Справа № 953/7693/20
н/п 1-кс/953/3874/20
"18" травня 2020 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , дослідивши клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220000000564 від 16.05.2020 за ч.2 ст. 286 КК України, -
встановив:
18 травня 2020р. до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль «Шевроле Авео», р.н. НОМЕР_1 . В обґрунтування клопотання прокурор посилався на здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020220000000564 від 16.05.2020 за ч.2 ст. 286 КК України з обставин наїзду 15.05.2020 близько 20.50 в районі буд. АДРЕСА_1 автомобілем «Шевроле Авео», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_4 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить наступного:
Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, всупереч ч.2 ст. 170 КПК України, мета накладення арешту не визначена.
Також, засоби зв'язку власника майна, у клопотанні не зазначені, і докази неможливості їх з'ясування до клопотання не додані, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст. 172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог, повідомлення володільців майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020220000000564 від 16.05.2020 за ч.2 ст. 286 КК України, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1