18.05.2020 року Провадження № 3/425/459/20
Справа № 425/994/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого - судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ),
До Рубіжанського міського суду Луганської області, 30 березня 2020 року надійшов протокол серії АПР18 №132239 від 26 березня 2020 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.
Аргументи держави Україна, в особі поліцейської, яка склала протокол, полягали у тому, що ОСОБА_1 ухилися від виконання обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого 20 березня 2020 року з 05 години до 07 години 40 хвилин залишила останніх без догляду за адресою: АДРЕСА_1 , що могло загрожувати їхньому життю та здоров'ю. А за це передбачена адміністративна відповідальність, частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До протоколу складеного відносно ОСОБА_1 додано довідку лікаря-психіатра, про те, що ОСОБА_1 страждає на психічний розлад.
Тож враховуючи положення статті 20 та 273 КУпАП у справі було призначено судово-психіатричну (амбулаторну) експертизу з метою встановлення стану осудності ОСОБА_4 20 березня 2020 року з 05 години до 07 години 40 хвилин, тобто у період зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вона підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП.
Тринадцятого травня 2020 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов висновок судово-психіатричного експерта №94.
Згідно з висновком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 березня 2020 року з 05 години до 07 години 40 хвилин, коли залишила своїх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без догляду, при наявності на газовій печі відра з водою та попросила свого сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимкнути газову піч коли закипить вода, виявляла ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїчної, епізодична течія з наростаючим дефектом (Згідно з МКХ-10 F 20.01), за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
При цьому суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП) та інших законів України (стаття 2 КУпАП).
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно з положеннями статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Але відповідно до статті 17 КУпАП, особа яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через "дефект" вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно чи необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.
Положеннями статті 20 КУпАП передбачено, що не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
В силу положень частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
А згідно з пунктом 3 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку перебування в стані неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність.
Враховуючи висновок судово-психіатричного експерта КНП «Сватівська обласна лікарня з надання психічної допомоги» ОСОБА_8 № АДРЕСА_3 , згідно з яким ОСОБА_1 у період інкримінованого їй правопорушення виявляла ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїчної, епізодична течія з наростаючим дефектом (Згідно з МКХ-10 F 20.01), і за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, суд вбачає відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 184 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити.
Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому враховуючи, що судом прийнята постанова про закриття провадження, судовий збір стягненню не підлягає.
Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,26,27,33-38,40-1,184,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,306 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 )- закрити, у зв'язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 та Рубіжанському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Суддя Д.С.Коваленко