Справа № 761/14069/20
Провадження № 1-кс/761/8903/2020
19 травня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року за № 12019100060004520,
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року за № 12019100060004520.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060004520, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
20.01.2020 р. у кримінальному провадженні № 12019100060004520 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва (справа № 761/1596/20) накладено арешт на нерухоме майно - нежиле приміщення АДРЕСА_1 , яке визнано речовим доказом як безпосередній об'єкт кримінально-протиправних дій, із встановленням заборони здійснення будь-якого відчуження зазначеного майна та права розпорядження ним.
06.04.2020 р. Шевченківським районним судом м. Києва визначено порядок зберігання речових доказів у даному кримінальному провадженні та винесено ухвалу (справа № 761/9801/20) про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), в управління речового доказу - нежилого приміщення № 116, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 371470980000), копію якої, відповідно до вимог ч. 7 ст. 100 КПК України, Головним слідчим управлінням СБ України було направлено до Офісу Генерального прокурора для скерування Національному агентству.
Разом з тим, у відповідь на отриману ухвалу суду, Національним агентством надано лист № 3402/3-25-20/6 від 24.04.2020 р., яким зокрема, повідомлено про неможливість виконання рішення суду про передання в управління речового доказу - нежилого приміщення № 116, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , мотивувавши це тим, що відповідною ухвалою про арешт нерухомого майна не встановлено заборону користування активу для його власників.
Таким чином, управління активом в межах повноважень, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», шляхом передачі в управління за договором, не вбачається за можливе, та Національним агентством поставлено питання щодо звернення до Шевченківського районного суду м. Києва для встановлення заборони користування вищезазначеним активом.
З урахуванням викладеного, у кримінальному провадженні № 12019100060004520 від 11.10.2019 на даний час існує необхідність в накладенні арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , із забороною розпоряджатись і користуватись ним будь-яким чином та здійснювати будь-яке відчуження зазначеного майна, а також у передачі його в управління, яке не зашкодить досудовому розслідуванню, у зв'язку з тим, що існують достатні підстави вважати, що вказане майно реалізовано з метою протиправного заволодіння ним із значним заниженням вартості та шляхом проведення електронних торгів із залученням заздалегідь погодженого складу учасників. Крім того, воно перебуває у власності особи, яка за наявними матеріалами є причетною до вчинених злочинів, та ступінь участі якої у скоєнні цих злочинів встановлюється у рамках даного кримінального провадження.
Слідчий ОСОБА_3 подав до суду заяву про здійснення розгляду за його відсутності, підтримав клопотання з підстав наведених у ньому, просив його задовольнити.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
При цьому, неприбуття вказаних осіб в судове засідання, не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100060004520, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Ч.2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження, долучених на обґрунтування клопотання, вбачається, що відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.01.2020 р. у кримінальному провадженні № 12019100060004520 (справа № 761/1596/20) накладено арешт на нерухоме майно - нежиле приміщення АДРЕСА_1 , яке визнано речовим доказом як безпосередній об'єкт кримінально-протиправних дій, із встановленням заборони здійснення будь-якого відчуження зазначеного майна та права розпорядження ним. Крім того, будь-яких даних щодо скасування арешту майна, накладеного вказаною вище ухвалою слідчого судді, немає.
Отже, на вказане майно у встановленому законом порядку накладено арешт, а тому відсутні правові підстави для повторного накладення арешту на нерухоме майно - нежиле приміщення № 116, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на нерухоме майно - нежиле приміщення № 116, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому у задоволенні клопотання про накладання арешту необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.131,132,170-173, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2019 року за № 12019100060004520.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя