Борівський районний суд Харківської області
справа: № 614/282/20
провадження: 2/614/84/20
категорія: 68
19.05.2020 Справа№614/282/20
смт. Борова Борівського району Харківської області
Борівський районний суд Харківської області в складі судді Гуляєвої Г.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
за участю учасників справи:
позивача: не з'явилася,
відповідача: не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
31.03.2020 ОСОБА_3 звернулася до Борівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила розірвати шлюб між сторонами, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.
22.06.1986 сторони зареєстрували шлюб у Піско-Радьківській с/раді Борівського р-ну Харківської обл., актовий запис №10.
Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для розірвання шлюбу стали ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
2. Позиції учасників справи
Ухвалою судді від 08.04.2020 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
В судове засідання позивач не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, про що надала заяву.
Відповідач в судове засідання повторно не з?явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого протии нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов протии України", "Пискал протии України", "Майстер протии України", "суббот протии України", "Крюков протии України", "Крат протии України", "Сокор протии України", "Кобченко протии України", "Шульга протии України", "Лагун протии України", "Буряк протии України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" протии України", "Гержик протии України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна протии України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова протии України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка протии Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс протии Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи
Судом встановлено, що 22.06.1986 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Піско-Радьківській с/раді Борівського р-ну Харківської обл., актовий запис №10, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.5).
4. Релевантні джерела права та акти їх застосування
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 цього Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
5. Мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, тому шлюб між ними має бути розірваний.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
6. Висновки суду за результатами розгляду справи
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Вимог щодо стягнення судового збору заявлено не було.
02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно якого розділ XII "Прикінцеві положення" Цивільно-процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 197, 211, ч. 2 ст. 247, 264, 265, 273, 280-282, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.104,105,110,112,114,160,161 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) і ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 22 червня 1986 року у Піско-Радьківській сільській раді Борівського району Харківської області, актовий запис №10 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте Борівським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня закінчення дії карантину.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд протягом 30 днів з дня закінчення дії карантину. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня закінчення дії карантину апеляційної скарги через Борівський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Гуляєва Г. М.