Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2020 р. Справа№200/1190/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У січні 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФ) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі була винесена вимога Ф-2152-У від 03.09.2010 року про сплату недоїмки з внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування на суму 40726,44 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. №2а/0570/8678/2012 визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області №Ф-2152-У від 03.09.2010 року. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р. №2а/0570/8678/2012 скасовано Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2012 року, відмовлено у задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі про визнання незаконною вимоги відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року. Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №2а/0570/8678/2012 скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі №2а/0570/8678/2012, залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8678/2012.
Разом з цим, 22.03.2017 р. Слов'янським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Донецькій області було відкрите виконавче провадження ВП №53571490 з примусового виконання вимоги Ф-2152-У від 03.09.2010 р. В межах вказаного виконавчого провадження, платіжним дорученням №Н0410708БЕ від 10.04.2017 р. з рахунку позивача було примусово стягнуто кошти на суму 21125,09 грн. (двадцять одна тисяча сто двадцять п'ять грн. 09 коп.), в тому числі 1914,10 грн. виконавчого збору, 70,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій.
Оскільки, вимога Ф-2152-У від 03.09.2010 року про сплату недоїмки з внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування на суму 40726,44 грн. була визнана протиправною та скасована у судовому порядку, позивач вважає, що вказані кошти були стягнуті з нього безпідставно, а тому підлягають поверненню.
У листопаді 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення стягнутих коштів, в тому числі виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Проте відповідач повернув лише 40726,44 грн.
Враховуючи, що відповідач відмовився повертати вищевказані кошти та відшкодувати завдану шкоду, позивач звернувся із даним позовом в якому, посилаючись на приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЦК України, просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за період з 10.04.2017 р. по 02.01.2020 р. на суму безпідставно стягнутих коштів у розмірі 40726,44 грн. 2) стягнути з УПФ пеню у розмірі 21349,03 грн. 3) стягнути з відповідача 1914,10 грн. виконавчого збору, 70,00 грн. витрат на виконавчі дії; 4) стягнути з УПФ моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
27 лютого 2020 року від представника УПФ надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що на підставі ч. 13 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду. Згідно підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу II Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-2 (далі - Порядок №21-2) рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для обліку сум платежів у картках особових рахунків платників. За документами, що надходять від судів, нараховані суми платежів вносяться працівниками органів Пенсійного фонду до карток особових рахунків платників.
Як зазначає представник відповідача, суми помилково сплачених платежів повертаються органом Пенсійного фонду платнику на підставі заяви. З особистою заявою позивач звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 27 листопада 2019 року. Після подання позивачем заяви про повернення коштів, Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виконало заяву позивача, та повернуло йому кошти у повному обсязі.
Стосовно стягнення виконавчого збору, та витрат на виконавчі дії, зазначає, що за поверненням цих коштів позивачу необхідно звертатися в порядку передбаченому Міністерством юстиції України до відповідного органу виконавчої служби.
З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року залучено до участі у справі № 200/1190/20-а, як другого відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області.
15 травня 2020 року судом постановлена ухвала про закриття провадження у справі № 200/1190/20-а в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1984,10 грн.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту (а.с. 9).
03 вересня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області у відношенні позивача складена вимога № Ф-2152-У про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 40726,44 грн. (а.с. 10).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. №2а/0570/8678/2012 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі, за участі третьої особи відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року задоволено.
Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі № Ф-2152-У від 03.09.2010 року (а.с. 11-13).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р. №2а/0570/8678/2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі, за участі третьої особи відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року - задоволено.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року - відмовлено (а.с. 15-16).
03 квітня 2017 року заступником начальника Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, при примусовому виконанні вимоги Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № Ф-2152-у від 03.09.2010 року, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках останнього, крім коштів накладення арешту та звернення стягнення, яких заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 21125,09 грн. (а.с. 20).
Платіжним дорученням від 10.04.2017 року №Н04107OSFE з ОСОБА_1 стягнуто кошти на суму 21125,09 грн. в межах виконавчого провадження з примусового виконанні вимоги Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № Ф-2152-у від 03.09.2010 року (а.с. 21).
Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №2а/0570/8678/2012 скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі №2а/0570/8678/2012, залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8678/2012, якою визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі № Ф-2152-У від 03.09.2010 року (а.с. 17-19).
27 листопада 2019 року позивач звернувся до УПФ із заявою про повернення коштів у розмірі 40726,44 грн., що стягнуті на підставі вимоги № Ф-2152-У від 03.09.2010 року, пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, а також понесених витрат виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 30).
11 січня 2020 року заяву позивача від 27 листопада 2019 року розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», роз'яснено, що на виконання постанови Верховного суду від 23.04.2019 року Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повернуто 40726,44 грн. (а.с. 31, 32).
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо несплати пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, а також понесених витрат виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, як таку, що порушує його конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Вказана норма кореспондуються з абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно якої суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що підставою для сплати органами Пенсійного фонду пені є прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення.
Як було встановлено судом, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. №2а/0570/8678/2012 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі, за участі третьої особи відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року задоволено.
Визнано незаконною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі № Ф-2152-У від 03.09.2010 року про сплату боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 40726,44 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2013 р. №2а/0570/8678/2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі, за участі третьої особи відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року - задоволено.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі про визнання незаконною вимогу відповідача про сплату боргу від 03.09.2010 року - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 р. у справі №2а/0570/8678/2012 скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі №2а/0570/8678/2012, залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8678/2012.
Отже, судом прийнято рішення про безпідставність стягнення з позивача єдиного внеску на підставі вимоги № Ф-2152-У від 03.09.2010 року.
Платіжним дорученням № 1 від 03 січня 2020 року Слов'янським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повернуто ОСОБА_1 кошти у 40726,44 грн. без сплати нарахованої на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
З урахуванням вищевикладених обставин справи та вимог чинного законодавства, оскільки вимога УПФ № Ф-2152-У від 03.09.2010 року визнана незаконною та скасована постановою Донецького окружного адміністративного від 10 серпня 2012 року, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині виплати позивачу пені з суми безпідставно стягнених коштів, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України з моменту здійснення їх безпідставного стягнення.
Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.
Позивач вважає, що протиправною бездіяльністю УПФ йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у психологічних наслідках та погіршення стану здоров'я позивача.
Положеннями ст. 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. №4 (пункт 3) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд зазначає, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2018 року в справі № 818/1394/17.
Проте, позивачем не підтверджено наявність причинного зв'язку між моральною шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача щодо не сплати пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо встановлення йому інвалідності 25.07.2017 року та численні судові процеси, оскільки вказані події мали місце до виникнення спірних правовідносин, тобто до 03.01.2020 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позивних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені, відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення пені, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не сплати ОСОБА_1 пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ на суму безпідставно стягнутих коштів у розмірі 40726,44 грн.
Стягнути з Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пеню у розмірі 21349 (двадцять одна тисяча триста сорок дев'ять) гривень 03 копійки.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) гривні 27 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.В. Лазарєв