вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" травня 2020 р. Справа № 910/15844/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Поляк О.І.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
представники сторін не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Євгенія Ігоровича
на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. (повний текст складено 21.10.2019 р.)
у справі № 910/15844/15 (суддя - Пінчук В.І.)
за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15 до виконання та про видачу дублікату вказаного наказу
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до фізичної особи-підприємця Мельника Євгенія Ігоровича
про стягнення 51 027,53 грн.,-
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Мельника Євгенія Ігоровича про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 20.06.2013 р. у розмірі 51 027,53 грн., з яких: 26 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 13 216,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 8 768,90 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 3 042,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2015 р. позовні вимоги задоволені: стягнуто з фізичної особи-підприємця Мельника Євгенія Ігоровича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 26 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 13 216,63 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 042,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 8 768,90 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору.
26.08.2015 р. господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
23.09.2019 р. до господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилався на те, що 04.11.2015 р. державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на підставі наказу господарського суду міста Києва від 26.08.2015 р. відкрите виконавче провадження № 49147190.
Згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 30.03.2017 р. державним виконавцем винесена постанова про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу з посиланням на відсутність майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення.
За твердженням заявника, станом на момент подачі вказаної заяви постанова про повернення виконавчого документа та оригінал судового наказу на його адресу не надходили, у зв'язку з чим виконавчий документ було втрачено під час поштового пересилання, внаслідок чого строк пред'явлення до виконання пропущено.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. у справі № 910/15844/15 заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задоволено частково: видано дублікат наказу господарського суду міста Києва від 26.08.2015 р. у справі № 910/15844/15; в іншій частині заяви відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що строк пред'явлення наказу господарського суду від 26.08.2015 р. не пропущений, у зв'язку з чим заяву стягувача задоволено лише в частині видачі дублікату наказу.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець Мельник Євгеній Ігорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що перешкоджає провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Наводячи підстави скасування оскаржуваної ухвали, скаржник зазначав, що участі у судовому засіданні щодо розгляду заяви не приймав, копію оскаржуваної ухвали не отримував, дізнався про судовий розгляд лише після ознайомлення з матеріалами даної справи. Водночас скаржник звертав увагу апеляційного господарського суду на те, що заявником не було надано доказів втрати оригіналу виконавчого документа, і відповідну заяву подано не позивачем (стягувачем) у даній справі, а його філією. За наведених підстав апелянт зазначав про передчасне прийняте рішення судом першої інстанції щодо видачі дублікату судового наказу та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Руденко М.А., поновлено апелянту процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.03.2020 р.
05.03.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від стягувача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу боржника, в якій представник посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01.2019 р. по справі № 916/215/15-г, за якою "положення Господарського процесуального кодексу України не надають права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язують стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права". Також позивач вказував, що Печерська філія АТ КБ "ПриватБанк" має право звертатися як з позовами, так і з заявами до суду від імені банку.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2020 р., у зв'язку з перебуванням суддів Смірнової Л.Г. та Руденко М.А. на лікарняному та відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів та призначено справу до розгляду на 06.05.2020 р.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2020 р., у зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Ходаківська І.П.
Представники сторін у судове засідання, що відбулось 06.05.2020 р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце. За висновками суду неявка учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2019 р. до господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15.
Відповідно до п. 19.4 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Статтею 329 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
У відповідності до п. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Так, у вирішенні питань, які виникають у розгляді заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, заявник (скаржник) повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви (скарги) і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви (скарги) тощо (п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" № 9 від 17.10.2012 р.).
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК.
Аналогічних висновків дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 21.06.2018 р. по справі № 5004/80/11, в яких зазначено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Господарського процесуального кодексу України, та містити відомості, визначені законодавством, що застосовується, як спеціальні до відповідної заяви, скарги тощо.
Слід зазначити, що статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Проте, після подання стягувачем заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу частину 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України доповнено абзацом 2 згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 р., що заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Таким чином, в даному випадку необхідно застосовувати аналогію права - норми статті 174 Господарського процесуального кодексу України, розцінюючи подану стягувачем заяву, як позовну заяву.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно із ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Дослідивши заяву, з якою стягувач звернувся до суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вказаних вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано доказів надіслання копії вказаної заяви з доданими до неї документами відповідачу (боржнику) - фізичній особі-підприємцю Мельнику Євгенію Ігоровичу, тож судом першої інстанції помилково призначено до розгляду заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15 до виконання та про видачу дублікату вказаного наказу.
З урахуванням необхідності розгляду такої заяви в судовому засіданні з метою дотримання принципів рівності, змагальності сторін, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд повинен був застосувати до відповідних правовідносин положення, що стосуються форми та порядку подання позову. До того ж, призначивши заяву до розгляду та розглянувши її у судовому засіданні по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів вручення боржнику ухвали про призначення заяви до розгляду, що позбавляло можливості боржника бути обізнаним про судовий розгляд та можливості навести суду свої доводи і міркування щодо розгляду заяви стягувача.
Законодавцем, як одну із засад (принципів) господарського судочинства, визначено змагальність сторін (пункт 4 частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), що зумовлює обов'язок суду, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Тож, суд зобов'язаний забезпечити змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов'язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Оскільки суд неповно приділив достатньо уваги дотриманню принципів рівності та змагальності сторін у господарському процесі, у зв'язку з чим було порушено норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відповідно частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, ухвала господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. справі № 910/15844/15 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15 до виконання та про видачу дублікату вказаного наказу.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Євгенія Ігоровича на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. у справі № 910/15844/15 частково задовольнити.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.10.2019 р. у справі № 910/15844/15 скасувати та передати справу до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 26.08.2015 р. № 910/15844/15 до виконання та про видачу дублікату вказаного наказу.
Матеріали справи № 910/15844/15 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 18.05.2020 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді І.П. Ходаківська
О.І. Поляк