19.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5838/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Штан Людмили Євгенівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020, ухвалене суддею Красота О.І. (м. Дніпро) повний текст якого підписаний 10.02.2020, у справі №904/5838/19
за позовом Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ
до Фізичної особи-підприємця Штан Людмили Євгенівни, м.Вільногірськ
про стягнення заборгованості в сумі 28 584,96 грн.
Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Штан Людмили Євгенівни про стягнення 28 584,96грн. заборгованості та зобов'язання відповідача підписати Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська щодо повернення з оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку № 15 по вул.Гагаріна в м.Вільногірськ, загальною площею 70,8 кв.м. та стягнути судовий збір.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 564,97 грн. заборгованості та зобов'язано відповідача підписати Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська щодо повернення з оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку №15 по вул.Гагаріна в м.Вільногірськ, загальною площею 70,8 кв.м. В решті позову відмовлено.
При частковому задоволенні позову господарський суд виходив з того, що станом на 01.11.2019 відповідач не сплатив заборгованість з орендної плати в сумі 28 584,96грн. Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності , у зв'язку з чим в задоволені позову в частині стягнення з останнього 8 019,99грн. слід відмовити.
При задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача підписати Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська щодо повернення з оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку № 15 по вул.Гагаріна в м.Вільногірськ, загальною площею 70,8 кв.м. господарський суд виходив з того, що договір припинив свою дію 31.12.2018, проте відповідач не виконав умов договору та не підписав акт приймання-передачі спірного орендованого майна.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на його незаконність, просить рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- відповідач не користувалася нежитловим приміщенням за договором оренди від 01.06.2013 №24, оскільки була позбавлена можливості такого користування;
- 01.06.2012 відповідачем за наполяганням міського голови м.Вільногірська був укладений договір суборенди спірного приміщення з Вільногірською міською організацією «Партія регіонів» і тому відповідач не мала фактичного доступу до приміщення, а його займала вищевказана організація;
- той факт, що відповідач не користувалася спірним приміщенням підтверджується актом обстеження нежитлового приміщення від 21.05.2015, який складений керівником та заступником керівника орендодавця та відповідачем;
- в аналогічному акті обстеження від 19.02.2019 представником орендодавця зазначалося, що «за результатами огляду встановлено, що приміщення, яке перебувало в оренді на час проведення огляду за цільовим призначенням не використовувалося. В приміщенні відсутні ознаки ведення господарської діяльності»;
- з матеріалів справи однозначно вбачається, що 01.06.2013, тобто на час укладення договору оренди спірного приміщення, останнє не було вільним, у зв'язку з чим відповідач фактично не вступив у володіння цим приміщенням;
- серед способів захисту прав та інтересів, що передбачені Господарським кодексом України відсутній такий спосіб, як зобов'язання особи підписати акт приймання-передачі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 року ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/5838/19 та ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2013р. між Управлінням архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Штан Людмилою Євгенівною (оорендарем) укладено Договір оренди №24 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільгірська (далі-Договір, а.с.52-56).
Згідно з п.1.1. Договору, на виконання рішення Вільногірської міської ради «Про безоплатну передачу житлового фонду комунального майна Вільногірської міської ради на баланс управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради» від 24 жовтня 2012 року № 012 - 43 /VІ та рішення Виконавчого комітету Вільногірської міської ради «Про затвердження Акту приймання-передачі з балансу КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області житлового фонду комунального майна» від 30 травня 2013 року № 206/0/7-13 та з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська - частина нежитлового приміщення в житловому будинку №15 по вул.Гагаріна, загальною площею 70,8 м.кв., подальшому Майно, яке знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого визначена на підставі Висновку про вартість майна від 07.12.2009р. і становить 37 500 грн. 00 коп.
Згідно з п.2.1. Договору, майно передається в оренду Орендарю з метою розміщення офісного приміщення.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Акт прийому-передачі підписується обома Сторонами (п.3.6. Договору).
Відповідно до п.3.8. Договору, у разі припинення Договору, Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому цим Договором при передачі майна Орендарю, згідно п.п.3.3, 3.4., 3.5.,3.6.
Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає іншій стороні Договору.
Згідно з п.4.1. Договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 і становить на рік 6750 грн. 00 коп.
- Розрахунок річної орендної плати : (37500,00*18)/ 100 = 6750грн.00коп.
Примітка:
18 - орендна ставка за використання нерухомого майна, з метою розміщення офісного приміщення (у %).
Розмір орендної плати за перший місяць після укладання договору становить 642 грн. 26 коп.
- Розрахунок розміру орендної плати за перший місяць: (6750,00/12) * 114,18% * 100% = 642 грн. 26 коп.
Примітка: 12 - кількість місяців;
- 114,18 % - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати;
100% - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
В п.4.3. Договору встановлено, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним незалежно від результатів діяльності Орендаря.
Цей Договір діє з 01.06.2013р. до 31.05.2015 року включно (п.9.1. Договору).
Відповідно до п.9.7. Договору, термін дії договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди.
Приписами п.9.9. Договору визначено, що чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Майно передано в оренду з метою розміщення офісного приміщення, про що складено акт приймання - передачі індивідуального майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська (а.с.57).
Згідно з Договором №2 від 25.05.2015р. (а.с.60) про внесення змін до Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільгірська від 01.06.2013р. №24, внесено зміни до п.9.1. Договору та викладено в наступній редакції:
«Цей Договір діє з 01.06.2015р. до 31.12.2018р.».
На підставі розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки міського голови № р-237/0/3-15 від 20 серпня 2015 року «Про надання права фізичної особи - підприємцю Штан Людмилі Євгенівні на зміну цільового використання наданого їй в оренду нежитлового приміщення загальною площею 70,8 кв.м., розташованого по вул. Гагаріна, 15, м.Вільногірськ, за договором оренди від 01.06.2013 року №24», 20 серпня 2015 року укладено Договір №3 (а.с.61-62) про внесення змін до Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська від 01.06.2013 року № 24 укладеного 20 серпня 2015 року, згідно якого:
- пункт 2.1. договору викладено в наступній редакції «Майно передається в оренду Орендарю з метою надання побутових послуг населенню (розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення)»;
- пункт 4.1. викладено в наступній редакції «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 і становить на рік 4878 грн. 10 коп.
- розрахунок річної орендної плати : (97 562*5)/ 100 = 4878 грн. 10 коп.
Примітка:
5 - орендна ставка за використання нерухомого майна, з метою надання побутових послуг населенню (розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення) (у %).
Розмір орендної плати за перший місяць після укладання договору становить 703 грн. 07 коп.
- Розрахунок розміру орендної плати за перший місяць: (4878,10/12) * 174,7% * 99% = 703 грн. 07 коп.
Примітка: 12 - кількість місяців;
- 174,7 % - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати;
- 99% - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
На протязі 2016-2018 років відповідачем було порушено умови договору оренди в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 28584,96грн.
11.10.2018 року Позивач на адресу Відповідача направив лист №2018/2157 стосовно відсутності наміру зі сторони Позивача продовжувати термін дії Договору, у зв'язку з систематичним порушенням умов Договору (а.с.65).
14.02.2019р. Позивач на адресу Відповідача направив лист №2019/377 щодо проведення обстеження орендованого приміщення та складення Акта приймання-передачі (а.с.66).
У встановлене місце, дату та час Відповідач не з'явився, 19.02.2019р. представниками Позивача проведено огляд орендованого майна, про що складено відповідний Акт обстеження (а.с.68).
Вищевказаний Акт обстеження та Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська направлено на адресу Відповідача (а.с.67).
Зазначену заборгованість з орендної плати відповідач не сплатив, акт приймання-передачі спірного приміщення не підписав.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача про стягнення 28 584,96грн. заборгованості та зобов'язання останнього підписати Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська щодо повернення з оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку №15 по вул.Гагаріна в м.Вільногірськ, загальною площею 70,8 кв.м.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.
Частинами 1, 7 статті 193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 1, 6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.285, ч.1, 4 ст.286 ГК України, Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до частин 1, 5 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що на підставі укладеного договору №24 від 01.06.2013, зміни до якого вносилися укладеними між сторонами у даній справі договорами №2 від 25.05.2015 та №3 від 20.08.2015, та акту здачі-приймання приміщення від 01.06.2013р. позивач передав відповідачу частину нежитлового приміщення в житловому будинку №15 по вул.Гагаріна, загальною площею 70,8 м.кв., що належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська.
Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення відповідачем не надано докази сплати орендної плати за період 2016-2018 років, у зв'язку з чим (з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності), господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 20564,97грн.
Також матеріалами справи підтверджується факт непідписання відповідачем акту приймання-передачі спірного орендованого приміщення, як це передбачено п.3.8 договору №24 від 01.06.2013, тому господарським судом цілком правомірно задоволено позовні вимоги про зобов'язання відповідача підписати Акт приймання-передачі індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Вільногірська щодо повернення з оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку № 15 по вул.Гагаріна в м.Вільногірськ.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника стосовно того, що остання не користувалася нежитловим приміщенням за договором оренди від 01.06.2013 №24, оскільки була позбавлена можливості такого користування до уваги колегію суддів не приймаються.
Відповідно до ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Так, згідно з заявою відповідача від 01.07.2010 міським головою м.Вільногірськ 16.07.2010 надано згоду останній на передачу в суборенду нежитлового приміщення площею 70,8кв.м по вул.Гагаріна, 15 у м.Вільногірську Вільногірській міській організації «Партія регіонів».
15.08.2010 між ФОП Штан Л.П. та Вільногірською міською організацією «Партія регіонів» було укладено договір суборенди вищевказаного приміщення №1.
При цьому договором оренди не передбачена заборона на передачу в суборенду орендованого приміщення.
Таким чином, відповідач скористався своїм правом та за власним бажанням передав орендоване спірне майно у суборенду Вільногірській міській організації «Партія регіонів», про що свідчить лист, направлений міському голові м. Вільногірська про надання згоди на передачу в суборенду приміщення від 01.07.2010 (т.1, а.с. 142).
Пізніше між сторонами у справі було укладено спірний договір оренди нежитлового приміщення №24 від 01.06.2013 та за заявами відповідача договори №№ 2, 3 про внесення змін до цього договору в частині строку дії договору та зміни цільового використання нежитлового приміщення.
Слід зазначити, що звернувшись до міської ради з заявою про зміну цільового використання спірного орендованого приміщення та уклавши договір №3 від 20.08.2015, відповідач був обізнаний про закінчення використання суборендарем цього приміщення.
Отже, з 20.08.2015 ФОП Штан Л.Є мала можливість використовувати орендоване приміщення для ведення своєї господарської діяльності.
Ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому доказів звернення до позивача з відповідною заявою про неможливість використовувати орендоване приміщення ФОП Штан Л.Є. не надано. Крім того колегія суддів зазначає, що надання орендованого майна в суборенду є одним із видів його використання орендарем.
Що стосується доводів скаржника стосовно того, що серед способів захисту прав та інтересів, які передбачені Господарським кодексом України відсутній такий спосіб, як зобов'язання особи підписати акт приймання-передачі, колегія суддів зазначає, що позивачем обраний спосіб захисту порушеного цивільного права, передбачений п.5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України - примусове виконання обов'язку в натурі - зобов'язання відповідача повернути майно з користування шляхом підписання акту прийому-передачі.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.
За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штан Людмили Євгенівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5838/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін