Рішення від 20.05.2020 по справі 200/4023/20-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 р. Справа№200/4023/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (далі - ТОВ «Імпорт Траст-Компані») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000028/2 від 28.02.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00055 від 28.02.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000029/2 від 28.02.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00056 від 28.02.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000034/2 від 03.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00062 від 03.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000035/2 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00064 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000036/2 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00065 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000037/2 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00066 від 05.03.2020 Одеської митниці Держмитслужби.

Позов обґрунтовувало тим, що відповідачем неправомірно визначено митну вартість товарів за другорядним - резервним методом, що призвело до її завищення загалом на суму 850291,29 грн.

Так, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній - шостий метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважав, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, відповідачем не враховано і те, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Позивач також до суду подав письмові пояснення, в яких зазначав, що перевезення товарів, при імпорті яких було здійснено коригування митної вартості та прийнято оскаржувані рішення про коригування та картки відмов, було здійснено на підставі договору транспортного експедирування №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 року, що укладений з ТОВ «Таніт Груп». У зв'язку з тим, що зазвичай процедура розвантаження, розмитнення та доставки товарів на склад клієнта затягується, терміни оплати за транспортно-експедиторські послуги становить навіть трохи більше ніж 14 днів (про які йдеться в договорі). Це є усталеною практикою у договірних відносинах між позивачем та ТОВ «Таніт Груп», пов'язаною з довготривалістю господарських відносин між сторонами. Оплата за перевезення позивачем була проведена після митного оформлення, тому позивач не мав змоги надати такі докази до митного оформлення. Крім того, такі документи відповідно до вимог Митного кодексу України надаються за наявності.

Відповідачем відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву до суду не надходило.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ «Імпорт Траст-Компані» є наступні: код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 52.10 Складське господарство; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

08.10.2018 між позивачем (як покупцем) та Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-003.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 контракту продавець продає продукцію, а покупець - приймає та оплачує товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін "франко-борт" «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

12.01.2020 між покупцем та продавцем укладено специфікацію №22, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс RS-ITC-12012020 від 12.01.2020 та покупцю поставлено товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

27.02.2020 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/206560 від 27.02.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист RS-PL-12012020 від 12.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) RS-ITC-12012020 від 12.01.2020; коносамент WMS191225737 від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд 20200562 від 25.02.2020; декларація про походження товару RS-ITC-12012020 від 12.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-50013П№0101335 від 26.02.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №694 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №5303 від 19.02.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.12.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-003 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №22 від 12.01.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - UA500170/2019/007122 від 21.03.2019; інші некласифіковані документи - UA500170/2019/013789 від 11.06.2019; інші некласифіковані документи - акт зважування №40235 від 25.02.2020; інші некласифіковані документи - тех. опис (фото) товару 27.02.2020; судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції: від 05.09.2019 в справі № 520/3661/19 та від 21.01.2020 в справі № 520/3661/19.

27.02.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ITC-003 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватися і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 20.02.2020 №694 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 19.02.2020 № 5303, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавалися, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 694 визначено, що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні; 4) прайс-лист виробника товарів від 01.12.2019 б/н не містить термін його дії. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-тикалендарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги,специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 28.02.2020 №28/02, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/206560 від 27.02.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

28.02.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00028/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар №1 - 6,250067 дол. США/кг (МД від 19.12.2019 № UA500020/2019/201414). Враховуючи зазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,2501дол. США/кг…»

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00055 від 28.02.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

У зв'язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів декларант позивача звернувся до митного органу із заявою про випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/206755від 28.02.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

В рамках виконання цього ж контракту (від 08.10.2018 № ІТС-003) 13.01.2020 між покупцем та продавцем укладено специфікацію №23, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс RS-ITC-13012020 від 13.01.2020 та поставлено покупцю товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

27.02.2020 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/206584від 27.02.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист RS-PL-13012020 від 13.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) RS-ITC-13012020 від 13.01.2020; коносамент WMS191225739А від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд № 20200563 від 25.02.2020; декларація про походження товару RS-ITC-13012020 від 13.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-50013П№0101335 від 26.02.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №692 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5304.1 від 20.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-003 від 08.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №23 від 13.01.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - UA500170/2019/007122 від 21.03.2019; інші некласифіковані документи - UA500170/2019/013789 від 11.06.2019; інші некласифіковані документи - акт зважування №40236 від 25.02.2020; інші некласифіковані документи - тех.опис (фото) товару 27.02.2020; судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції: від 05.09.2019 в справі № 520/3661/19 та від 21.01.2020 в справі 520/3661/19.

27.02.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ITC-003 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, щодо собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 20.02.2020 №692 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 19.02.2020 № 5304.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 694, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-тикалендарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 28.02.2020 №28/02, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/206584 від 27.02.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

28.02.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00029/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар №1 - 6,250067 дол. США/кг (МД від 19.12.2019 № UA500020/2019/201414); товар №2- 7,140340 дол. США/кг (МД від 10.01.2020 № UA508290/2020/000077). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,2501 дол. США/кг; товару № 2 до рівня 7,1403 дол. США/кг …»

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00056 від 28.02.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/206756 від 28.02.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 326502,40 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД 8511400098 було додатково сплачено 56316,78 грн. мита та 236530,47 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД 8511900090 було додатково сплачено 6472,14 грн. мита та 27183,01 грн. ПДВ.

04.10.2018 між позивачем (як покупцем) та MORE CREATION TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-001.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3. контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Як зазначено в п. 5.5.6. Розділу 5 Контракту при тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

В рамках виконання даного контракту 12.01.2020 між сторонами контракту укладено специфікацію №62, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс 62 від 12.01.2020 та покупцю поставлено товар на умовах FOB Нингбо (КНР).

03.03.2020 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/207174 від 03.03.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист №62 від 12.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) №62 від 12.01.2020; коносамент WMS19125830В від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд №20200559 від 25.02.2020; декларація про походження товару 62 від 12.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-50013П№0101335 від 26.02.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №693 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №5299.1 від 20.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода бн від 09.12.2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №62 від 12.01.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - технічний опис (фото) товару 03.03.2020; інші некласифіковані документи - технічна документація 03.03.2020; інші некласифіковані документи - акт зважування №40285 від 26.02.2020.

03.03.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств,безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, щодо собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних,страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 20.02.2020 №693 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 20.02.2020 № 5299.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 693, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але оплати не здійснювалось по цьому рахунку до 03.03.2020 року до подачі ЕМД №UA500130/2020/207174 (внутрішній номер №1751) від 03.03.2020. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-тикалендарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги,специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 03.03.2020 №03/03, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/207174 від 03.03.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

03.03.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2020/00034/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар №3 - 2,509984 дол. США/кг (МД від 23.01.2020 № UA807170/2019/02877); товар №6 - 0,0825010 дол. США/шт (МД від 21.02.2020 № UA500110/2020/001934), товар №9 - 1,070002 дол. США/шт (МД від 05.02.2020 № UA500070/2020/204132). Враховуючи зазначене, митну вартість товару №3 скориговано до рівня 2,51 дол. США/кг, товару №6 до рівня 0,82дол. США/шт, товару №9 до рівня 0,82дол. США/шт..».

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00062 від 03.03.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/207581від 06.03.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 30460,41 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД8201400000 позивачем додатково сплачено 8698,69 грн. мита та 19137,11 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД8501101000 додатково сплачено 95,68 грн. мита та 975,92 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД 8414208090 додатково сплачено 298,66 грн. мита та 1254,35 грн. ПДВ.

В рамках виконання даного контракту (від 04.10.2018 № ІТС-001) 15.01.2020 між сторонами контракту укладено специфікацію №65 в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс 65 від 15.01.2020 та поставлено покупцю товар на умова FOB Нингбо (КНР).

05.03.2020в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/207428 від 05.03.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист №65 від 15.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) №65 від 15.01.2020; коносамент WMS19125742С від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд №20200560 від 25.02.2020; декларація про походження товару №65 від 15.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-50013П№0101429 від 01.03.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №698 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №5301.3 від 20.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-001 від 04.10.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №65 від 15.01.2020 та додаткова угода б/н від 09.12.2019; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи, а саме технічна документація від 01.03.2020 та акт зважування №40198 від 25.02.2020.

05.03.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п. 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ITC-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг(транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2 договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 24.01.2020 № 352 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також у довідці про транспортні витрати від 20.02.2020 № 5301.3 зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, що суперечить обов'язкам експедитора, значеним у п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) у наданому до митного оформлення інвойсі від 15.01.2020 № 65 відсутня інформація щодо виробника товару та торгівельні марки; 4) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 698 визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 05.03.2020 №05/03, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/207428 від 05.03.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

05.03.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2020/00037/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та обєм партії товару, є більшим та становить: товар №2 - 3,0899 дол. США/кг (МД від 28.01.2020 № UA500020/2020/202237), товар №5 - 3,7105 дол. США/кг (МД від 21.12.2019 № UA500020/2020/202237). Враховуючи зазначене, митну вартість товару №2 скориговано до рівня 3,0899 дол. США/кг, товару №5 скориговано до рівня 3,7105 дол. США/кг.».

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00066 від 05.03.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/207582від 06.03.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 8754,27 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД8211930000 позивачем додатково сплачено 1636,04 грн. мита та 6871,38 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД 8481808100 додатково сплачено 246,85 грн. ПДВ.

01.11.2018 між позивачем (як покупцем) та RUIAN WANRUN AUTO& MOTORCYCLE PARTS CO, LTD (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-007.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.5.6 п. 5.5 розд. 5 контракту продавець постачає товар покупцеві на умовах FOВ Нингбо (КНР) відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні цього контракту мають силу Міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс-2010». Термін «франко-борт» «Інкотермс-2010» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

12.01.2020 між сторонами контракту укладено специфікацію №37, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс ІТС12/01/20 від 12.01.2020 та покупцю поставлено товари на умовах FOB Нингбо (КНР).

05.03.2020 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/207369 від 05.03.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 05.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) ІТС12/01/20 від 05.01.2020; коносамент WMS19125742А від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд 20200560 від 25.02.2020; декларація про походження товару ІТС12/01/20 від 12.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-0013П№0101429 від 01.03.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №698 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №5301.1 від 20.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-007 від 01.11.2018; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №37 від 12.01.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи - технічний опис (фото) товару 05.03.2020; інші некласифіковані документи - акт зважування №40198 від 17.02.2020; судові рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції справа: від 25.09.2019 в справі №520/6904/19; від 19.12.2019 в справі № 520/6904/19.

05.03.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ITC-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2 договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018 надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 20.02.2020 № 698 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 20.02.2020 № 5301.1, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 698, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-тикалендарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 21.02.2020 №05/03, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/207369 від 05.03.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

05.03.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2020/00035/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар №1 - 9,2506 дол. США/кг (МД від 15.02.2020 № UA100060/2020/305867). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 9,2506 дол. США/кг.».

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00064 від 05.03.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/207510 від 05.03.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

15.05.2019 між позивачем (як покупцем) та JIANGXI JIYU INDUSTRIAL CO.,LTD. (Китай) (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № ІТС-034.

Згідно з п. 2.1, п.2.2, п. 2.3 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США і вказується в специфікаціях, які оформлюються на кожну поставку; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР) або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

10.01.2020 між сторонами контракту укладено специфікацію №2, в якій обумовлена вартість та кількість товару, на підставі чого продавцем сформований інвойс AU-018/020/021/023 від 10.01.2020 та поставлено покупцю товари на умова FOB Нингбо (КНР).

05.03.2020 в рамках даного контракту декларантом ТОВ «Хорс Брок Логістик» в інтересах позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018 до ВМО №1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби подано ЕМД UA500130/2020/207370 від 05.03.2020. Разом із митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 10.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) AU-018/020/021/023 від 10.01.2020; коносамент WMS19125742В від 18.01.2020; навантажувальний документ - наряд № 20200560 від 25.02.2020; декларація про походження товару AU-018/020/021/023 від 10.01.2020; уніфікована квитанція МД-1-50013П№0101429 від 01.03.2020; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №698 від 20.02.2020; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №5301.2 від 20.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, № ITC-034 від 15.05.2019; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - додаткова угода б/н від 27.12.2019 та додаткова угода б/н від 13.02.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту - специфікація №2 від 10.01.2020; договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; договір на перевезення (договір транспортного експедирування) №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; інші некласифіковані документи, а саме технічний опис (фото) товару 05.03.2020 та акт зважування №40198 від 25.02.2020.

05.03.2020 декларантом позивача отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «Подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно з п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.05.2019 № ITC-034 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг(транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно з п. 2.2 договору ТЕ №07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 20.02.2020 № 698 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлення у довідці про транспортні витрати від 20.02.2020 № 5301.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками експедитора, визначеними п. 2.2 договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018; 3) рахунком про вартість морського перевезення від 20.02.2020 № 698, визначено що він підлягає оплаті протягом 3 банківських днів, але банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-тикалендарних днів надати такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; - каталоги,специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

Декларантом позивача на адресу начальника митного поста направлено лист від 05.03.2020 №05/03, в якому з посиланням на неможливість надання додаткових документів по МД UA500130/2020/207370 від 05.03.2020 містилося прохання прийняти рішення згідно з поданими документами.

05.03.2020 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2020/00036/2, яким визначено митну вартість товару за шостим - резервним методом. В рішенні зазначено, що: «…митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час та об'єм партії товару є більшим та становить: товар №1 - 6,1596 дол. США/кг (МД від 29.01.2020 № UA500020/2020/202470); товар №2 - 7,0282 дол. США/кг (МД від 18.02.2020 № UA204120/2020/015803). Враховуючи зазначене митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,1596 дол. США/кг, товару №2 - до рівня 7,0282 дол. США/кг.».

В той же день митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5000130/2020/00065 від 05.03.2020. В якості підстави для її видання містилося посилання на винесене рішення про коригування митної вартості товарів.

Після отримання згоди митного органу позивач здійснив митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання скоригованої ЕМД UA500130/2020/207511 від 05.03.2020, сплативши суму митних платежів відповідно до визначеної митним органом митної вартості.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, становила 80542,95 грн. Зокрема по товарам код УКТЗЕД8708949998 позивачем додатково сплачено 9913,61 грн. мита та 41637,15 грн. ПДВ, по товарам код УКТЗЕД4819100000 додатково сплачено 5575,42 грн. мита та 23416,77 грн. ПДВ.

Судом також встановлено, що загальна різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у оскаржених рішеннях, становила 850291,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Кодексу визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 року в справі №821/107/16, в якій висловлена аналогічна правова позиція, також зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів з огляду на наступне.

Щодо доводів відповідача про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутність в інвойсі та специфікації відомостей окремо щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, вартості завантаження та доставки товарів, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Як зазначав позивач, у зовнішньоекономічній діяльності він користується власним типовим контрактом на придбання товарів. По кожному з оскаржуваних рішень про коригування та карток відмов до розмитнення ним надаються копії цих контрактів, і всі вони відрізняються лише реквізитами продавця та номером і датою їх укладення. Умови оплати, що зазначені в контрактах, є типовими, і тільки в специфікаціях, в залежності від домовленостей сторін, умови оплати можуть змінюватися.

Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, які подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов'язався продати продукцію, далі іменовану «товари», а покупець (позивач) зобов'язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту (п. 1.1, 1.2 Контрактів).

Пунктом 2.1 контрактів визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 3.1 контрактів загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках контракту; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, які і є його невід'ємною частиною; загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів продавець постачає товар покупцеві на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів «Інкотермс-2010» в чинній редакції.

Згідно з п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

Отже, відповідно до умов контрактів позивача вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено, що всі його положення повинні дублюватися у специфікації або інвойсі.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.

Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при розмитненні товарів, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Щодо доводів відповідача про недодання до митної вартості товарів вартості транспортно-експедиційних послуг. При цьому відповідач посилався на пп. 8 п. 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій визначено, що рекомендації можуть застосовуватися для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Згідно з п. 8 Методичних рекомендацій метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

Застосування Методичних рекомендацій для цілей визначення митної вартості товарів законодавством не передбачено.

Вказані Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов'язковий характер, з огляду на що посилання відповідача на них є неприйнятними.

Разом з тим відповідно до наданих позивачу експедитором документів (довідки про транспортні витрати, рахунку експедитора) зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за межами України експедитором не надавалися.

Вказані документи подавалися декларантом позивача до митного органу, однак їм надана помилкова оцінка.

Посилання відповідача на те, що ненадання транспортно-експедиційних послуг за межами України суперечить обов'язкам експедитора, що визначені п. 2.2 договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, є неприйнятними, оскільки це лише свідчить про неналежне виконання умов договору з боку експедитора, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань на не надання до митного оформлення документів про оплату за перевезення, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.

При цьому законодавством не передбачено обов'язкового надання платіжних доручень щодо оплати перевезення.

Наданими рахунками дійсно передбачено, що вони підлягають оплаті протягом 3 банківських днів.

Разом з тим в рахунках також зазначено, що у разі не сплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням зміни вартості наданих послуг.

Крім того, перевезення товарів, при імпорті яких було здійснено коригування митної вартості та прийнято оскаржувані рішення про коригування та картки відмов, здійснювалося в рамках договору транспортного експедирування № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, що укладений між позивачем як клієнтом та ТОВ «Таніт Груп» як експедитором, згідно з п. 3.1 якого послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором на користь клієнта (тобто, позивача) та пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2 договору. Відповідно до п. 3.2 цього договору клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати його виставлення.

Як вбачається з пояснень представника позивача, оплата ТОВ «Імпорт Траст-Компані» експедитору послуг здійснюється, як правило, після митного оформлення.

З поданих до суду доказів вбачається, що оплата за перевезення товару позивачем була проведена після його митного оформлення відповідними платіжними дорученнями, а саме:

- № 841 від 11.03.2020 (рахунок №694 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000028/2 від 28.02.2020);

- № 843 від 11.03.2020 (рахунок №692 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000029/2 від 28.02.2020;

- № 857 від 17.03.2020 (рахунок №693 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000034/2 від 03.03.2020);

- № 500 від 18.03.2020 (рахунок №698 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів UA500130/2020/000035/2 від 05.03.2020);

- № 500 від 18.03.2020 (рахунок №698 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000036/2 від 05.03.2020);

- № 500 від 18.03.2020 (рахунок №698 від 20.02.2020, рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000037/2 від 05.03.2020).

Отже позивач не мав змоги надати до митного оформлення докази оплати за перевезення через відсутність таких на час митного оформлення, що не суперечило вимогам п. 5 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України, згідно з якими такі документи подаються за наявності.

Крім того, відповідачем не враховано те, що взаємовідносини щодо оплати між експедитором та замовником регулюються нормами цивільного та господарського законодавства. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові) за послуги перевезення свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача про відсутність в прайс-листі виробника товарів від 01.12.2019 б/н терміну його дії, то прайс-лист виробника не є обов'язковим документом, що повинен надаватися для підтвердження митної вартості товарів. Крім того, законодавством не встановлено вимог для таких документів як прайс-листи.

Щодо доводів відповідача про відсутність у наданому до митного оформлення інвойсі від 15.01.2020 № 65 інформації щодо виробника товару та торгівельної марки, то законодавством також не визначено форми рахунку-фактури (інвойсу) та вимог щодо його заповнення (оформлення), в тому числі вимоги відобразити в ньому зазначену митним органом інформацію, а також відношення його до визначення митної вартості товарів, з огляду на що відповідні посилання митного органу є неприйнятними.

Крім того, декларантом позивача до митного органу були подані специфікації та інші документи, які містять такі відомості.

Всі ці вказані обставини митним органом враховані не були.

Крім того, митним органом не враховано те, що товари, що імпортувалися, позивачем раніше ввозилися в Україну від деяких виробників.

Так, позивачем раніше до митних органів подавалися декларації щодо ідентичних та аналогічних товарів, товари по яким були розмитнені за такими ж, або навіть нижчими цінами. Зокрема подавалися декларації:

- UA807170/2018/058780 від 30.11.2018, UA 807170/2018/057721 від 23.11.18, UA 500060/2019/000176 від04.01.19, 500170/2019/007122 21.03.2019 (товар від Ruian Ruishen Import & Export Trading Co., Ltd (Китай, Іву));

- UA 807170/2018/063140 від 20.12.18, UA500060/2018/038986 від 19.12.18, UA 807170/2019/001510 від 15.01.19, UA 807170/2018/059265 від 30.11.18, UA 500060/2018/038841 від 17.12.18, UA 807170/2018/0060074 від 06.12.18, UA 807170/2018/057727 від 23.11.18 (товар від RUIAN WANRUN AUTO& MOTORCYCLE PARTS CO, LTD (Китай)).

Отже, в базі митних декларацій була інформація про раніше подані позивачем декларації на ідентичні та аналогічні товари, що митним органом при обранні методу визначення митної вартості товарів враховано не було.

З огляду на наведене посилання відповідача на відсутність у нього інформації про вартість ідентичних та аналогічних товарів, є неприйнятними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність винесення оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови до них.

Прийняття митним органом рішень про визначення митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, порушувало права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене прийняті митним органом щодо позивача рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови до них не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 12754,37 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням; також понесені витрати на правничу допомогу адвоката 5000 грн., що разом становить 17754,37 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд із прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору від 11.02.2019 № 01 про надання правової допомоги, додаткової угоди від 16.03.2020 №27 до вказаного договору, акту приймання-передачі по договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 (акт від 09.04.2020, який містить детальний опис наданих послуг та витрат на професійну правничу допомогу) позивачу надані адвокатські послуги на суму 5000 грн.

Вказані адвокатські послуги оплачені відповідним платіжним дорученням (від 15.04.2020 №7).

Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору.

Оскільки, позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджено належними та допустимими доказами, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, тому на них поширюється правило щодо розподілу судових витрат.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в загальній сумі 17754,37 грн. (судовий збір 12754,37 грн. + судові витрати на професійну правничу допомогу 5000 грн. = 17754,37 грн.), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 69, код ЄДРПОУ 42495453) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000028/2 від 28.02.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00055 від 28.02.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000029/2 від 28.02.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00056 від 28.02.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000034/2 від 03.03.2020 картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00062 від 03.03.2020;

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000035/2 від 05.03.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00064 від 05.03.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000036/2 від 05.03.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00065 від 05.03.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000037/2 від 05.03.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00066 від 05.03.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21а, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт Траст-Компані» (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 69, код ЄДРПОУ 42495453) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 17754 (сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 37 (тридцять сім) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 20 травня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда

Попередній документ

89322179

Наступний документ

89322181

Інформація про рішення:

№ рішення:	89322180
№ справи:	200/4023/20-а
Дата рішення:	20.05.2020
Дата публікації:	21.05.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (16.07.2020)
Дата надходження:	16.07.2020
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

06.10.2020 12:20	Перший апеляційний адміністративний суд
03.11.2020 13:20	Перший апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає