30 квітня 2020 року Справа № 160/1852/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський завод будівельних матеріалів” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
17 лютого 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ “Дніпровський завод будівельних матеріалів” до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а) від 20.11.2019 року № 0066995230 на суму штрафу 1 359,89 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що податкову накладну № 42 від 09.09.2019 (сума ПДВ 13 598,92 грн.) було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2019, тобто в межах строку, визначеного Податковим кодексом України (про що свідчить інформація з електронного кабінету повідомлення про відправку 30.09.2019 19:54). 30.09.2019 ТОВ “ДЗБМ” не було отримано квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, а тому в силу приписів статті 201 ПК України наше підприємство було переконано в тому, що податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вранці надійшла Квитанція № 1, де було зазначено, що документ доставлено 01.10.2019 08:00:00 (тобто начебто вже з порушенням в 1 день), але підприємство цьому уваги не надало, бо відправка відбулася вчасно про що свідчать електронні позначки часу на повідомленні про відправку 30.09.2019 19:54 , та властивості документа (ME.DOC): 30.09.2019 19:54. З урахуванням наданих додаткових документів з боку ТОВ “ДЗБМ” та вимог статті 201 ПК України, податкова накладна вважається зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2019, тобто без порушенням строків, визначених податковим законодавством України. Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, яке підлягає до скасування.
23.03.2020 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування означеного податковий орган зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «ДЗБМ» щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складено акт від 25.10.2019 № 6440/04-36-52-30/34775113. Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, за результатами перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 № 0066995230 про застосування штрафних санкцій ПДВ у розмірі 1 359,89 грн. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначені у відповідності до Наказу від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами». Згідно з п. 5 Порядку № 557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством. граничних строків для подання таких документів. Відповідно до пунктів 8-11 Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня. якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. Крім того, підпунктом 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Тобто ДПС України є органом, що наділений повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних. Позивач зазначає про нереєстрацію податкової накладної, проте дії ДПС України щодо нереєстрації податкової накладної ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржує. Отже, податкове повідомлення-рішення №0066995230 від 20.11.2019 року правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 року зазначена вище справа розподілена та 18.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 20.02.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДЗБМ» (код ЄДРПОУ 34775113) було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2019 Податкову накладну № 42 від 09.09.2019 (сума ПДВ 13 598,92 грн.), про що свідчить інформація з електронного кабінету Повідомлення про відправку 30.09.2019 19:54.
Також інша інформація з програми ME.DOC ВЛАСТИВОСТІ ДОКУМЕНТА свідчить:
«Податкова накладна: № 42 від 09.09.2019 стан: Поданий
очікується доставка: дата та час: 30.09.2019 19:54»
30.09.2019 ТОВ «ДЗБМ» не було отримано квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, а тому в силу приписів статті 201 ПК України наше підприємство було переконано в тому, що податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, вранці надійшла Квитанція № 1, де було зазначено, що документ ДОСТАВЛЕНО 01.10.2019 08:00:00 (тобто з порушенням в 1 день), але підприємство цьому уваги не надало, бо відправка відбулася ВЧАСНО, про що свідчать електронні позначки часу на Повідомленні про відправку 30.09.2019 19:54, та ВЛАСТИВОСТІ ДОКУМЕНТА (ME.DOC): 30.09.2019 19:54.
У подальшому, на підставі п.п. 1911.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 розділу І та п.п. 75.1.1, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Денисюк В.Ю. проведено камеральну перевірку ТОВ «ДЗБМ» (код ЄДРПОУ 34775113) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування д податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу за вересень 2019 року.
Про результати перевірки ДПС зазначила: на порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 1 податковій накладній в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за вересень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 13 598,92 грн., в тому числі порушення строку реєстрації, а саме: податкова накладна 42 від 09.09.2019 року, граничний строк реєстрації ПН/РК - 30.09.2019 року, дата реєстрації ПН/РК - 01.10.2019 о 08:00, кількість днів затримки - 1, сума ПДВ, грн. - 13 598,92 грн., розмір штрафу - 10 %, сума штрафу - 1359, 89 грн.
За результатами перевірки складено акт від 25.10.2019 № 6440/04-36-52-30/34775113 «Про результати камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, за результатами перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 № 0066995230 про застосування штрафних санкцій ПДВ у розмірі 1 359,89 грн., яке 25.11.2019 року надійшло на адресу ТОВ «ДЗБМ».
Не погоджуючись із означеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «ДЗБМ» звернулося до контролюючого органу вищого рівня до Державної податкової служби України зі скаргою № 7/1 від 25.11.2019 р. про перегляд цього рішення, яка рішенням про результати розгляду скарги від 24.01.2020 № 308416199-00-08-05-05-06 (отримано позивачем засобами поштового зв'язку 03.02.2020) залишено без задоволення.
Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, в тому числі: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Положеннями п.п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно п.201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) зі змінами та доповненнями (далі Порядок №1246).
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Порядку №1246 цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Положеннями пунктів 11-16 Порядку №1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №1246 операційний день це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
В силу п.14-15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.
Як вже зазналось вище, ТОВ «ДЗБМ» (код ЄДРПОУ 34775113) було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2019 Податкову накладну № 42 від 09.09.2019 (сума ПДВ 13 598,92 грн.), про що свідчить інформація з електронного кабінету Повідомлення про відправку 30.09.2019 19:54.
Також інша інформація з програми ME.DOC ВЛАСТИВОСТІ ДОКУМЕНТА свідчить:
«Податкова накладна: № 42 від 09.09.2019 стан: Поданий
очікується доставка: дата та час: 30.09.2019 19:54»
30.09.2019 ТОВ «ДЗБМ» не було отримано квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної, а тому в силу приписів статті 201 ПК України наше підприємство було переконано в тому, що податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, вранці надійшла Квитанція № 1, де було зазначено, що документ ДОСТАВЛЕНО 01.10.2019 08:00:00 (тобто з порушенням в 1 день), але підприємство цьому уваги не надало, бо відправка відбулася ВЧАСНО, про що свідчать електронні позначки часу на Повідомленні про відправку 30.09.2019 19:54, та ВЛАСТИВОСТІ ДОКУМЕНТА (ME.DOC): 30.09.2019 19:54.
Так, в контексті даної спірної ситуації, суд наголошує на положеннях п. 201.10 ст.201 ПК України, згідно яких якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В силу п.14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Системний правовий аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що у будь-якому випадку податковий орган зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин саме протягом операційного дня в якому надіслано податкову накладну.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що зазначена вище податкова накладна №42 від 09.09.2019 (сума ПДВ 13 598,92 грн.) направлена до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення операційного дня граничного строку (30.09.2019), а саме 30.09.2019.
Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851-IV), електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Проте, після направлення податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (30.09.2019) позивач не отримав від податкового органу (ДПС України) примірника квитанції в електронній формі на підтвердження одержання ним податкової накладної про прийняття або неприйняття останньої протягом операційного дня 30.09.2019. (до 20-00 години).
Відповідно до Наказу №557 від 06.06.2017 року "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", автор електронного документу зобов'язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП, а контролюючий орган зобов'язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.
Отже, саме на податковий орган покладений обов'язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.
Суд зазначає, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Адже, оскільки позивачем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкової накладної, проте невчасна її реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 р. по справі №813/815/18, від 16.11.2018 року у справі № 826/19172/16 та від 26.06.2018 по справі №806/2219/16.
Суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Наведене свідчить, що право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1235 від 11.02.2020 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський завод будівельних матеріалів” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а) від 20.11.2019 року № 0066995230 на суму штрафу 1 359,89 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський завод будівельних матеріалів” (код ЄДРПОУ 34775113) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник