Справа №2-1109/08
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
08 серпня 2008 року. Амвросіївський районний суд Донецької області
у складі: головуючої - судді Косенко З.П.,
при секретарі - Крайнц О.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м. Амвросіївка справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Укрспецпостач» про стягнення заборгованості по зарплаті, виплату компенсацій та моральної шкоди,
встановив:
15 квітня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ДП «Укрспецпостач» про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплату компенсацій та моральної шкоди. На обгрунтування своїх вимог позивач вказує, що з 18 вересня 2007 року він працював охоронником у відповідача. Наказом № 11 від 31.03.2008 року звільнений за скороченням штатів. З листопада 2007 року по березень 2008 року відповідач не виплачував заробітну плату, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4.836 гр. 50 коп. Позивач вважає, що несплатою заробітної плати в передбачені законом терміни порушені його законні права. Через відсутність коштів позивач морально страждав, оскільки втратив нормальні життєві зв»язки, йому необхідні були додаткові зусилля для організації свого життя. Моральні страждання позивач оцінює в 5.000 гр. ОСОБА_2 суму просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги частково, вказуючи, що в червні місяці цього року він отримав суму заборгованості по заробітній платі, йому виплатили компенсації. Тому в цій частині позову він відмовляється від позовних вимог, просить в цій частині провадження у справі закрити.
Вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 5 тис. гр. позивач підтримує, оскільки з вини відповідача з листопада 2007 року по червень 2008 року він не отримував заробітну плату, він не жив, а існував, оскільки єдиним джерелом життя в нього була заробітна плата. Позивач не мав можливості сплатити вартість комунальних послуг, які він отримував, нормально харчуватися, одягатися, не купив вугілля на зиму. Він змушений був брати гроші в борг, що принижувало його як людину, що працює і може заробити для себе. На його утриманні малолітня дитина, яка часто хворіє, а через відсутність коштів позивач не міг забезпечити необхідне лікування. Вважає, що несплатою заробітної плати в передбачені законом строки порушені його права, що призвело до моральних страждань. Як компенсацію моральних страждань, просить стягнути з відповідача 5.000 гр. Позивач не погоджується з доводами представника відповідача про те, що моральну шкоду замінюють виплачені компенсації, оскільки ці компенсації передбачені законом.
Представник відповідача до судового засідання не з»явився, він був допитаний за місцем знаходження підприємства. Із пояснень представника відповідача вбачається, що позовні вимоги визнаються частково, тільки в частині стягнення заробітної плати та компенсацій. В частині стягнення моральної шкоди представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказуючи, що позивачеві вже виплачена компенсація.
Просить розглянути справу за місцем мешкання позивача, у відсутність представника відповідача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, зокрема протокол допиту представника відповідача, довідку про виплату заборгованості по заробітній платі та компенсацій в червні 2008 року, розрахунок виплат та інші матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки заборгованість по заробітній платі та компенсації, що були предметом позову позивача, в червні місяці 2008 року сплачені в повному обсязі, позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в цій частині, суд вважає за можливе прийняти його відмову від позову, вважати її такою, що не порушує законні права та інтереси позивача, і провадження у справі в цій частині закрити, керуючись п.3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача з вересня 2007 року по березень 2008 року. З листопада 2007 року він не отримував заробітну плату, чим порушені його законні права, передбачені ст. 115 КЗпП України. Навіть при звільненні в березні 2008 року з ним не проведений повний розрахунок в порушення вимог чинного трудового законодавства, зокрема ст. 116 КЗпП України. Повний розрахунок з позивачем відповідач здійснив тільки в червні 2008 року, тобто після звернення позивача до суду.
Враховуючи вище зазначене, суд вважає доведеним факт порушення законних прав позивача. Позивач 7 місяців жив без єдиного джерела існування, тобто зарплати. Вимушений був брати гроші в борг, не мав змоги нормально харчуватися, закупити вугілля для забезпечення умов проживання взимку, своєчасно сплачувати вартість комунальних послуг, забезпечити нормальне лікування малолітній дитині. Суд вважає, що все це призвело до моральних страждань, вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи суму заборгованості по зарплаті, термін затримки, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1.000 гр. на відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Доводи представника відповідача в тій частині, що позивач отримав компенсації, тому він не має права на стягнення моральної шкоди, суд вважає необгрунтованими, такими, що суперечать вимогам ст. 116 та 237-1 КЗпП України.
Суд вважає за необхідне також стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, пов»язані з розглядом справи.
На підставі ст.ст. 115,116 та 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 60, 212, 213, 214, 215 та 294,суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Укрспецпостач» ( 03150 м. Київ Голосіївський район вулиця Боженка, 84, р/р 26002408 в КБ ТОВ «Арма» м. Києва, ОКПО 32821157) 1.000 (одну тисячу) гр. на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по зарплаті та компенсацій закрити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з державного підприємства «Укрспецпостач» ( 03150 м. Київ Голосіївський район вулиця Боженка, 84, р/р 26002408 в КБ ТОВ «Арма» м. Києва, ОКПО 32821157) судовий збір в сумі 59 (п»ятдесят дев»ять) гр. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гр. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів після його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.