - вагового контролю, відповідно до якої навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 6,3т та навантаження на задню одиночну вісь транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , становило 11,85т (а.с. 157).
08.12.2019 року посадовими особами Чорноморським міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт № 040594 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 158).
У зв'язку з порушення осьового навантаження на 11,8т старшим державним інспектором Шміль С.О. було складено розрахунок № 1308/19 від 08.12.2019 року плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування про нарахування плати за допущені порушення у розмірі 144 євро (а.с. 159).
Зазначений розрахунок про результати здійснення габаритно - вагового контролю був направлений на адресу позивача листом від 09.12.2019 року за вих. № 78465/18/24-19, відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано сплатити розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 08.12.2019 року № 1308/19 (а.с. 21).
За результатами проведеної перевірки транспортного засобу: марки - Mercedes-Benz, номерний знак - НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , посадовими особами Чорноморського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено перевірку складено акт № 198454 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.12.2019 року (а.с. 160).
Під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР, а саме перевезення вантажів з перевищенням встановлених вагових норм при дозволених навантаженнях на одиночну вісь 11,0т фактичне 11,85т, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З огляду на те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали стосовно порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт були направлені до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області для розгляду питання про притягнення до відповідальності (а.с. 165).
Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області направлено запрошення на розгляд справи на 08.01.2020 року о 13 год. 00 хв. (а.с. 162).
На підставі виявлених порушень Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № 081868 від 08 січня 2020 року, якою стягнуто з ОСОБА_1 адміністративно - господарський штраф у сумі 8500 грн. (а.с. 163).
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу, про що свідчать свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: Mercedes-Benz, модель: 1833 НОМЕР_6 , 2011 року виписку, номер шасі НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 36).
20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладений договір оренди транспортного засобу № 5, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування автомобіль Mercedes-Benz державний - НОМЕР_1 . Відповідний договір укладений строком на 12 місяців та діє з 20.11.2019 року по 20.11.2020 року (а.с. 35).
Судом встановлено, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 22.07.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_2 був прийнятий водієм автомобільних засобів з 22.07.2019 року на невизначений строк (а.с. 39).
На підставі матеріалів справи видно, що між Приватним акціонерним товариством «АПК-ІНВЕСТ» (далі - Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - Перевізник) укладено договір перевезення № 2207 від 29.07.2019 року, відповідно до якої перевізник зобов'язується здійснити перевезення товарно - матеріальних цінностей, іменованих надалі по тексту договору «Вантаж» та/або «Вантажі» (а.с.45-53).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного Договору встановлено, що перевезення вантажу за цим договором здійснюється автомобільним транспортом перевізника, іменованим надалі по тексту договору також «автомобільний транспорт», «автомобілі», «транспортний засіб», «рухомий склад», «одиниця рухомого складу».
На виконання умов вищезазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучені товарно - транспортні накладні серії МК № 59930 від 08.12.2019 року (а.с. 26-34).
Позивач вважає спірну постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу протиправною та такою, що порушує його права, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінки спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням КМУ № 1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон).
Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2344, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Згідно ч. 3 вказаної статті, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).
Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний вище перелік документів згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.
Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, суб'єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.
Згідно ст. 1 Закону України № 2344, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України № 2344).
Проаналізувавши матеріали справи судом встановлено, що транспортний засіб, який був перевірений у ході перевірки, був наданий позивачем в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 , що підтверджується долученими до матеріалів справи: договором оренди транспортного засобу № 5 від 20.11.2019 року.
Суд звертає увагу на те, що основним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України (далі ГК України).
Відносини оренди та лізингу між суб'єктами господарювання регулюються статтями 283 - 292 ГКУ. Зазначені статті не містять жодної вимоги щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів оренди транспортного засобу, що укладаються між суб'єктами господарювання.
Отже, договір оренди рухомого майна № 5 від 20.11.2019 року оформлений належним чином та є належним доказом того, що позивач передав в оренду транспортний засіб, який перевірявся під час перевірки.
Також з трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 22.07.2019 року, що водій ОСОБА_2 , який під час перевірки керував транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак - НОМЕР_1 перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_3 , якому відповідно до договору оренду транспортного засобу № 5 від 20.11.2019 року позивач передав у користування транспортний засіб.
Крім того судом досліджені товарно - транспортні накладні серії МК № 59930 від 08.12.2019 року, відповідно до яких перевезення здійснювалось автомобілем Мерседес-АХОR, НОМЕР_8 , мерседес - рефрежиратор, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автопідприємство визначено Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , водієм - ОСОБА_2 , замовником визначено ПАТ «АПК-Інвест», вантажовідправником - ПАТ «АПК-Інвест», вантажоодержувачем - ТОВ «Рабен - Україна», (а.с. 26-34).
Отже, перевізником у даній справі виступає Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .
Враховуючи викладені обставини позивач в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» не є перевізником, а отже не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, а отже застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу відсутні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 040594 від 08.12.2019 року на суму 144 Євро, складений Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
З огляду на те, що суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 040594 від 08.12.2019 року на суму 144 Євро, складений Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, суд дійшов висновку про стягнення судового збору в розмімі 420,40 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області № 081868 від 08.01.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 03135) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 20 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строки на оскарження рішення застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 від 30.03.2020 року (який набрав чинності 02.04.2020 року).
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська