ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 травня 2020 року Справа № 916/3897/19
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної
суддів В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ТОВ «Сварог-Буковина» - не з'явився;
від Maxgrain International Limited - Маковецька Н.В. - за ордером;
від ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» - не з'явився;
від ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» - не з'явився;
від Lexum AGRO Kereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegu Tarsasag - не з'явився;
від БОСАІНВЕСТ ЛІМІТЕД /BOSAINVEST LIMITED - не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 24 січня 2020 року про забезпечення позову
у справі №916/3897/19
за позовом Maxgrain International Limited
до:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ»;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ»
про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії
(сторони та предмет спору зазначені згідно оскаржуваної ухвали)
суддя суду першої інстанції: О.В.Цісельський
час і місце постановлення ухвали: 24.01.2020р., м.Одеса, господарський суд Одеської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 19. 05.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
26.12.2019р. Maxgrain International Limited звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», в якому просило суд:
- визнати за Maxgrain International Limited право власності на 3603,2 тон пшениці, придбаної відповідно до контрактів MW-43 від 26.07.2019 та FW-155 від 15.08.2019р., а саме: пшениці 3 класу у кількості 836,250 тон та пшениці 4 класу у кількості 2 766,950 тон, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівськоїзд у квоту Maxgrain International Limited, Експортер - ТОВ Сварог-Буковина, та знаходиться на зерновому терміналі ТОВ ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ /м. Одеса, Митна площа, 1 - Одеський Морський Торговельний Порт/;
-зобов'язати ТОВ «Сварог-Буковина» утриматись від дій щодо витребування 3603,2 тон пшениці, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівської зд у квоту Maxgrain International Limited, Експортер - ТОВ "Сварог-Буковина" та знаходиться на зерновому терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» /м. Одеса, Митна площа, 1 - Одеський Морський Торговельний Порт/;
-зобов'язати ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» утриматись від дій щодо відвантаження ТОВ «Сварог-Буковина» або його уповноваженим особам 3603,2 тон пшениці, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівської зд у квоту Maxgrain International Limited, придбану Maxgrain International Limited відповідно до контрактів MW-43 від 26.07.2019 та FW- 155 від 15.08.2019, Експортер - ТОВ Сварог-Буковина та знаходиться на зерновому терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» /м. Одеса, Митна площа, 1 - Одеський Морський Торговельний Порт/;
-зобов'язати ТОВ «ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ» завершити виконання митних формальностей відповідно до митної декларації UA50004/2019/008866 від 09.09.2019, поданої до Одеської митниці, щодо експорту пшениці у кількості 3 603,2 тон, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівської зд у квоту Maxgrain International Limited, придбаної Maxgrain International Limited відповідно до контрактів MW-43 від 26.07.2019 та FW-155 від 15.08.2019, Експортер - ТОВ «Сварог-Буковина», яка знаходиться на зерновому терміналі ТОВ ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ /м. Одеса, Митна площа, 1 - Одеський Морський Торговельний Порт/ в режимі експорту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він на підставі контрактів MW- 43 від 26.07.2019р. та FW-155 від 15.08.2019р. є власником вищезазначеної пшениці (надалі - Товар). Наразі митне оформлення Товару залишається незавершеним з причини заперечень ТОВ «Сварог-Україна» проти права власності позивача та вжиття дій, з метою повернення товару, що порушують належні позивачу права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном. Зокрема, 26.09.2019р. ТОВ «Сварог-Україна» направило лист ТОВу «ЗПК «Інзерноекспорт», в якому заборонило здійснювати митне оформлення поставленого на зерновий термінал ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» товару до подальшого розпорядження. Листом від 28.10.2019р. ТОВ «Сварог-Україна» звернулось до ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», в якому вимагає відвантажити йому з ємкостей портового елеватора зерно пшениці в кількості 3603200кг. Лист від 28.10.2019р. ТОВом «Олімпекс Купе Інтернейшнл» було надано позивачу з супровідним листом, в якому товариство виразило сумнів щодо належності права власності на вказану пшеницю позивачу. Отже з боку відповідачів вбачається порушення прав позивача, як власника майна (пшениці), за захистом яких позивач вимушений звернутися до суду.
З посиланням на норми ч.1 ст.16, п.2 ч.1 ст.16, ст.392, ч.2 ст.386, ст.391 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.01.2020р.
22.01.2020р. позивач подав суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно - 3603,2 тон пшениці, придбаної відповідно до контрактів MW- 43 від 26.07.2019 та FW-155 від 15.08.2019, а саме: пшениці 3 класу у кількості 836,250 тон та пшениці 4 класу у кількості 2 766,950 тон, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівської зд у квоту Maxgrain International Limited, Експортер - ТОВ "Сварог-Буковина", та знаходиться на зерновому терміналі ТОВ ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ /м. Одеса, Митна площа, 1 - Одеський Морський Торговельний Порт/ із забороною Товариству з обмеженою відповідальністю ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ /65003, м. Одеса, вул. Отамана Ґоловатого, 67/69, код ЄДРПОУ 20005502/ вчиняти будь-які дії щодо користування, розпорядження та відчуження вищевідзначеного майна.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що станом на час подання заяви про забезпечення позову ТОВ «Сварог-Буковина» намагається отримати/витребувати із зернового терміналу ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» зерно пшениці у кількості 3603,2 тон, яка належить позивачу на підставі контрактів №MW-43 від 26.07.2019р., укладеного між Bosainvest Limited та Lexum Agro FKft, №FW-155 від 15.08.2019р. укладеного між Lexum Agro FKft та Maxgrain International Limited та актів передачі прав власності на товар від 23.09.2019р., від 26.07.2019р., що створює реальний ризик вивезення зерна з зернового терміналу. З викладеного вбачається наявність реальної можливості порушення вказаного права в майбутньому внаслідок протиправного впливу іншої особи; невжиття заходів забезпечення позову створює реальний ризик зникнення вантажу, і як наслідок позивач залишиться без товару та без коштів, які він сплатив за вказане зерно, що у подальшому унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав заявника. Отже у даному випадку, необхідно застосувати захід забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить позивачу, який забезпечить у майбутньому фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, і навпаки, незастосування тягне за собою імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2020р. (суддя О.В. Цісельський) заяву задоволено - накладено арешт на майно - 3603,2 тон пшениці, придбаної відповідно до контрактів MW- 43 від 26.07.2019 та FW-155 від 15.08.2019, а саме: пшениці 3 класу у кількості 836,250 тон та пшениці 4 класу у кількості 2 766,950 тон, що надійшла відповідно до товарно-транспортних накладних: 35444306, 35448570, 35451954, 35451962, 35459981, 35459999, 35462563, 35464544, 35470913, 35473354, 35473370, 35473362, 35486281, 35486299 зі станції Васкауці Львівської зд у квоту Maxgrain International Limited, Експортер - ТОВ «Сварог-Буковина», та знаходиться на зерновому терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» із забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» вчиняти будь-які дії щодо користування, розпорядження та відчуження вищевідзначеного майна.
Ухвала вмотивована посиланням на норми ст.136, ч.1 ст.137, ст.ст.2, 11 ГПК України та обґрунтована наступним. Суд вважає, що дійсно існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача /у разі задоволення позову/, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем - ТОВ «Сварог-Буковина» буде отримано/витребувано зерно пшениці у кількості 3603,2 тон із зернового терміналу ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, відсутня потреба вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову /ч.1 ст.141 ГПК України/: відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи та не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Саме така правова позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі №911/1695/18, яка і врахована судом при розгляді заяви Maxgrain International Limited про забезпечення позову.
Враховуючи, що обраний захід забезпечення позову безпосередньо застосовується саме до спірного майна, що є предметом заявленого Maxgrain International Limited позову, виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову (з конкретизацією судом вимог про накладення арешту на майно в резолютивній частині ухвали) є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів інших учасників справи, що невжиття даного заходу може в подальшому призвести до ускладнення /неможливості/ виконання судового рішення по цій справі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
13.02.2020р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВ «СВАРОГ-БУКОВИНА» (надіслана скаржником поштою 06.02.2020р.) на ухвалу від 24.01.2020р., в якій скаржник просить:
- задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржену ухвалу;
- відмовити Maxgrain International Limited у задоволенні заяви про забезпечення позову;
- стягнути з позивача судовий збір, сплачений апелянтом при поданні апеляційної скарги;
- забезпечити проведення всіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції;
- визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції під час судових засідань - будь-який суд у місті Хмельницький.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:
- ухвала суперечить основним засадам (принципам) господарського судочинства, а саме: рівності всіх учасників перед законом і судом; змагальності сторін; пропорційності. Мотивувальна частина ухвали викладена виключно на припущеннях, які пов'язані з подальшим невиконанням законного та обґрунтованого рішення по справі;
- саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.1, п.3 абз.2,3 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»);
- як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної ухвали суду, позивач не надав, а суд не витребував доказів, які реально підтверджують дії ТОВ «СВАРОГ- БУКОВИНА» та ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», які направлені на невиконання рішення суду. Суд не спростовуючи доводів, які є в матеріалах справи, а ґрунтуючись виключно на власних припущеннях, виніс ухвалу про забезпечення позову, чим фактично підмінив рішення суду по справі №916/3897/19;
- лише посилання на нібито недобросовісні дії з боку відповідача, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами. Суд взяв до уваги посилання позивача, як на обставини, які свідчать про потенційну неможливість виконати рішення у даній справі. Аналогічна позиція відображена у Постанові Верховного Суду у складі колегії господарського суду від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18;
- оскаржувана ухвала суду від 24.01.2020р. відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 27.01.2020, у зв'язку із чим допущено процесуальне порушення норм ч.10 ст.272 ЦПК України
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020р.:
- поновлено ТОВу «Сварог-Буковина» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 24.01.2020р. у справі №916/3897/19.
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа «Сварог-Буковина» на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2020р. у справі №916/3897/19.
- встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 06.03.2020р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи;
- призначено справу до розгляду на 17.03.2020р. о 10.00год. із повідомленням учасників справи про призначення судового засідання;
- допущено участь в засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 17.03.2020р., 10:00год. в режимі відеоконференції представника ТОВа «Сварог-Буковина» із дорученням проведення відеоконференції господарському суду Хмельницької області.
10.03.2020р. до суду поштою надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено:
- для виконання контрактів керуючись інструкціями Bosainvest Limited, отриманих від Lexum Agro Kft, за вказівкою Maxgrain International Limited - TOB «Сварог-Буковина» здійснило поставку пшениці у квоту Maxgrain International Limited;
- ТОВ «Сварог-Буковина» надав безвідкличні інструкції (лист від 28.08.2019р.), якими вказав провести митне оформлення товару за інструкцією Maxgrain International Limited та зазначив, що експорт здійснюється для покупця Maxgrain International Limited, а також, що це розпорядження на проведення митного оформлення товару є фінальним, експортер гарантує, що за жодних обставин не буде відкликати чи змінювати його або здійснювати переадресацію завантажених вагонів;
- ТОВ «Сварог-Буковина» вживає дії, з метою отримання/витребування даного товару, що порушує належні Позивачу права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, як власника;
- виходячи з того, що ТОВ «Сварог-Буковина» здійснюються спроби отримати/витребувати Товар, що належить позивачу на праві власності, із зернового терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», наявні реальні ризики порушення права Maxgrain International Limited, а саме: на даний час склалась ситуація, у якій позивач може залишатися і без сплачених коштів і без товару;
- в апеляційній скарзі взагалі не наведено доводів та аргументів на підтвердження неправомірності постановленої ухвали;
- відповідно до п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
- у даному випадку, ТОВ «Сварог-Буковина» намагається отримати/витребувати Товар із зернового терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», і це створює реальний ризик зникнення товару заявника, так як внаслідок таких дій позивач залишиться без Товару, за який він сплатив кошти, що унеможливіть у подальшому, без додаткових звернень до суду, поновити свої порушені або оспорювані права або інтереси;
- усі вимоги та листи ТОВ «Сварог-Буковина» з приводу отримання/витребування Товару із зернового терміналу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» та заборони завершення ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» митного оформлення Товару - додані до заяви про забезпечення позову у якості доказів, суд першої інстанції дослідив та на надав їм належну оцінку;
- враховуючи те, що ТОВ «Сварог-Буковина» вдається до примусового відвантаження Товару (вимога ТОВ «Сварог-Буковина» від 28.10.2019 №147 щодо відвантаження йому з ємкостей портового елеватора ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» зерна пшениці в кількості 3603,20 т.), судом правомірно застосований захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належать Maxgrain International Limited, що забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, і навпаки, незастосування, тягне за собою імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- ТОВ «Сварог-Буковина» та пов'язані з ним компанії неодноразово звертались до судів різних юрисдикцій щодо витребування Товару різними шляхами;
- мова у постанові Верховного Суду від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18 йде про застосування забезпечення позову у справі про стягнення боргу;
- як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 24.01.2020 надіслана судом та зареєстрована у день її прийняття та набрання законної сили, а саме: 24.01.2020 (день тижня - п'ятниця), а відповідно на наступний робочий день 27.01.2020 (понеділок) була оприлюднена в Реєстрі.
17.03.2020р. представник Maxgrain International Limited адвокат Н.В.Маковецька подала суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020р. постановлено: провести розгляд справи №916/3897/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог-Буковина» на ухвалу господарського суду Одеської області від 24 січня 2020 року про забезпечення позову у справі №916/3897/19 поза межами встановленого ч.2 ст.273 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням введення в Україні з 12.03.2020р. по 03.04.2020р. карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 через спалах у світі короновірусу, забезпечення прав учасників на участь їх представників в судових засіданнях апеляційного господарського суду; відкласти розгляд справи на 09.04.2020р., 15.00год., задовольнивши клопотання представника Maxgrain International Limited. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. (зі змінами та доповненнями) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня до 11 травня 2020 року на усій території України установлено карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020р. (який набрав чинності 02.04.2020р.) Розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.04.2020р. повідомленоучасників справи про те, що розгляд справи №916/3897/19 не відбудеться 09.04.2020р. у зв'язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу «COVID-19»; перенесено судове засідання у справі з 09.04.2020р. на 19.05.2020р., 10.00год.
19.05.2020р. від ТОВ «Сварог-Буковина» надійшло клопотання, в якому скаржник просить розглянути апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2020р. про забезпечення позову без участі уповноваженого представника ТОВ «Сварог-Буковина».
В засіданні суду апеляційної інстанції 19.05.2020р. представник Maxgrain International Limited заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженої ухвали.
ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ІНЗЕРНОЕКСПОРТ», Lexum AGRO Kereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegu Tarsasag та БОСАІНВЕСТ ЛІМІТЕД (BOSAINVEST LIMITED) своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із п.3 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 137 ГПК України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно із ч.ч.4, 11 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується можливість виконання судового рішення.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 3602,2т. пшениці, господарський суд дійшов висновку, що дійсно існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» вчиняти будь-які дії щодо користування, розпорядження та відчуження такого майна може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача /у разі задоволення позову/, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду справи відповідачем ТОВ «Сварог-Буковина» буде отримано/витребувано зерно пшениці у кількості 3603,2 тон із зернового терміналу ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду.
З матеріалів оскарження ухвали убачається, що спір виник у зв'язку із вчиненням ТОВ «Сварог-Буковина» дій, спрямованих на недопущення відвантаження пшениці врожаю 2019 року з зернового терміналу ТОВа «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» із завершенням його митного оформлення ТОВом «ЗПК «Інзерноекспорт» на адресу позивача, який є кінцевим покупцем за контрактами з Lexum Agro Kft.
ТОВ «Сварог-Буковина» є експортером цього товару, що сторонами справи не заперечується, та намагається у зв'язку з неотриманням розрахунку за пшеницю від Lexum Agro Kft (а.с. 36) та BOSAINVEST LIMITED повернути собі товар у кількості 3 603 200кг. зі зберігання на зерновому терміналі ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ»(а.с. 60).
Станом на дату вирішення питання забезпечення позову спір по суті не вирішується, зокрема, передчасними є будь-які судження щодо того, чи набуло Maxgrain International Limited право власності на пшеницю, що перебуває на зберіганні у ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ».
Отже існує спір про право на рухоме майно, при вирішенні якого без забезпечення фіксації судом існуючого стану речей цілком ймовірним видається, що поновлення оспорюваних прав позивача у разі задоволення позову може бути істотно ускладнено у разі, якщо спірне майно буде витребувано у ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» ТОВом «Сварог-Буковина», або в інший спосіб вибуде із фактичного розміщення на зерновому терміналі ТОВа «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ».
Суд першої інстанції правильно зазначив, що судове рішення у разі задоволення вказаних позовних вимог не вимагатиме примусового виконання, а тому не має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вказаний висновок щодо забезпечення позову у спорах за вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 15.11.2019р. у справі № 916/1457/19
Колегія суддів зауважує, що законом не визначається перелік доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
З доданих до заяви про забезпечення позову матеріалів вбачається, що 26.09.2019р. ТОВ «Сварог-Буковина» направило ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» лист за № 322-СБ, у якому заборонило здійснювати митне оформлення поставленого на зерновий термінал ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» товару до подальшого розпорядження.
У Вимозі від 23.10.2019 № 143, направленій до ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт», ТОВ «Сварог-Буковина» вимагає повернути все, що було ним передано для ТОВ «ЗПК «Інзерноекспорт» відповідно до договору з декларування вантажів від 21.08.2019 № 184/1, а також погасити (відкликати) всі документи, які були підготовлені та видані у відповідності до цього договору, а сам договір вважає недійсним з моменту його укладення.
Листом від 28.10.2019р. №147 ТОВ «Сварог-Буковина» повідомило ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» , що BOSAINVEST LIMITED не виконало умов контракту №27-2019/3-SB. У зв'язку з чим ТОВ «Сварог-Буковина» просить повідомити коли ТОВ «Сварог-Буковина» зможе відвантажити з ємкостей портового елеватора ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» зерно пшениці 3-го класу в кількості 3 603 200 кілограм.
Таким чином у Maxgrain International Limited існували обґрунтовані побоювання, що ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» можуть бути вчинені дії щодо розпорядження та можливої передачі спірного майна на користь в тому числі ТОВ «Сварог Буковина» та позивачем обґрунтована наявність можливості порушення його права в майбутньому.
У зв'язку з викладеним колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що висновки суду про необхідність забезпечення позову задля ефективного захисту прав позивача є виключно припущеннями суду та ґрунтуються на непідтверджених обставинах.
Оскільки у даному випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - 3603,2 тон пшениці із забороною Товариству з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» вчиняти будь-які дії щодо користування, розпорядження та відчуження вищевідзначеного майна.
Невжиття таких заходів забезпечення у разі задоволення позовних вимог може призвести до порушення вимоги щодо ефективного захисту прав заявника (позивача), оскільки він не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, як вірно зазначив суд першої інстанції.
Накладення арешту на майно є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів інших учасників справи та, крім того, вказаний захід до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, про що вірно зазначив господарський суд.
При цьому вжиття викладених у заяві заходів забезпечення позову не означає фактичного вирішення спору по суті, як то зазначає скаржник в апеляційній скарзі, оскільки спрямоване виключно на недопущення негативних наслідків для позивача у разі задоволення позову, є тимчасовим заходом, що покликаний лише зупинити (на період вирішення спору) вчинення дій, які можуть мати відповідні юридичні наслідки негативного для позивача характеру.
З приводу посилань скаржника на висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 10.10.2019р. у справі №904/1478/19 колегія суддів зазначає, що господарським судом не було допущено порушення процесуального закону при застосуванні ст. ст. 136, 137 ГПК України та враховано висновки Верховного Суду , а також позицію Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Крім того, суд постановляє ухвалу про забезпечення позову у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи, які не можуть бути цілком тотожними.
Щодо аргументів ТОВ «Сварог Буковина» про порушення судом ч.10 ст. 272 ЦПК України та ч.2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень», а саме, щодо несвоєчасного оприлюднення оскаржуваної ухвали від 24.01.2020р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч.2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що обставини оприлюднення оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень не має жодного відношення до перегляду судом ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову та, відповідно, не може розглядатися як аргумент для скасування оскаржуваної ухвали.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2020р. у справі № 916/3897/19 надіслано судом: 24.01.2020р., зареєстровано: 24.01.2020р., оприлюднено: 27.01.2020р.. Таким чином, господарським судом не було допущено порушення вимог ч.2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень".
З огляду на викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, висновки суду відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 240, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2020 р. у справі №916/3897/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку, згідно положень ст.ст. 287,288 ГПК України (з урахуванням норм п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України).
Повна постанова складена 19 травня 2020 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир