номер провадження справи 32/41/20
19.05.2020 Справа № 908/794/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:
За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енерогоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (69093, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Олександрівська, 32)
про стягнення 9194,85 грн.,
Без виклику представників сторін
25.03.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 28-22/5907 від 17.03.2020 (вх. № 877/08-07/20 від 25.03.2020) Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енерогоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” про стягнення 9194,85 грн., які складаються з 8870,55 грн. основного боргу за договором на теплову енергію № 7ЗТ-18/37-121-SD-18-07549, 3% річних в сумі 37,29 грн. та 287,01 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020 справу № 908/794/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою Господарського суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/794/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ним зобов'язання за договором № 7ЗТ-18/37-121-SD-18-07549 щодо постачання теплової енергії були виконані своєчасно та в повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отримані послуги не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, на які позивачем, відповідно до умов Договору та законодавства нараховано пеню та 3 % річних.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” є: 69093, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Олександрівська, 32, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Ухвала суду від 30.03.2020 про відкриття провадження у справі № 908/794/20, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу Господарського суду Запорізької області без вручення, з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/794/20.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 30.03.2020 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 05.05.2020.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 19.05.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗВ'ЯЗОК ПЛЮС» (споживач, відповідач у справі) укладений Договір на теплову енергію № 7ЗТ-18/37-121-SD-18-07549 (далі за текстом -Договір).
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору позивач зобов'язався відпустити відповідачу теплову енергію в об'ємах, зазначених у додатку № 1, із параметрами теплоносія відповідно до температурного графіку теплової мережі, затвердженого головним інженером позивача, узгоджений з місцевими органами влади, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію по встановлених тарифах в строки, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1. договору (з врахуванням додаткової угоди № 1), теплова енергія відпускається споживачу в об'ємах згідно з Додатком № 1 до цього договору на наступні потреби: опалення та вентиляція у опалювальний період 0,062 Гкал/год; гаряче водопостачання 0,08 т/год.
Відповідно до п.п. 3.2.4. договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах та в строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2.23 договору сторони узгодили, що по закінченні звітного місяця, споживач зобов'язаний підписати надані нарочно з боку теплопостачальної організації акти на теплову енергію, її виробництво, транспортування то постачання в 2-х примірниках на протязі 2-х робочих днів з моменту одержання та по 2 примірники актів повернути на адресу теплопостачальної організації.
Згідно п. 6.1. договору, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем по факту спожитої теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів про відпущену теплову енергію відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання в розмірі, який встановлюється уповноваженим до відповідного законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку.
Пунктом 6.4. договору сторони визначили наступний порядок розрахунків: оплата за відпущену теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання здійснюється споживачем щомісячно не пізніше останнього числа місця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.
Відповідно з п. 10.1 договору він вважається укладеним із моменту його підписання споживачем та теплопостачальною організацією. Строк дії договору - до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до припинення строку його дії жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії.
Сторонами не надано доказів припинення дії договору, отже договір продовжує діяти.
На виконання умов договору позивачем за період листопад-грудень 2019 було надано відповідачеві послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на загальну суму 8870,55 грн., що підтвержується наступними актами, а саме:
- Акт № 6/11 від 30.11.2019 на суму 2959,20 грн. (виробництво енергії);
- Акт № 7/11 від 30.11.2019 на суму 765,60 грн. (транспортування енергії);
- Акт № 8/11 від 30.11.2019 на суму 20,10 грн. (постачання енергії);
- Акт № 6/12 від 31.12.2019 на суму 4261,25 грн. (виробництво енергії);
- Акт № 7/12 від 31.12.2019 на суму 1102,46 грн. (транспортування енергії);
- Акт № 8/12 від 31.12.2019 на суму 28,94 грн. (постачання енергії).
При цьому, вказані Акти за період листопад- грудень 2019 підписані та скріплені печатками позивача та відповідача без жодних претензій та зауважень.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.
Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, вартість наданих позивачем послуг з виробництва, транспортування та постачання спожитої теплової енергії за період листопад - грудень 2019 в загальній сумі 8870,55 грн. не сплатив, чим порушив умови договору.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії (вих. № 109 вд 03.01.2020, вих. № 28-22 від 22.01.2020, вих. № 29-22/4171/364 від 24.02.2020) про оплату заборгованості за договором, докази надсилання містяться в матеріалах справи.
Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з виробництва, транспортування та постачання спожитої теплової енергії за період листопад-грудень 2019 в сумі 8870,55 грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується фактичними обставинами справи.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв'язок Плюс» 8870,55 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 287,01 грн. (за листопад (3477,90 грн.) з 01.01.2020 по 10.03.2020 в сумі 160,59 грн., за грудень (5392,65 грн.) з 01.02.2020 по 10.03.2020 в сумі 126,42 грн.), яка обгрунтована п. 6.5 договору.
Відповідно до п. 6.5 Договору, при несвоєчасній оплаті споживачем за відпущену теплову енергію її виробництво, транспортування та постачання, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмрі 0,1% від підлягаючої сплаті суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів- додатково сплачує штраф в розмірі 7% зазначеної вартості (згідно статті 231 ГК України). Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення викоання зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, та розмір, що визначений сторонами у договорі. Фактично позивачем пеню нараховано за однією обліковою ставкою НБУ, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Пеня в сумі 287,01 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума 3 % річних складає 37,29 грн. (за листопад (3477,90 грн.) з 01.01.2020 по 10.03.2020 в сумі 20 грн., за грудень (5392,65 грн.) з 01.02.2020 по 10.03.2020 в сумі 17,29 грн.)
Судом перевірено правильність нарахування 3% річних і встановлено, що вимога в цій частині є законною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс”, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область про стягнення 9194,85 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зв'язок Плюс” (69093, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Олександрівська, 32, код ЄДРПОУ 31836801) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 8870 (вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 55 коп. основного боргу, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 01 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 29 коп. 3 % річних, 2102 (дві тисячі сот дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повний текст рішення оформлено і підписано “19” травня 2020.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій