18 травня 2020 року Справа 160/5259/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачу - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладене в листі відповідача від 07.04.2020 року та зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року на вказаний нею банківський рахунок відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
В силу п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що позивач є особою похилого віку, пенсію в належному розмірі не отримує, а також, посилається на те, що розповсюдження в Ізраїлі «коронавірусу» призвело до того, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Крім того, норми чинного законодавства не пов'язують підстави для звільнення особи, яка звертається до суду, від сплати судового збору з віком особи, розповсюдженням вірусних інфекцій та/або заходами, пов'язаними із запобіганням їх розповсюдження.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Тобто, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
При цьому, будь-яких документів, які б свідчити про її об'єктивну неможливість сплати судового збору (банківські виписки, довідки податкової чи інших органів (підприємств, установ, організацій) про розмір отримуваного доходу (у тому числі країни перебування позивача, тощо) до позову долучено не було.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду, а тому відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже сума судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру складає 840,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253; рахунок UA238999980313131206084004008; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма