Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2020 р. Справа№200/1713/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування п.4 наказу № 46 від 11 лютого 2020 року про відсторонення від роботи на час проведення дисциплінарного провадження з 11 лютого 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем займаючи посаду начальника Міськрайонного управління у Покровському районі м. Мирноград Головного управління Дкржгеокадастру у Донецькій області. Наказом від 11 лютого 2020 року № 46 відносно позивача було порушено дисциплінарне провадження.
Позивач вважає протиправним п. 4 вказаного наказу, яким його відсторонено від роботи на час проведення дисциплінарного провадження, з огляду на те, що, по-перше, відсторонення від посади відбулось згідно п. 9 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме у разі використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Однак вказані підстави не зазначені в Депутатському зверненні на підставі якого відкрито дисциплінарне провадження. По-друге, спірний наказ не містить жодної підстави для відсторонення від роботи. По-третє, в порушення п.5 ст. 72 Закону України «Про державну службу» позивача відсторонено від роботи, а не від виконання посадових обов'язків. Крім того, обставини, які вказані у Депутатському зверненні стосуються обставин 2015-2016 років, а відповідно до ст. 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатись про вчинення дисциплінарного проступку.
Ухвалою суду від 06 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
02 квітня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що враховуючи те, що на час ініціювання дисциплінарного провадження в діях позивача вбачались ознаки дисциплінарного проступку, існували правові підстави для відсторонення позивача від виконання його обов'язків. Крім того, фактично наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 46-к від 11 лютого 2020 року вичерпав свою дію у зв'язку зі звільненням позивача. На підставі наведеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі.
13 травня 2020 року на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач заперечував проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що в депутатському зверненні, на підставі якого відкрите дисциплінарне провадження не йшлось про використання повноважень в особистих інтересах або в неправомірних інтересах інших осіб. Крім того, спірний наказ не містить підстав передбачених ч.2 ст. 72 Закону України «Про державну службу», а також обставини, які вказані в депутатському зверненні стосуються обставин та подій за 2015-2016 роки, що унеможливлює моє відсторонення.
Суд зазначає, Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом продовження процесуальних строків, в тому числі строків розгляду адміністративних справ.
Суд також звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, копія відзиву не була отримана позивачем, а тому судом було направлено копію відзиву електронною поштою 08 травня 2020 року.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач 31 березня 2017 року був призначений на посаду начальника міськрайонного управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.
У зв'язку з надходження депутатського звернення та відповідно до Порядку здійснення дисциплінарних проваджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 та пунктів 5,9 ч.2 ст. 62 Закону України «Про державну службу», Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області 11 лютого 2020 року було видано наказ № 46-к, яким порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних інтересах інших осіб та за не виконання або не належне виконання посадових обов'язків, утворено дисциплінарну комісії з розгляду дисциплінарної справи, визначено строк дисциплінарного провадження 15 днів та відсторонено ОСОБА_1 від роботи на час проведення дисциплінарного провадження з 11 лютого 2020 року.
Позивач вважає пункт 4 вказаного наказу, яким його відсторонено від роботи протиправним, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889).
Згідно частини 2 статті 1 Закону №889 державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною 1 статті 50 Закону №889 передбачено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Згідно частини 1 статті 72 Закону №889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону № 889 дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. (ч. 2 ст. 72 Закону № 889).
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку. Під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч. 3-5 ст. 72 Закону №889).
Аналізуючи вищенаведені положення, суд приходить до висновку, що в частині першій ст. 72 Закону № 889 йдеться про право керівника державної служби або суб'єкта призначення відстороняти державного службовця від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, тоді як частина друга цієї статті містить перелік випадків, які є обов'язковою підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків.
Посилання позивача на сплив шести місяців з дня коли керівник міг дізнатись про вчинення дисциплінарного правопорушення та відсутність у депутатському зверненні підстав, визначених ст. 65 Закону №899 як на підставу для скасування пункту наказу про відсторонення від виконання службових обов'язків, судом не приймаються, оскільки вказані позивачем обставини стосуються питання правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності та правомірності порушення дисциплінарного провадження, а не відсторонення від роботи на час його проведення.
Суд погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що у наказі від 11 лютого 2020 року № 46-к не зазначено підстав для відсторонення від виконання службових обов'язків, визначених ч. 2 ст. 72 Закону України «Про державну службу» з огляду на те, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути мотивованим та містити конкретні підстави і обґрунтування прийняття того чи іншого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 11 грудня 2019 року у справі № П/811/556/17.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, наказом від 04 березня 2020 року № 101-к відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87, з урахуванням ч. 5 ст. 66 та ч. 5 ст. 77 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, позивача було звільнено з посади.
Враховуючи наведене та те, що правові наслідки оскаржуваного пункту наказу є вичерпаними, можливість задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить до відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що у задоволені позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування пункту наказу - відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 15 травня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Даний строк продовжується на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.І. Грищенко