Рішення від 21.02.2020 по справі 761/12022/19

Справа № 761/12022/19

Провадження № 2/761/1074/2020

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Чугаєва І.В.

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

представник третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дитиною шляхом визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та його вихованні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач), третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - третя особа, Служба у справах дітей), відповідно до якого (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив усунути перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення позивачу способів участі у спілкуванні та вихованні сина шляхом систематичних побачень: в осінні та весняні канікули навчальних років терміном на 7 діб з можливістю залишення сина з позивачем в будинку АДРЕСА_1 , а також на літній період для оздоровлення - 1 раз в місяць на 10 днів та зобов'язати відповідача не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та спілкуванні з ним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син, ОСОБА_6 , який був зареєстрований за адресою проживання батьків: АДРЕСА_1 . В лютому 2017 року сторони припинили фактичні шлюбні відносини. Позивач вказує, що в будинку де він проживає, наявні всі умови для проживання дитини. Однак після переїзду відповідачки разом з сином до м. Одеси, остання фактично позбавила позивача можливості спілкуватись з сином, приймати участь у його вихованні та фактично чинить відповідні перешкоди у спілкуванні та вихованні сина позивачу, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вказаним позовом.

23.04.2019 ухвалою суду відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

25.06.2019 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

28.08.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

23.10.2019 від представника Служби у справах дітей надійшов Висновок щодо про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

21.01.2020 від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні. Вказав, що відповідачка не може довірити позивачу свою дитину, оскільки позивач насправді не бажає приймати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, зловживає алкогольними напоями, за часів спільного проживання з відповідачкою, грубо поводився з нею та власною дитиною, коштів на утримання дитини не надає. Вказав також, що позивач звертався до відповідача з вимогою надати сина для побачення з ним, однак при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, зазначає, що позивачу було відомо про місце проживання відповідачки та сина, відомо про місце навчання дитини, однак ані позивач, ані його родичі жодного разу після того, як сторони припинили спільне проживання, не відвідували дитину.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, в частині графіку, встановленого Висновком Служби у справах дітей.

Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , та відповідач, ОСОБА_5 , є рідними батьками малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 ).

На момент розгляду справи батьки дитини в шлюбі не перебувають, спільно не проживають.

Відповідач, ОСОБА_5 , з 05.11.2019 перебуває у шлюбі з іншим чоловіком (Свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_2 ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримує дохід, працює в м. Києві в Приватному підприємстві «Український центр нерухомого майна» на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями з 01.01.2018 по теперішній час (Довідка № Т/35 від 20.01.2020).

Дитина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району м. Києва в першому класі.

Судом також встановлено, що відповідач разом з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Акту обстеження умов проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного представниками Служби у справах дітей Шевченківської РДА від 16.12.2019, за адресою: АДРЕСА_2 ), для дитини створено належні умови для проживання, матір забезпечує дитину всім необхідним.

Позивач зазначає, що також має всі належні умови для того, щоб дитина періодично, згідно заявлених в позовній заяві вимог, залишалась у батька.

Судом встановлено, що відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, який було складено за адресою: АДРЕСА_1 , створені всі умови для виховання дитини, є місце для ігор та навчання, будинок світлий, є газ, опалення, електропостачання, підтримується в хорошому технічному стані, чисто, охайно.

Позивач в судовому засіданні також пояснив, що наразі не проживає наразі за вказаною в Акті адресою, проживає за іншою адресою, разом з жінкою, з якою має намір створити сім'ю.

Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод статтею 8 визначено, що держава Україна має позитивний обов'язок вжити всіх можливих заходів для сприяння контактам дитини і того з батьків, хто проживає окремо, а непорозуміння між батьками не позбавляють державу від її обов'язків.

Відповідно до Конвенції про контакт з дітьми (ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року і набула чинності для нашої держави 1 квітня 2007 року) ч.І ст.4 встановлює право дитини та її батьків на встановлення та підтримку регулярного контакту одне з одним. Також п. с) ст.7 Конвенції про контакт з дітьми визначено, що: «Під час вирішення спорів стосовно контакту органи вживають усіх належних заходів для: забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб.»

Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України), мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно положень ч.1-2 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч. 3 ст. 157 СК України).

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами, відповідач не проживає в місті Києві, не повідомляє про місце проживання дитини, не дає можливості бачитись з сином та створює перешкоди позивачу для участі у його вихованні.

В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивачу було відомо про місце проживання дитини, однак до 2019 року позивач не проявляв бажання спілкуватись з дитиною та звертався до відповідача всього декілька разів щодо надання можливості останньому побачитись з дитиною. При цьому, відповідач дійсно заперечувала проти таких зустрічей, оскільки за її словами, позивач перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно листа Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району м. Києва від 19.12.2019 № 200/04-02, дитина проявляє прив'язаність як до батька, так і до матері, для хлопчика дуже важлива присутність обох батьків у його житті. Дитина також прив'язана до обох бабусь та дідусів.

Також з листа вбачається, що приводить та забирає з навчального закладу хлопчика мати, ОСОБА_5 , з батьком адміністрація школи та класний керівник не знайомі.

З Характеристики ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої вказаним навчальним закладом, вбачається, що дитина в цілому характеризується позитивно, однак потребує уваги батьків.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.10.2019 № 109/02/40-9503, зустрічі батька з дитиною повинні відбуватись перших шість місяців в присутності матері, а потім без її присутності за бажанням дитини згідно графіка: щовівторка з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 год., щосуботи з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч. 2 ст. 159 СК України).

При цьому, відповідно до Декларації прав дитини, а саме Принципу 6, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, за винятком тих випадків, коли існують виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1989 року і яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За таких обставин, приймаючи рішення в даній цивільній справі, суд має керуватися виключно інтересами дитини.

Приписами Сімейного кодексу України, зокрема, ст. 150 СК України, встановлено що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний розвиток, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 СК України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно ч. 5 ст. 5 СК України, ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За таких обставин, в судовому засіданні встановлено, що спільний син сторін, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю, ОСОБА_5 . При цьому, батько, ОСОБА_1 виявляє бажання приймати участь у вихованні спільної дитини, створенні належних умов для фізичного, морального та духовного розвитку сина, спілкуватись з ним та проводити вільний час.

Однак, батьки в добровільному порядку не дійшли згоди щодо порядку участі ОСОБА_1 у вихованні дитини та визначення графіку побачень з дитиною, відповідач заперечує проти надання можливості позивачу бачитись з дитиною та проводити з нею час, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом позивача.

За таких обставин, суд, керуючись якнайкращими інтересами дитини, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також пояснення позивача, представника відповідача та Висновок Служби у справах дітей, яким запропоновано відповідний графік побачень батька з дитиною, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік побачень батька ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_6 , перші 6 місяців у присутності матері ОСОБА_5 , а потім без її присутності, за бажанням дитини, що вівторка з 16:00до 18:00; щосуботи з 10:00 до 17:00 з дотриманням режиму дня для дитини.

Крім того, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, ОСОБА_5 повідомляти позивача про зміну місця проживання спільної дитини ОСОБА_6 .

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, який просить позивач, оскільки в такому випадку будуть порушуватись права другого з батьків на участь у вихованні спільної дитини та спілкування з нею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5. 7, 141, 151, 153, 157, 159 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, Конвенцією про права дитини, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 274, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_3 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , і.п.н. НОМЕР_4 ), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дитиною шляхом визначення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та його вихованні - задовольнити частково.

Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ::

-встановити графік побачень батька ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_6 , перші 6 місяців у присутності матері ОСОБА_5 , а потім без її присутності, за бажанням дитини, що вівторка з 16:00до 18:00; щосуботи з 10:00 до 17:00 з дотриманням режиму дня для дитини.

Зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання спільної дитини ОСОБА_6 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення суду - 03.03.2020.

Суддя:

Попередній документ
89317049
Наступний документ
89317051
Інформація про рішення:
№ рішення: 89317050
№ справи: 761/12022/19
Дата рішення: 21.02.2020
Дата публікації: 21.05.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Розклад засідань:
21.01.2020 09:30 Шевченківський районний суд міста Києва
21.02.2020 11:00 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛЬЦЕВ Д О
суддя-доповідач:
МАЛЬЦЕВ Д О
відповідач:
Гаврилець Любов Миколаївна
позивач:
Журченко Олег Юрійович
третя особа:
Служба у справах дітей ШРДА