16 квітня 2020 року Справа № 160/920/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з позовною заявою в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошового забезпечення в повному обсязі за період 15.07.18 - 30.07.18 р., 12.10.18 р. - 16.10.18 р. та за період 02.11.18 р. - 30.12.18 р.;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу 7050 гривень за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 15 липня 2018 року до 30 липня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу 7050 гривень за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 12 жовтня 2018 року до 16 жовтня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу 7050 гривень за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 02 листопада 2018 року до 30 грудня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не дивлячись на виконання обов'язків за більш вищою посадою, всупереч положенням Наказу Міністерства Оборони України № 260 від 11.06.2008 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) та Наказу Міністерства Оборони України № 260 від 07.06.2018 р. «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» - грошове забезпечення у вказаний час позивачу виплачувалось, виходячи із окладу за посадою старшого офіцера відділення морально-психологічного забезпечення. Тобто, грошове забезпечення позивачу виплачувалось в обсязі меншому, ніж це передбачено законодавством.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що виплата грошового забезпечення не була здійснена у повному обсязі у зв'язку з тим, що в наказах по стройовій частині №196 від 15.07.18р., від 12.10.18р. №285, від 02.11.18р. №306 та від 05.11.18р. №309 не зазначений посадовий оклад за посадою, яку виконував позивач.
Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без особистої участі.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в період з 20.06.2015 р. по 28.10.2019 р. позивач проходив службу в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 301 від 28.10.19 р. позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту «б» (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». З 28 жовтня 2019 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Як зазначив позивач, в період 2018 - 2019 р.р. на протязі тривалого часу позивач виконував обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення.
Так, відповідно до витягу наказу № 196 від 15.07.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення на період відпустки заступника командира військової частини на 15 діб до 30.07.2019 р.
Відповідно до витягу наказу № 285 від 12.10.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально- психологічного забезпечення на період відрядження заступника командира військової частини.
Відповідно до витягу з наказу № 289 від 16.10.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 наказано повернутись до виконання обов'язків за посадою старшого офіцера морально-психологічного забезпечення.
Відповідно до витягу наказу № 306 від 02.11.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально- психологічного забезпечення на період хвороби заступника командира військової частини на 4 доби до 05.11.2018 р.
Відповідно до витягу з наказу № 309 від 05.11.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 наказано повернутись до виконання обов'язків за посадою старшого офіцера морально-психологічного забезпечення.
Відповідно до витягу наказу № 309 від 05.11.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально- психологічного забезпечення на період відрядження заступника командира військової частини.
Відповідно до витягу з наказу № 364 від 30.12.2018 р. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 наказано повернутись до виконання обов'язків за посадою старшого офіцера морально-психологічного забезпечення.
Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 11.06.2008 року №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 4.3 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, призначеним на посади, за якими посадові оклади встановлені від мінімуму до максимуму, конкретні розміри посадових окладів установлюються або змінюються (підвищуються або знижуються) у межах зазначених розмірів відповідно до наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказів вищих командирів /начальників/) залежно від складності та обсягу роботи.
Відповідно до пункту 7.1 Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (крім зазначених у пунктах 7.10 і 7.11 цієї Інструкції), допущеним установленим порядком наказом командира (начальника) до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою строком до шести місяців або до тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою строком до чотирьох місяців у тій самій військовій частині, за час виконання обов'язків за цими посадами виплачуються оклади за посадами, що тимчасово виконуються (з урахуванням пункту 7.3 цієї Інструкції).
Згідно з пунктом 7.2 Інструкції строк тимчасового виконання обов'язків за посадою обчислюється з дня, з якого військовослужбовець став до виконання обов'язків за посадою, але не раніше дня видання командиром військової частини наказу про його допуск до тимчасового виконання обов'язків за посадою, і до дня звільнення з посади включно. До цього строку не зараховуються періоди перебування у відпустці, службовому відрядженні (якщо воно не пов'язане з виконанням обов'язків за посадою, що тимчасово виконується), на навчанні, лікуванні або у відпустці для лікування у зв'язку із хворобою.
Відповідно до пункту 7.3 Інструкції посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за час тимчасового виконання обов'язків за посадами виплачуються з дотриманням таких умов:
7.3.1 військовослужбовцю, допущеному до тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою, оклад за цією посадою виплачується, якщо військовослужбовець, який постійно займає посаду, а також його заступники-військовослужбовці і помічники-військовослужбовці незалежно від їх функціональних обов'язків тимчасово вибули з військової частини або в установленому порядку звільнені від службових обов'язків;
7.3.2 військовослужбовцям, які обіймають посади начальників штабів військових частин і підрозділів, заступникам і помічникам командирів і начальників усіх найменувань незалежно від їх функціональних обов'язків у разі тимчасового виконання обов'язків за невакантними посадами безпосередніх командирів і начальників виплачуються оклади за основними посадами. У разі тимчасового виконання зазначеними військовослужбовцями обов'язків за вакантними посадами безпосередніх командирів і начальників виплачуються оклади за посадами, що тимчасово виконуються, на загальних підставах.
Наказ Міноборони від 11 червня 2008 року № 260 та затверджена ним інструкція втратили чинність 20.07.2018 р.
В подальшому питання виплати грошового забезпечення військовослужбовців були врегульовані Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р. «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (який набрав чинності 20.07.2018 р.), яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до п.3 Розділу І Порядку підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження.
Відповідно до п.4 Розділу І Порядку грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.14 Розділу І Порядку грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Відповідно до п.1 Розділу XXVI Порядку військовослужбовцям, які допущені в установленому порядку до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою, грошове забезпечення виплачується з урахуванням посадового окладу, встановленого для цієї вакантної посади, строком не більше ніж шість місяців.
Військовослужбовцям, допущеним в установленому порядку до тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою, грошове забезпечення виплачується з урахуванням посадового окладу, встановленого для цієї посади, строком не більше ніж чотири місяці.
Після закінчення вищезазначених строків тимчасового виконання обов'язків на посадах або прийняття рішення про повернення до виконання обов'язків за основною посадою військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення за основною посадою.
У разі якщо тимчасове виконання обов'язків за посадою триває менше зазначених в цьому пункті строків, а також протягом календарного року військовослужбовця встановленим порядком знову допущено до тимчасового виконання обов'язків за тією самою посадою, - строки виплати окладів за посадами, що тимчасово виконуються, обчислюються з урахуванням попередніх періодів тимчасового виконання обов'язків за цими посадами.
Відповідно до п. 2 Розділу XXVI Порядку строк тимчасового безперервного виконання обов'язків за посадою обчислюється: із дня, з якого військовослужбовець (крім військовослужбовців строкової військової служби) став (приступив) до тимчасового виконання обов'язків за посадою, і до дня звільнення з посади включно або до дня призначення на цю посаду;
Відповідно до п.5 Розділу XXVI Порядку виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, які обіймають посади начальників штабів, заступників командирів (начальників) військових частин (установ, організацій) і начальників усіх найменувань, за тимчасове виконання обов'язків за невакантними посадами безпосередніх командирів (начальників) не здійснюється.
Відповідно до п.7 Розділу XXVI Порядку розміри надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право під час тимчасового виконання обов'язків за посадою, обчислюються з окладів за посадою, що тимчасово виконується.
Так, суд зазначає, що на період дії п.7.3.1, п.7.3.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 11.06.2008 року №260 заступник командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальник відділення морально-психологічного забезпечення ОСОБА_2 вибув у щорічну відпустку, а ОСОБА_1 не займав посаду начальника штаба військової частини і підрозділу, заступника і помічника командира і начальників усіх найменувань незалежно від їх функціональних обов'язків, а тому в даному випадку за період з 15.07.2018 року по 20.07.2018 року (Наказ Міноборони від 11 червня 2008 року № 260 та затверджена ним інструкція втратили чинність 20.07.2018 р.) підлягає нарахуванню та виплаті грошове забезпечення позивачу за тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат.
Також, з цих же підстав на період дії вже розділу ХХVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 р. (який набрав чинності 20.07.2018 р.), підлягає нарахуванню та виплаті грошове забезпечення позивачу за тимчасове виконання обов'язків заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 822/894/17 (Постанова від 24.10.2018 р., № рішення в ЄДРСР 77375253), стосується строків виплати грошового забезпечення за тимчасове виконання обов'язків за посадою, а в розглядуваній справі предмет спору стосується самого права позивача на грошове забезпечення за тимчасове виконання обов'язків за посадою.
Крім того, суд при задоволенні позовних вимог не визначає розмір грошового забезпечення з якого позивачу необхідно здійснити виплату, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на конкретний розмір грошового забезпечення заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошового забезпечення в повному обсязі за період 15.07.18 - 30.07.18 р., 12.10.18 р. - 16.10.18 р. та за період 02.11.18 р. - 30.12.18 р.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 15 липня 2018 року до 30 липня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 12 жовтня 2018 року до 16 жовтня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з посадового окладу за час виконання обов'язків за посадою заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально-психологічного забезпечення з 02 листопада 2018 року до 30 грудня 2018 року з урахуванням фактично проведених виплат за цей період.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова