79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" травня 2020 р. Справа №921/499/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Матущака О.І.,
Якімець Г.Г.,
без повідомлення учасників справи
розглянув апеляційні скарги:
1.Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за № 08-02/2206 від 04.12.2019
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» б/н від 02.12.2019
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2019, суддя: Чопко Ю.О., м.Тернопіль, повний текст рішення складено 15.11.2019
за позовом фізичної особи - підприємця Миколюка Мирона Тарасовича, с.Біла Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача-1 Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, м.Тернопіль
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", м.Тернопіль
про стягнення 23 552, 42 грн. матеріальної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2019 року фізична особа - підприємець Миколюк Мирон Тарасович (далі по тексту ФОП Миколюк М.Т.) звернувся в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» (далі по тексту ТОВ «Техно-Буд-Центр») про стягнення 23 552, 42 грн. матеріальної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 07.05.2019 належний позивачу транспортний засіб, рухаючись по мережі автомобільної дороги М-09 "Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м" зазнав механічного пошкодження через падіння дерева, яке зростало в межах смуги відведення автомобільної дороги.
Внаслідок пошкодження транспортного засобу в цій дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) позивачу завдано майнової шкоди на суму 21 552,42 грн. , розмір якої підтверджено звітом про оцінку автомобіля та 2000,00 грн. - оплата послуг автоексперта.
Правовою підставою позову позивач зазначає ст.ст. 1187, 1190 Цивільного кодексу України та ст.ст. 9, 14, 16, 24 Закону України «Про дорожній рух», ст. ст. 9, 10 Закону України «Про автомобільні дороги України» та стверджує, що завдана йому внаслідок ДТП майнова шкода спричинена бездіяльністю відповідачів, зокрема незабезпеченням безпечних умов дорожнього руху та неналежного експлуатаційного стану автомобільної дороги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2019 позов задоволено. Стягнуто солідарно зі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та ТОВ «Техно-Буд-Центр» на користь ФОП Миколюка М.Т. 23 552, 42 грн. - майнової шкоди, 1921,00 грн. - судових витрат.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем доведено протиправність поведінки відповідачів, яка полягала у незабезпеченні ними належного утримання мережі автомобільної дороги; доведено факт спричинення шкоди та існування причинного зв'язку між незадовільним станом дороги та спричиненою шкодою, а також вину відповідачів, яка полягала в невжитті заходів щодо приведення до належного експлуатаційного стану мережі автомобільної дороги, або позначення небезпечної ділянки відповідними дорожніми знаками, як-то передбачено законом, що свідчить про наявність повного складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди. За вимогами ст. 543 ЦК України шкоду з відповідчів стягнуто солідарно.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційних скаргах Служба автомобільних доріг у Тернопільській області та ТОВ «Техно-Буд-Центр» просять скасувати зазначене рішення в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Служба автомобільних доріг у Тернопільській області зазначає, що:
1)судом першої інстанції не враховано, що за умовами договору за №2Е від 23.01.2019, укладеного між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (замовник) та ТОВ «Техно-Буд-Центр» (виконавець) саме виконавець забезпечує організацію належного експлуатаційного утримання автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м» на якій транспортному засобу позивача завдано механічні пошкодження через падіння дерева, а тому Служба автомобільних доріг у Тернопільській області є неналежним відповідачем у даній справі;
2)посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 у справі №686/8458/17 та рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №607/19845/18;
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «Техно-Буд-Центр» зазначає, що:
1)суд не звернув увагу що при складенні акту обстеження не було представника ТОВ «Техно-Буд-Центр»;
2)суд першої інстанції не з'ясував обсяг відповідальності, яка згідно з договором №2Е від 23.01.2019 покладена на ТОВ «Техно-Буд-Центр», а тому дійшов до безпідставних висновків про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог, які спрямовані до ТОВ «Техно-Буд-Центр»;
3)місцевий господарський суд не з'ясував фактичних обставин справи, які входять в предмет доказування у цій справі, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про те, що ТОВ «Техно-Буд-Центр» відповідає за неналежне утримання смуги відведення.
Узагальнені доводи та заперечення позивача.
В узагальнених доводах та запереченнях, які викладені у відзиві ФОП Миколюк М.Т. (позивач) просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки погоджується з цим рішенням, навівши аргументи аналогічні, викладеним у рішенні місцевого господарського суду.
У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення господарського суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, оскільки предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 23 552,42 грн., що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 * 100 = 192 100,00 грн.).
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційних скаргах та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Тернопільській області підлягає залишенню без задоволення; апеляційна скарга ТОВ «Техно-Буд-Центр» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 07.05.2019 на проїжджу частину автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м» по якій рухався транспортний засіб - автобус БАЗ А079.01.-01 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) впало дерево.
Зазначений транспортний засіб належить на праві власності позивачу, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів.
Апеляційним господарським судом встановлено, що по факту спірної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) інспектором роти батальойну УПП в Тернопільській області ДПП поліції Дубчак М.М. за присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схему місця ДТП від 07.05.2019 (а.с.44,45), відповідно до яких встановлено падіння дерева на проїзну частину дороги та факт його падіння на транспортний засіб - автобус БАЗ А079.01.-01 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
Внаслідок падіння дерева на автобус, останній отримав механічні ушкодження характер, яких підтверджуються Звітом про визначення вартості матеріальних збитків, згідно якого вони, з врахуванням втрати товарної вартості, складають 21 552,42 грн. та послуги автомобільного експерта - 2 000,00 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП).
За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17).
Окрім цього, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).
Крім цього згідно правової позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 суд самостійно встановлює наявність чи відсутності складу цивільного правопорушення у деліктних правовідносинах.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.
За змістом статті 7 цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» управління автомобільними дорогами загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 (із змінами та доповненнями, далі - Правила), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2014 № 439 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).
За змістом пунктів 5, 11 Правил передбачено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відрізок автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м» на які трапилось вищезазначене ДТП знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, що підтверджується листом №14-17/1146 від 26.06.2019, в якому останній надав відповідь на адвокатський запит представника позивача. Також даним листом, Служба автомобільних доріг у Тернопільській області повідомила про те, що вказана автомобільна дорога передана на експлуатаційне утримання ТОВ «Техно-Буд-Центр».
Судами встановлено, що між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (замовник) та ТОВ «Техно-Буд-Центр» (підрядник) укладено договір №2Е від 23.01.2019, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку на умовах визначених договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги: ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області) за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно договору та чинним законодавством належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок (п.1.1. договору).
У відповідності до п. 1.4. даного договору послуги виконуються виконавцем згідно щомісячних планів-завдань, актів дефектів, кошторисної документації наданих замовником.
Згідно п. 1.6 даного договору, на період дії договору та протягом гарантійного періоду виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини виконавця, а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику в разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини виконавця.
Крім послуг передбачених вище, виконавець за письмовим розпорядженням (завданням) замовника надає послуги (виконує роботи) у межах фінансування замовника, зокрема щодо усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту (п. 1.7 договору підряду).
Відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України, відповідно до яких замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Для виникнення в особи обов'язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб'єктивного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.
Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/342/16 та у постановах Верховного Суду України від 15.09.2015 у справі № 6-1083цс15, від 28.11.2011 у справі № 3-117гс11.
Таким чином, Служба автомобільних доріг у Тернопільській області є належним відповідачем у даній справі, а тому обгрунтованими є доводи апеляційної скарги- ТОВ «Техно-Буд-Центр» в цій частині.
Водночас, спростовуються доводи відповідача-1(апелянта) про те, що відповідальність за завдану шкоду несе відповідач-2, який є підрядником за договором №2Е від 23.01.2019, а замовником - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
З цих підстав висновки місцевого господарського суду про солідарну відповідальність відповідачів не відповідають фактичним обставинам по справі, а тому відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відсутні правові передумовид для солідарного обов'язку боржників, які визначені ст. 543 ЦК України.
Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
Відповідно до статті 48 цього Закону захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконанням робіт з розширення доріг.
У пункті 25 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 визначено, що власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов'язані утримувати в належному стані зелені насадження.
Дія цих правил поширюється на автомобільні (позаміські) дороги загального користування, а контроль за їх дотриманням здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції (пункти 1, 10 Правил).
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що обсяг компетенції Служби автомобільних доріг у Тернопільській області щодо здійснення організаційних або контрольних заходів з утримання в належному стані зелених насаджень вздовж автомобільних доріг визначається з урахуванням місця їх розташування відносно смуги відведення автомобільної дороги або відстані від кромки проїзної частини та встановленням їх власника (балансоутримувача) або власника (користувача) земельної ділянки на якій зростають ці насадження.
Відтак, із загальним обов'язком Служби автомобільних доріг у Тернопільській області забезпечити безпеку дорожнього руху кореспондується визначений нормативними та локальними актами обсяг його функцій з організації заходів щодо утримання в належному стані зелених насаджень в межах смуги відведення автомобільних доріг та контроль за виконанням таких вимог власниками (користувачами) земельних ділянок, що знаходяться в межах смуги відведення (відчуження) автомобільних (позаміських) доріг.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №907/327/18, який в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується апеляційним господарським судом.
Під смугою відведення слід розуміти земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (стаття 1 Закону України «Про автомобільні дороги»).
В апеляційній скарзі відповідач-2 стверджує, що дерево, внаслідок падіння якого пошкоджено транспортний засіб позивача, зростало на ділянці, що знаходиться в поза межами смуги відведення автомобільної дороги, обслуговування якої не здійснюється ТОВ «Техно-Буд-Центр» відповідно до умов договору №2Е від 23.01.2019.
Натомість відповідач-1 у своїй апеляційній скарзі стверджує, що відповідно до умов договору №2Е від 23.01.2019 відповідальність за належний стан ділянки автомобільної дороги, на якій сталось спірне ДТП, несе ТОВ «Техно-Буд-Центр», а не Служба автомобільних доріг у Тернопільській області.
Отже, з огляду на зміст спірних правовідносин та позиції сторін, обставини щодо місця зростання впалого дерева стосовно смуги відведення автомобільної дороги та кромки її проїжджої частини є однією з складових предмету доказування у цій справі, об'єктивне з'ясування яких забезпечить обґрунтованість та вмотивованість висновків суду щодо належності відповідача, обсягу його компетенції та відповідальності у спірних правовідносинах, характеру дій (бездіяльності) відповідача та причинно-наслідкового між цими діями і шкодою, завданою позивачу.
Пунктом 1.3 договору №2Е від 23.01.2019 передбачено, що експлуатаційне утримання ТОВ «Техно-Буд-Центр» повинно здійснюватись відповідно, але не виключно до ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.
Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів.
ДСТУ 3587-97 затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України №441 від 31.07.1997.
Згідно з п. 1.2 ДСТУ 3587-97, цей стандарт установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ДСТУ 3587-97 вставлено, що вимоги стандарту є обов'язковими.
Відповідно до п. 3.4.1, 3.4.2 ДСТУ 3587-97 в залежності від категорії дороги визначається нормативна відстань від кромки проїзної частини до зелених насаджень, а саме: для доріг першої категорії відстань від кромки проїзної частини до найближчого краю стовбура дерева (краю чагарника) повинна становити не менше ніж 14 метрів, для доріг другої категорії - 11,25 метрів, для третьої - 9,5 метрів, для четвертої - 9,0 метрів, для п'ятої - 8,25 метрів. Усі насадження розташовані ближче нормативної віддалі ліквідовуються.
Отже, за умовами договору №2Е від 23.01.2019 ТОВ «Техно-Буд-Центр», як виконавець, здійснює обслуговування автомобільної дороги (ліквідація зелених насаджень) в межах 14 м від кромки проїзної частини автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м» до найближчого краю стовбура дерева (краю чагарника), натомість Служба автомобільних доріг у Тернопільській області відповідає за належний стан цієї дороги поза межами цієї смуги, тобто щодо зелених насаджень, які знаходяться більш ніж 14 метрів від кромки проїзної частини автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м».
Апеляційним господарським судом встановлено, що по факту спірної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схему місця ДТП від 07.05.2019 (а.с.44,45), відповідно до яких встановлено, що відстань від кромки проїзної частини до краю стовбура дерева становить 15 метрів.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з доводами ТОВ «Техно-Буд-Центр» про те, що за належний стан автомобільної дороги М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська 20км+700м» в частині ліквідації зелених насаджень, які знаходяться більш ніж 14 метрів від кромки проїзної частини дороги відповідає Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, а не ТОВ «Техно-Буд-Центр».
Отже, апеляційний господарський суд встановивши, що неналежне експлуатаційне обслуговування ділянки автомобільної дороги, де росло дерево, яке спричинило ДТП, здійснювала Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, дійшов до висновку, що в цій бездіяльності проявляється протиправна поведінка відповідача-1, а не відповідача-2.
Шкода (збитки) в даній справі виражається у пошкодженні автомобіля позивача, тобто зменшення його товарної вартості.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та завданою шкодою проявляється у тому, що шкода стала об'єктивним наслідком бездіяльності заподіювача шкоди, який в силу вимог законодавства зобов'язаний був здійснювати зрізання дерев, натомість не здійснював цього.
Обставин, які б підтверджували відсутність вини Служби автомобільних доріг у Тернопільській області - відсутні.
Доводи ТОВ «Техно-Буд-Центр» відхиляються апеляційним господарським судом оскільки не впливають на відсутність вини останнього в спірному ДТП.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №607/19845/18 не стосуються обставин даної справи, а тому не є преюдиційним по відношенню до даної справи.
Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.09.2018 у справі №686/8458/17 не підлягає врахуванню судом, оскільки стосується застосування інших норм права, аніж ті, що викладені апеляційним господарським судом в даній постанові.
Отже, в зазначених судових рішеннях, на які посилається відповідач-1 в апеляційній скарзі не зроблено висновку щодо застосування норм права при аналогічних правовідносинах, а тому апеляційний господарський суд не враховує їх в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, а тому доводи апеляційної скарги Служби автомобільних доріг у Тернопільській області відхиляються в цій частині.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для врахування вищеаззанчених судових рішень, оскільки такі рішення не є преюдиційними, а також не підлягають врахуванню впорядку ч. 4 ст. 236 ГПК України за змістом якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги відповідача-1 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в частині наявності цивільно-правової відповідальності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області у відшкодуванні матеральної шкоди позивачу, проте не солідарно, а у повному розмірі.
Доводи відповідача-2 спростовують висновки суду першої інстанції про наяність у його діях чи бездіяльності елементів складу цивільного правопорушення як вини, а тому апеляційна скарга ТОВ «Техно-Буд-Центр» підлягає в цій частині задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в частині вимог до ТОВ «Техно-Буд-Центр» - скасуванню та відповідно відмові в позові, як пред'явлений до неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи залишення без задоволення апеляційної скарги Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на відповідача-1 судового збору в розмірі 2881,50 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №1120 від 23.12.2019.
Оскільки апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» б/н від 02.12.2019 задоволена, то апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відшкодування ФОП Миколюком М.Т. на користь ТОВ «Техно-Буд-Центр» 2881,50 грн., які сплачені згідно з платіжним дорученням №1805 від 02.12.2019 за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284, Західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за № 08-02/2206 від 04.12.2019 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» б/н від 02.12.2019 - задоволити частково.
Частково скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.11.2019 у справі №921/499/19.
Прийняти нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову фізичної особи - підприємця Миколюка Мирона Тарасовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» про стягнення 23 552, 42 грн. матеріальної шкоди.
Задоволити позов фізичної особи - підприємця Миколюка Мирона Тарасовича до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 23 552, 42 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ - 25887079) на користь фізичної особи-підприємця Миколюка Мирона Тарасовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 23 552, 42 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ - 25887079) на користь фізичної особи-підприємця Миколюка Мирона Тарасовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1921,00 грн. за подання позовної заяви.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Миколюка Мирона Тарасовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» (вул. М.Шептицького, 4, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ - 31995099) 2881,50 грн. судового збору у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Судовий збір в розмірі 2881,50 грн. покласти на Службу автомобільних доріг у Тернопільській області.
Місцевому господарському суду видати накази в порядку ст. 327 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий (суддя-доповідач): С.М. Бойко
Судді: О.І. Матущак
Г.Г. Якімець