14.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1409/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.,
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019
у справі № 904/1409/19
за позовом ОСОБА_2 , м. Дніпро
до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт», м. Дніпро
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , м. Дніпро
третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , м. Дніпро
третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 , м. Дніпро
про витребування частки у статутному капіталі ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" та відновлення становища, яке існувало до порушення, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
1. Визначити розмір статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 620 000,00 грн.
2. Витребувати та повернути з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ".
3. Відновити становище, яке існувало до порушення права ОСОБА_2 :
- скасувати запис про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241070015022068 від 10.07.2018, вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Скороход Оленою Олександрівною , яким змінено склад та інформацію про учасників ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ";
- скасувати запис про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241070016022068 від 16.07.2018, вчинений приватним нотаріусом Кобельницьким Сергієм Івановичем, яким змінено склад та інформацію про учасників ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ".
4. Визначити розмір часток учасника ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на вибуття з володіння ОСОБА_2 права власності на внесок до статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" в розмірі 50% частки статутного капіталу товариства не з її волі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі №904/1409/19 позовні вимоги задоволено частково: визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" (49000, м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд.1, код ЄДРПОУ 33972974) у розмірі 620 000,00 грн..
Витребувано та повернуто з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ".
Визначено розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ".
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати дане рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування поданої скарги зазначає про обрання позивачем неналежного способу захисту прав, що є підставою для відмови в позові.
Наголошує, що є добросовісним набувачем майна (100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт»), а отже останнє не може бути витребувано у неї в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України.
За твердженнями апелянта, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 року у справі № 200/6984/18 було встановлено розмір статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» у розмірі 930 000,00 грн., в результаті чого було здійснено невиправдане втручання в її право на вільне володіння майном.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі №904/1409/19 залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання доказів сплати судового збору у сумі 12 738,00 грн..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 у справі №904/1409/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.03.2020 о 10:00.
10.02.2020 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт», треті особи-1, 2, 3, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.03.20р. о 10:30 год..
26.03.2020 року у зв'язку з тимчасовим встановленням на період з 18 березня по 3 квітня 2020 року, особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладені у листі №9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 1, судове засідання не відбулось.
Ухвалою апеляційного суду від 27.04.2020 року розгляд апеляційної скарги було призначено на 14.05.2020 року о 15:00 год..
В судове засідання 14.05.2020 року з'явились представники позивача та другого відповідача.
Представник другого відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та у цій частині прийняти нове про відмову у позові.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та вказав на обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції.
Відповідач-1, треті особи-1, 2, 3, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання у вказане судове засідання не з'явилися, своїх представників не направили.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, за таких умов апеляційний скуд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно статуту ТОВ "Метал - Корт" (відповідач-2), в редакції, яка була зареєстрована 21.12.2005 року та була чинна на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_2 (позивач), ОСОБА_3 (третя особа-1) та ОСОБА_4 (третя особа-2), являлися учасниками ТОВ "Метал - Корт" з наступними частками в статутному капіталі товариства:
- ОСОБА_2 - 310 000,00 грн., що становить 50 % Статутного фонду і відповідає 50 голосам;
- ОСОБА_3 - 155 000, 00 грн., що становить 25 % Статутного фонду і відповідає 25 голосам;
- ОСОБА_4 - 155 000, 00 грн., що становить 25 % Статутного фонду і відповідає 25 голосам.
Як убачається з матеріалів справи, 14.03.2018 року були проведені збори учасників ТОВ "Метал - Корт". Результат зборів оформлено протоколом від 14 березня 2018 року, який містить підписи від імені голови зборів - ОСОБА_3 та секретаря зборів - ОСОБА_4 .
За змістом зазначеного протоколу, на зборах були присутні учасники, що володіють у сукупності 100% голосів, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
До порядку денного зборів включені наступні питання:
- продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Корт" у зв'язку з виробничою необхідністю на підставі модельного статуту;
- збільшення статутного капіталу за рахунок грошових внесків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
З питань включених до порядку денного, зборами прийнято рішення про продовження діяльності товариства за модельним статутом, збільшення статутного капіталу товариства на 310 000,00 грн. за рахунок грошового внеску ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та перерозподіл часток у статутному капіталі наступним чином:
- ОСОБА_2 - 310 000,00 грн., що становить 33,33 % Статутного капіталу;
- ОСОБА_3 - 310 000,00 грн., що становить 33,33 % Статутного капіталу;
- ОСОБА_4 - 310 000,00 грн., що становить 33,33 % Статутного капіталу.
15.03.2018 року, на підставі зазначеного вище рішення проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни даних про статутні документи товариства, а саме - додана інформація про здійснення діяльності ТОВ «Метал-Корт» на підставі модельного статуту (номер запису 12241060012022068).
16.03.2018 року, на підставі зазначеного рішення проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо збільшення розміру статутного капіталу та збільшення часток учасників ТОВ «Метал-Корт» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (номер запису 12241070013022068).
22.03.2018 року були проведені збори учасників ТОВ "Метал - Корт", результати яких оформлені протоколом № 22/03-13 від 22 березня 2018 року, який містить підписи від імені голови зборів - ОСОБА_3 та секретаря зборів - ОСОБА_4 .
За даними зазначеного протоколу, на зборах були присутні учасники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що володіють у сукупності 66,66% голосів, ОСОБА_2 на збори не з'явилась.
До порядку денного зборів включені наступні питання:
- про виключення учасника із складу товариства та перерозподіл часток між учасниками;
- внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру.
З першого питання порядку денного зборами прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства.
В якості підстав для прийняття зазначеного рішення, в протоколі вказано про невиконання Позивачем своїх обов'язків пов'язаних із майновою участю в товаристві, що перешкоджало відновленню платоспроможності підприємства. У зв'язку з виключенням позивача зі складу учасників відбувся перерозподіл часток статутного капіталу, відповідно до якого учасниками, що володіють рівними частками по 50 % залишились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З другого питання вирішили внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
22.03.2018 року, на підставі зазначеного рішення проведено державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Метал-Корт» та перерозподілу її частки (номер запису 12241070014022068).
11.04.2018 року проведено загальні збори учасників товариства, на яких прийнято рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Метал-Корт».
Результати проведення зазначених зборів оформлені протоколом № 11-04 від 11.04.2018 року. За даними зазначеного протоколу, на зборах були присутні учасники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що володіють у сукупності 100 % голосів.
Рішення зборів учасників товариства від 14.03.2018 року, було оскаржено позивачем в судовому порядку у справі №904/1261/18.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2018 у справі №904/1261/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2019, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо переходу товариств на модельний статут, збільшення статутного капіталу, яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" від 14.03.2018 року; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт", перерозподілу часток учасників, яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" № 22/03-13 від 22.03.2018 року; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт", яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" № 11-04 від 11.04.2018 року. Скасовано запис про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: - №12241060012022068 від 15.03.2018, вичинений приватним нотаріусом Перфіловою Оленою Анатоліївною, яким змінено інформацію про статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"; - №12241070013022068 від 16.03.2018, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою Оленою Анатоліївною, яким збільшено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" за рахунок збільшення часток учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; - №12241070014022068 від 22.03.2018 року, вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Скороход Оленою Олександрівною , яким виключено ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" на користь ОСОБА_2 10 572,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Судом також встановлено, що 21.12.2016 року між ОСОБА_5 (позикодавець - третя особа-3) та ОСОБА_3 (позичальник - третя особа-1) укладено договір позики, відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується повернути позику у визначені цим договором строки до 01 лютого 2018 року.
26.03.2018 року між ОСОБА_3 (третя особа-1) та ОСОБА_5 (третя особа-3) було укладено додатковий договір до договору позики від 21.12.2016 року, відповідно до якого, у випадку неповернення ОСОБА_3 в строк, визначений цим договором, суму позики, він передає у власність ОСОБА_5 відступне: належний на праві власності ОСОБА_3 внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ».
Відповідно до п.3.5. додаткового договору до договору позики, сторони погодилися, що моментом припинення зобов'язання позичальника є момент передачі майна Позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10 травня 2018 року, на підтвердження чого сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465 000,00 грн..
Також 26.03.2018 року між ОСОБА_4 (третя особа-2) та ОСОБА_5 (третя особа-3) було укладено додатковий договір до договору поруки від 21.12.2016 року, що забезпечував виконання зобов'язань за вищевказаним договором позики від 21.12.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , відповідно до якого, у разі невиконання ОСОБА_4 (поручитель - третя особа-2) своїх зобов'язань щодо повернення позики, вона передає у власність ОСОБА_5 відступне: належний на праві власності поручителю внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ».
Відповідно до п.3.3. додаткового договору до договору поруки, сторони погодилися, що моментом припинення зобов'язання поручителя є момент передачі майна позикодавцю. Передача майна буде проведена не пізніше 10 травня 2018 року, на підтвердження чого сторони складають акт приймання-передачі. Розмір майна складає 465 000,00 грн..
Позивач зазначає, що вказані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо укладання вищезазначених додаткових договорів були невідомі позивачу на момент їх вчинення, а були з'ясовані згодом під час розгляду справи №200/6984/18 в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська.
Так, заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 року у справі №200/6984/18 позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на внесок до статутного капіталу, визнання припиненим зобов'язання за договором позики, зобов'язання вчинити дії задоволені частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ в розмірі 930 000,00 грн, що становить 100% частки Статутного капіталу Товариства та встановлено зареєструвати таке право власності.
10.07.2018 року на підставі вказаного заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 року у справі №200/6984/18, були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо належності ОСОБА_5 права власності на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт».
13.07.2018 року між ОСОБА_5 (продавець - третя особа-3) та ОСОБА_1 (покупець - відповідач-1) був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» від 13.07.2018 року, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив частку у розмірі 930 000,00 грн., що дорівнює 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Корт».
Відповідно до п.3 вказаного договору, разом із часткою в статутному капіталі покупцю передаються корпоративні права підприємства, під якими розуміється право на управління та отримання відповідної частки прибутку, а також активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства та інше, відповідно до чинного законодавства.
Факт передачі частки зафіксований Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» від 13.07.2018 року.
Відомості щодо належності ОСОБА_1 права власності на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач стверджувала, що її право власності на внесок до статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» в розмірі 50% частки статутного капіталу товариства було передано ОСОБА_1 в результаті протиправного позбавлення належного їй права, що підтверджується рішенням суду, та укладення ряду незаконних правочинів третіми особами. Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що частка у розмірі 50% в статутному капіталу ТОВ «Метал-Корт» вибула з її володіння поза її волею.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин, позивачем надано до матеріалів справи наступні докази:
- копія статуту ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», затвердженого протоколом №01 загальних зборів засновників ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» від 17.12.2005;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» станом на 01.03.2018;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» станом на 16.07.2018;
- копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2018 у справі №904/1261/18;
- копія постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №904/1261/18;
- копія постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2019 у справі №904/1261/18;
- копія рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 у справі №200/6984/18;
- копія договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» від 13.07.2018;
- копія Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» від 13.07.2018.
Оцінивши вказані докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині: визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" (49000, м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд.1, код ЄДРПОУ 33972974) у розмірі 620 000,00 грн.; витребування та повернення з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ"; визначення розміру частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" ОСОБА_2 у розмірі 310 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ".
Надаючи оцінку даним спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що предметом спору є матеріально-правова вимога позивача про захист його права власності.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, вибуття з володіння ОСОБА_2 права власності на внесок до статутного капіталу ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» в розмірі 50% частки статутного капіталу товариства не з її волі.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (стаття 167 Господарського кодексу України).
Відповідно до статей 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача).
Разом з тим, як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Як встановлено місцевим господарським судом, згідно Статуту ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», в редакції, яка була зареєстрована 21.12.2005, ОСОБА_2 є учасником ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 310 000,00 грн., що становить 50 % Статутного капіталу.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 22.03.2018 за № 1003772040 станом на 01.03.2018 року ОСОБА_2 , є засновником ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ» із розміром внеску до статутного капіталу - 310 000,00 грн.
Підставою для позбавлення позивача її права на частку в статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» були рішення загальних зборів учасників ТОВ «МЕТАЛ-КОРТ», які були досліджені Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи №904/1261/18.
Рішенням Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/1261/18:
- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо переходу товариств на модельний статут, збільшення статутного капіталу, яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" від 14.03.2018 року;
- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо виключення ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт", перерозподілу часток учасників, яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" № 22/03-13 від 22.03.2018 року;
- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" щодо звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт", яке було оформлено протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Метал-Корт" № 11-04 від 11.04.2018 року.
Скасовано запис про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: - №12241060012022068 від 15.03.2018, вичинений приватним нотаріусом Перфіловою Оленою Анатоліївною, яким змінено інформацію про статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт"; - №12241070013022068 від 16.03.2018, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою Оленою Анатоліївною, яким збільшено статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт" за рахунок збільшення часток учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; - №12241070014022068 від 22.03.2018 року, вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Скороход Оленою Олександрівною , яким виключено ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Корт".
За змістом ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас, приписами ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів зауважує, що оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2018 у справі №904/1261/18 набрало законної сили, факти, встановлені цим рішенням мають приюдиційне значення для вирішення даного спору.
Отже, з урахуванням викладеного, статутний капітал ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" становить 620 000,00 грн, а частка ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 310 000,00 грн становить 50 % статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ".
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини (правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24.05.2017 року у справі №6-951цс16 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 757/44693/15-ц).
Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинення цими діяннями наслідкам (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019р. у справі № 48/340).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) суд наголосив, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002 зазначено таке:
- відповідно прецедентної практики Суду стаття 1 Протоколу № 1 містить три окремі норми: перша, що виражається в першій фразі першого абзацу та несе в собі загальний характер, виражає принцип поваги до права власності; друга, що міститься в другій фразі того ж абзацу, має за об'єкт позбавлення права власності за певних умов; що стосується третьої, згаданої в другому абзаці, вона визнає саме можливість державам-учасницям регламентувати на власний розгляд використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, тут не йдеться про абсолютно не зв'язані між собою норми. Друга та третя є особливими прикладами, що стосуються права власності; крім того, вони повинні тлумачитися в світлі принципу, закріпленого першою нормою (рішення у справі "Бейєм проти Італії", § 98);
- акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу № 1;
- у зв'язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.86, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).
Згідно підпунктів «д» та «е» пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 звернула увагу, що законний інтерес позивача полягає у відновленні становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення складу учасників ТОВ. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту своїх порушених прав, який відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині свого підтвердження не знайшли.
Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 отримала право власності на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 13.07.2018, а отже вона є добросовісним набувачем. Факт передачі частки зафіксований Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» від 13.07.2018.
Відомості щодо належності ОСОБА_1 права власності на 100% частки статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит від 16.07.2018 за № НОМЕР_2 станом на 16.07.2018 року ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Метал-Корт» із розміром внеску до статутного капіталу - 930 000,00 грн..
Колегія суддів зазначає, що витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.
У статті 388 ЦК України визначено вичерпний перелік підстав, за яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією із таких підстав є вибуття майна із володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки добросовісність набуття майна можлива лише тоді коли майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, наслідком правочину, здійсненого з таким порушенням, є не двостороння реституція, а витребування майна із незаконного володіння (віндикація). Отже право особи, яка вважає себе власником майна, підлягає захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, встановленого статтею 388 ЦК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 була позбавлена права на частку у статутному капіталі ТОВ «Метал-Корт» внаслідок незаконних дій інших учасників товариства, оскільки остання не відчужувала свою частку у статутному капіталі іншим особам будь-яким шляхом, а тому вказане майнове право вибуло з володіння позивача не з її волі.
За таких обставин частка у статутному капіталі ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ" у розмірі 310 000,00 грн, що відповідає 50 % статутного капіталу ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ", може бути витребувана з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 й доводи в цій частині апеляційної скарги спростовуються наведеним.
Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта про те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не врахував, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 року у справі № 200/6984/18 було встановлено розмір статутного капіталу ТОВ «Метал-Корт» у розмірі 930 000,00 грн., оскільки як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення та матеріалів справи, місцевим господарським судом досліджувалося вказане рішення й було встановлено, що останнє на момент розгляду даної справи не набрало законної сили, у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку.
Крім того, за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019р. у справі № 200/6984/18 заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2018 року було скасовано та прийнято нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на внесок до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-КОРТ в розмірі 930 000,00 грн, що становить 100% частки Статутного капіталу Товариства.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив підсудність даної справи та характер спірних правовідносин, надав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам.
Апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого судом рішення.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, апеляційний господарський суд не перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 року у справі № 904/1409/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 року у справі № 904/1409/19 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.05.2020.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль