20 травня 2020 року Справа № 160/3256/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -
23 березня 2020 року Комунальне підприємство «КРИВБАСВОДОКАНАЛ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис № 4/11 від 04.02.2020 року, складений Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на підставі акту планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» № 21/11 від 31.01.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) порушено порядок проведення перевірки, а також не встановлені та не доведені порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Позивач, не погодившись з висновками відповідача, зробленими під час планової перевірки і викладеними в акті № 21/11 від 31.01.2020 та приписі від 04.02.220 № 34/11, виклав у листі № 1858 від 14.02.2020 свої заперечення. В листі зазначено, що пункти 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 припису щодо обладнання будівель (приміщень) системи протипожежного захисту та оповіщення людей про пожежу, які мають посилання на пункт 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні» (ППБУ), а також посилання на ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», не відповідають по суті вимогам п. 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», а посилання на ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» у цих випадках є невірним. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації. Адміністративні будівлі (приміщення), насосні станції КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», які зазначені у пунктах 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 припису були введені в експлуатацію у період з 1946 по 1983 роки, передані на баланс комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» органом місцевого самоврядування Криворізькою міською радою. При будівництві зазначених будівель та споруд за державні кошти були виконані всі вимоги діючого на той час законодавства щодо архітектурного планування, проектування, контролю, виконання будівельних робіт, приймання будівництва державною комісією, а також погодження з державним органом щодо правил пожежної безпеки при введенні об'єктів в експлуатацію. Отже, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України позитивні висновки за результатами оцінки протипожежного стану вже були надані під час підписання акту приймання в експлуатацію державною комісією, до початку використання суб'єктами господарювання об'єктів всіх цих об'єктів нерухомості, що свідчить про відсутність фактів порушення правил пожежної безпеки на всіх цих об'єктах. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», на який посилається відповідач у п. 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 припису, затверджений наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 № 312, початок дії - з 01.07.2015 року. Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів. Відповідно до п. 1.2 розділу І «Сфера застосування» ДБН В.2.5-5662014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів СПЗ під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. Вимоги цих будівельних норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на території України, незалежно від їхніх форм власності. Відповідно до п. 1.3 розділу І «Сфера застосування» ДБН В.2.5-56:2014 ці будівельні норми не поширюються на проектування, СПЗ для: будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами; технологічних установок, розташованих поза будинками; складських будинків для зберігання аерозольної продукції; систем пожежогасіння, призначених для гасіння пожеж з наявністю вибухових речовин, джерел іонізуючого випромінювання та пожеж класу D згідно з ГОСТ 27331 (горючі матеріали). Проектування СПЗ на вище перелічених об'єктах здійснюється за галузевими нормами або індивідуальними технічними умовами, концепціями ДБН В.1.2-7. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», на який посилається відповідач у п.п. 3, 12, 16, 19, 21 припису, затверджений наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287, початок дії - з 01.06.2017 року. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» ДБН В.1.1-7:2016, ці будівельні норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках: забезпечення безпечної евакуації людей; забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі; застосування систем протипожежного захисту. Ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Тобто, відповідач у приписі зобов'язує позивача застосувати нормативно-правові акти, які стосуються суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють будівельну діяльність на території України, та використовуються тільки під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень та будинків. Припис було складено без урахування заперечень підприємства. Відповідач діяв протиправно під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки України, склав акт, який грунтується на незаконних вимогах, не встановлені та не доведені порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, внаслідок чого відповідачем складено протиправний припис, який підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.05.2020 року судом отримано відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на позовну заяву КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує на їх безпідставність та необгрунтованість. Відзив мотивовано тим, що у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадовими особами Криворізького міського управління Головного управління здійснено планову перевірку. Акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) не складався, тобто з боку позивача не було створено перешкод для здійснення планової перевірки. За результатом перевірки КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» складено акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 31.01.2020 № 21/11, яким встановлено 24 порушення вимог законодавства. Зауваження або заперечення до проведеного планового заходу та складеного акту перевірки з боку позивача не надходили. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялись, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. З опису виявлених порушень, вказаних в акті перевірки, встановлені порушення зазначені в Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.Згідно з п. 22 розділу ІІ Правил, під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта. Відповідно до п. 1 розділу І Правил, правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Тобто Правилами допускається використання будівельних норм при перевірці зазначених питань. Згідно з п. 2 розділу І Правил, вони є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. З огляду попередніх матеріалів перевірок встановлено, що дані порушення підтверджуються до виконання з 1994 року, тобто під час здійснення державного нагляду уповноваженими посадовими особами Головного управління норми застосовано вірно. Порушення, зазначені в акті перевірки свідчать про те, що позивачем не було забезпечено безпеку об'єктів на належному рівні шляхом забезпечення системи запобігання, у тому числі організаційно-технічними заходами. Тобто, на об'єктах позивача можливі умови для виникнення небезпечних факторів, що впливають на людей і матеріальні цінності, а саме: полум'я й іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння і термічного розкладання; дим; знижена концентрація кисню. До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, що впливає на людей і матеріальні цінності, відносяться: осколки, частини апаратів, що зруйнувались, агрегатів, установок, конструкцій; радіоактивні і токсичні речовини і матеріали, що вийшли зі зруйнованих апаратів і установок; електричний струм, що виник у результаті виносу високої наруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів; небезпечні фактори вибуху за ГОСТ 12.1.010, що виник внаслідок пожежі; вогнегасні речовини.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 18.12.2019 № 1791/02-4-19, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.01.2020 року № 62/02-4-20 у період з 22.01.2020 по 31.01.2020 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «КРАВБАСВОДОКАНАЛ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Види об'єктів: територія та будівлі адміністративного призначення, насосні станції; код КВЕД 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 35.1 Виробництво електроенергії; код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); код КВЕД 37.0 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.
За результатом проведеного заходу посадовими особами Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області складено акт № 21/11 від 31.01.2020 року, в якому зафіксовано 24 порушення вимог законодавства.
04.02.2020 року Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 4/11, яким вимагається вжити заходів щодо усунення виявлених в акті № 21/11 порушень та запропоновано усунути вказані порушення до 31.05.2020 року.
Позивач, не погодившись з вказаним приписом подав до відповідача заперечення, в яких зазначив, що норми, на які посилається відповідач у п. 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 встановлюються під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень і будинків.
Листом № 248/02-20 від 21.02.2020 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області надало позивачу відповідь на заперечення, де вказано , що пункти 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 стосуються обладнання будівель (приміщень) системами протипожежного захисту та оповіщення людей про пожежу. При цьому, всі зазначені пункти мають посилання на пункт 1.2 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», який містить посилання на ДБН В.2.5-56-2014. Таким чином, в приписі за результатом перевірки запропоновано до усунення порушення, які визначені п. 1.2 розділу V ППБУ, а саме: «Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Посилання на розділи додатків А та Б, відповідно до пункту 5.1 ДБН В.2.5-56-2014, доповнюють вимоги ППБУ та містять роз'яснення щодо обладнання системами протипожежного захисту будівель (приміщень) за призначенням. Тому, враховуючи вище викладене та відповідно до пункту 2 розділу І ППБУ, а саме: 2Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах», запропоновані до усунення порушення, які визначені у пунктах 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 Припису № 4/11 відповідають вимогам чинного законодавства, та підлягають до усунення в установлені строки.
Не погодившись з вказаним приписом, позивач оскаржив правомірність його прийняття до суду.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. (ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»)
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень. (п. 11 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України)
Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до пунктів 39, 48 пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:
організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання;
складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Приписами ч. 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З аналізу викладених вище норм чинного законодавства, до повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту суб'єктами господарювання, складання актів перевірок, видання приписів.
Відповідно до п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Позивач, у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, при цьому, не наводить жодних обставин такого порушення.
Натомість, з наданих позивачем доказів судом встановлено, що про проведення перевірки позивач був завчасно повідомлений, отримавши 10.01.20 повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду, перевірку проведено на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду, який отримано позивачем 24.01.20, складено акт перевірки, будь-яких зауважень до акту перевірки позивачем не надавалось, матеріали справи не містять. На підставі акту перевірки 04.02.2020 року відповідачем складено припис. На заперечення, подані позивачем на припис, відповідачем надано мотивовану відповідь.
Таким чином, порушень ГУ ДСНС у Дніпропетровській області порядку проведення перевірки та складання акту перевірки судом не виявлено.
Крім того, доводи позивача грунтуються на тому, що норми, на які посилається відповідач про їх порушення, застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Тобто, відповідач у приписі зобов'язує позивача застосувати нормативно-правові акти, які стосуються суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють будівельну діяльність на території України, та використовуються тільки під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації, зміни категорій приміщень та будинків.
Однак, суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки приписами пункту 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 встановлено, що ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Так, з акту перевірки та припису вбачається, що пункти 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 стосуються обладнання будівель (приміщень) системами протипожежного захисту та оповіщення людей про пожежу, та містять посилання на пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.
Розділ V Правил пожежної безпеки в Україні встановлює вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту.
Приписами п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Отже, будинки, приміщення та споруди повинні бути обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», порушення щодо яких і було виявлено під час проведення планового заходу посадовими особами Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
При цьому, позивач не надав жодних доказів усунення вказаних порушень чи їх не допущення.
Таким чином, вказані порушення допущені позивачем станом на теперішній час, тому вимоги щодо усунення вказаних порушень, встановлених нормами чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин, є законними.
Посилання позивача на те, що адміністративні будівлі (приміщення), насосні станції КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», які зазначені у пунктах 1, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 17, 18 припису були введені в експлуатацію у період з 1946 по 1983 роки, передані на баланс комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» органом місцевого самоврядування Криворізькою міською радою, також не спростовують наявність порушень Правил пожежної безпеки, що також не може слугувати підставою для скасування припису.
Щодо доводів позивача, що перелічені в акті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, суд зазначає наступне.
Відсутність автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей в будівлі.
Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.
Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.
Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.
На переконання суду, сукупність виявлених в ході позапланової перевірки порушень створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей, які працюють та постійно знаходяться на таких об'єктах.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами порушення відповідачем процедури та порядку проведення планової перевірки позивача, відповідно, не доведено і протиправності прийняття оспкаржуваного припису, а наведені позивача підстави та докази щодо процедурних порушень ходу проведення перевірки, спростовуються наданим самим позивачем доказами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного припису відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, суд дійшов висновку, що при прийнятті вищевказаного припису відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття припису.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність законних правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинсУкраїни, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витра не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» (вул. Єсеніна, 6а, м. Кривий ріг, 50027, код ЄДРПОУ 03341316) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна