Справа № 399/194/20
Провадження № 2/399/312/2020
Іменем України
18 травня 2020 року селище Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
АТ КБ "Приватбанк" звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2018 року в сумі 47475, 91 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.03.2018 року ОСОБА_1 отримано кредит у сумі 25000, 00 грн., шляхом встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. АТ КБ "Приватбанк" відкрили ОСОБА_1 картковий рахунок, випустили та надали платіжну картку, а також здійснювали її обслуговування. ОСОБА_1 зобов'язався у строки здійснювати погашення заборгованості, проте через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість на вказану суму, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовних вимогах та клопотанні просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
На підставі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України.
Судом встановлено, що 30.03.2018 року сторони уклали договір у виді Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якого ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", відкрили ОСОБА_1 картковий рахунок і випустили платіжну картку з встановленим кредитним лімітом, здійснювали її обслуговування, а ОСОБА_1 зобов'язався у строки здійснювати погашення заборгованості. Крім цього, заява містить вказівку, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, які разом із підписаною заявою складають договір про надання банківських послуг. Розрахунок заборгованості, проведений АТ КБ "Приватбанк" станом на 15.12.2019 року свідчить, що загальна сума заборгованості за договором становить 47475, 91 грн., яка складається з наступного: 0, 00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 33783, 07 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4878, 17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 6077, 72 грн. - нарахована пеня; 0, 00 грн. - нарахована комісія; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2236, 95 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором б/н від 30.03.2018 року, по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 33783, 07 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 10955, 89 грн. нарахованих відсотків та пені за прострочене зобов'язання, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. штраф (фіксована частина), 2236, 95 грн. штраф (процентна складова), суд зазначає наступне.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
У заяві позичальника від 30 березня 2018 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 березня 2018 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Такого висновку дійшла Велика палата Верховного Суду у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс 19 від 03 липня 2019 року.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 33783,07 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1495, 75 грн., що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Покровського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.03.2018 року в сумі 33783 (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 07 копійок та 1495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) гривень 75 копійок у рахунок відшкодування понесених судових витрат.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України процесуальний строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя М.М. Лях