Справа № 638/6487/20
Провадження № 2/638/3471/20
іменем україни
про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2020 року Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Омельченко К.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» про захист прав споживачів, -
встановив:
Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» про захист прав споживачів, в якій просить розірвати публічний договір, стягнути на її користь грошові кошти, моральну шкоду та витрати на юридичну допомогу.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п.8 ч.3 ст.175, ч. 5 ст.177 ЦПК України.
Зокрема, заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вказаної норми позивачем зазначено, що оригінали письмових доказів, які надаються до позовної заяви, знаходяться у позивача, проте долучені копії документів, належним чином не завірені, частина з яких неналежним чином відтворена, що унеможливлює з'ясування їх повного змісту.
Крім того, відповідно до ч. 1ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При зверненні до суду із вказаним позовом, позивачка не надала копії позовної заяви з додатками для направлення відповідачу.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 840,80 грн. та не більше 10510,00 грн.
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позову складає 840,80 грн.
Відповідно до ч 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позову вбачається, що заява містить 1 вимога немайнового характеру та 3 вимоги майнового характеру, при цьому позивачем не сплачений судовий збір за жодну із вимог.
Позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ "Про захист прав споживачів".
Але такі посилання позивача не мають законодавчого підтвердження, оскільки на підставі Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав) виключено.
За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги.
Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Така правова позиція підтверджується і практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16)…
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними законами.
Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору. Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.
Згідно з ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи викладене, позивачці необхідно сплатити, відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір за 1 вимогу немайнового характеру та за 3 вимоги майнового характеру.
Крім того, позивачка просить суд визнати публічний договір недійсним, але не надала до позову копію цього договору.
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу:
- надати оригінали письмових доказів або їх копії, засвідчені у порядку, встановленому ч.5 ст.95 ЦПК України;
- надати оригінал чи завірену належним чином копію публічного договору, який позивачка просить розірвати;
- надати копію позовної заяви з додатками для відповідача;
- сплатити судовий збір та надати до суду квитанцію. Реквізити для сплати судового збору знаходяться на сайті Судової влади України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати позивачці строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: К.О. Омельченко