Справа №760/10762/20
Провадження №1-кс/760/3966/20
14 травня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні № 12020100090003153 від 11.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020100090003153 від 11.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , щодо якого 29.07.2019 обвинувальний акт відносно вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, направлено до Солом'янського районного суду міста Києва та якого 11.03.2020 вироком Шевченківського районного суду м. Києва визнано винним у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив новий злочин проти власності.
Так, ОСОБА_4 , 11.05.2020, приблизно о 16:24 год., перебуваючи у приміщені магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», що розташований за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 154, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» з вищевказаного магазину.
У клопотанні зазначається, що реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи мету особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи поряд з торговими полицями відділу продажу рибопродуктів, взяв із полиці 1 банку ікри лососевої зернистої марки «Шаланда» вагою 400 г вартістю 1082 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ) та 1299 грн. (з урахуванням ПДВ), а також 1 банку ікри лососевої зернистої марки «Спецпосол» вагою 250 г вартістю 390 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ) та 469 грн. (з урахуванням ПДВ), які в подальшому заховав під власну кофту.
В подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_4 , утримуючи при собі чуже майно, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд» направився через касові зони, де за вищевказаний товар не розрахувався.
Так, пройшовши через касову зону магазину з майном, що належить ТОВ «Сільпо-Фуд», ОСОБА_4 за 1 банку ікри лососевої зернистої марки «Шаланда» вагою 400 г вартістю 1082 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ) та 1299 грн. (з урахуванням ПДВ), а також 1 банку ікри лососевої зернистої марки «Спецпосол» вагою 250 г вартістю 390 грн. 83 коп. (без урахування ПДВ) та 469 грн. (з урахуванням ПДВ) не розрахувався та пішов далі в бік виходу з магазину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками охорони магазину «Сільпо».
Як вказується у клопотанні, 12.05.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вказаного злочину, що підтверджується зібраними досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1)протоколом - заявою ОСОБА_7 від 11.05.2020 про вчинення кримінального правопорушення;
2)протоколом огляду місця події від 11.05.2020, в ході якого у ОСОБА_4 виявлено та вилучено речі, що належать ТОВ «Сільпо-Фуд»;
3)протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України;
4)протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
5)протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
6)протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
7)протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
8)протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
9)протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
10)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначається в клопотанні, в зв'язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання стосовно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, і підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у разі визнання судом його винним йому може бути призначене покарання, яке пов'язане із позбавленням волі на значний строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- незаконно впливати на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за аналогічний злочин, не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, веде аморальний спосіб життя, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення.
У клопотанні зазначається, що питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою і були підставами для його звільнення, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Так, на даний час в ході досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі та не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
В судовому засіданні прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні, вказав, що підозра та ризики, викладені у клопотанні є обґрунтованими, у зв'язку з чим просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним застосуванням застави.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, зокрема, що матеріальної шкоди немає, оскільки все майно повернуто. У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисником ОСОБА_5 також було надано письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в яких зазначено, що заявлені в клопотання ризики є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, також зазначив, що вину у вчиненому злочині визнає.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за № 12020100090003153 від 11.05.2020, в якому за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, затримано ОСОБА_4 .
Відповідно до чч. 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатнім, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_4 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема: протоколом - заявою ОСОБА_7 від 11.05.2020 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , поясненнями ОСОБА_4 від 11.05.2020.
Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором такі ризики:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки санкцією статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, і підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі визнання судом його винним йому може бути призначене покарання, яке пов'язане із позбавленням волі на значний строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Цей ризик ураховується слідчим суддею у сукупності з іншим ризиком;
-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця проживання в м. Києві, раніше вчиняв злочини проти власності. Так, вироком Шевченківського районному суду м.Києва від 11.03.2020 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України. Крім того, в Солом'янському районному суді м. Києва перебуває обвинувальний акт відносно вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , крім вищевказаного, врахувати молодий вік підозрюваного, те, що він свою вину у вчиненому визнає, співпрацює із слідством, а також те, що у кримінальному провадженні № 12020100090003153 від 11.05.2020 вже проведено низку основних слідчих дій.
Згідно з чч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Як вже зазначалося, слідчий суддя вважає доведеним прокурором наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, ризиків його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, слідчий суддя також враховує, що прокурором у судовому засіданні не доведено, що слідчі дії у кримінальному провадженні № 12020100090003153 обумовлюють тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою протягом 60 днів, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, одночасно визначивши при цьому заставу у сумі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) гривень.
Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100090003153 від 11.05.2020 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , про який ідеться в клопотанні слідчого.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст. 176, 177, 183, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 год. 00 хв. 11.05.2020 р.
Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 09.06.2020 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у сумі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 10 510 (десять тисяч п'ятсот десять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), отримувач коштів: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їх викликом;
- не відлучатися із м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 12.07.2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1