Справа № 405/389/20
Провадження №2-а/405/7/20
11 березня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гершкул М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 405/389/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Кіквадзе Валіко Таріеловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т. серії ГБ № 383208 від 18.01.2020 року, а справу про адміністративне провадження відносно нього ( ОСОБА_1 ), - закрити, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 18.01.2020 року відповідачем відносно нього (позивача) було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГБ № 383208 від 18.01.2020 року за ст. 183 КУпАП, з якою він (позивач) не згоден, вважаючи її незаконною. Вказав, що 18.01.2020 року приблизно о 20 год. 30 хв. він знаходився у під'їзді № 2 будинку по АДРЕСА_1 , куди прийшов з метою пошуку особи, яка здає в оренду житло, щоб обговорити питання найму житла. В цей час до під'їзду зайшли двоє невідомих йому осіб у поліцейській формі, яким він (позивач) повідомив, що чекає на власника квартири, оскільки ніхто не відчиняє двері. При цьому, він попросив їх представитися, пред'явити свої службові посвідчення та повідомити причину їх питань до нього. Однак поліцейські почали поводити себе зухвало, з насмішкою відповідати на його питання і стали вимагати від нього документи. Один з них повідомив, що його прізвище Кіквадзе . На дану вимогу він (позивач) повідомив, що документи, які ідентифікують його особу він пред'явить після того, як особи у формі поліції спочатку пред'являть свої службові посвідчення і назвуть законну причину, згідно з якою він має виконувати їх вимоги, при цьому, ним (позивачем) не вчинялось жодних протиправних дій, а так само не порушувався громадський порядок. Також вважає, що таких законних підстав для перевірки документів відповідачем у нього (позивача) не було. Після цього, особи у формі поліції запросили його вийти на вулицю для подальшого спілкування, де було темно та безлюдно, при цьому, останні безпідставно стали вимагати від нього розстібнути куртку, показати вміст кишень куртки, брюк, гаманця, хапали його за руки та погрожували скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 КУпАП, хоча він (позивач) був тверезим. Після таких дій з боку поліцейських він (позивач) обґрунтовано став побоюватися за своє життя, враховуючи темний час доби, безлюдне місце та агресивну поведінку поліцейських, а тому невідкладно зателефонував за номером 102 та викликав поліцію, повідомивши оператору, що невідомі йому працівники у формі поліції, не представившись, застосовують до нього незаконні превентивні заходи, поводять себе зухвало та погрожують вчинити незаконні дії. Однак, не дочекавшись приїзду інших поліцейських, вони швидко посадили його до свого поліцейського автомобіля та відвезли до міськвідділу поліції, де винесли оскаржувану постанову, при цьому, по дорозі до міськвідділу один з них комусь зателефонував та повідомив, що на виклик позивача реагувати не потрібно, оскільки його вже везуть у Відділ для складання адміністративних матеріалів. Вказав, що здійснюючи виклик за номером 102, він був впевнений, що відносно нього вчиняються неправомірні дії з боку працівників поліції та він повідомляє правдиву інформацію, жодного умислу на зрив нормальної роботи поліції в нього не було. На підставі зазначеного, позивач просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.
Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище адміністративним позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання учасників справи.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що він викликав екіпаж поліції, оскільки вважав небезпеку, що виходила з дій поліцейських по відношенню до нього реальною. З підстав, викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку вимог КАС України. У відзиві на позовну заяву, зареєстрованому судом 06.03.2020 року за вх. № 6027, просив відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову, зазначивши на обґрунтування заперечень, що 18.01.2020 року ним (відповідачем) відносно позивача було винесено постанову серії ГБ № 3832008 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. за те, що він 18.01.2020 року в АДРЕСА_1, здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме: поліції. Крім того, позивач, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності, навмисно телефоном по лінії 102 повідомив про начебто образу в його сторону, хоча такого факту не існувало, а тому позивач бажав даремного виїзду працівників поліції. При цьому, позивач на місці вчинення правопорушення та під час ознайомлення з постановою не заперечував факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Окрім того, зазначив, що винесена ним постанова в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 відповідає всім вимогам закону, а її зміст обставинам правопорушення. На підставі зазначеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Заслухавши позивача, зваживши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи (адміністративному позові, відзиву на позов), дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.01.2020 року інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т. винесено постанову серії ГБ № 383208 по справі про адміністратвине правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 18.01.2020 року о 20 год. 52 хв. у АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме: зателефонував на лінію «102» та повідомив, що наряд поліції при спілкуванні із заявником поводить себе неадекватно, насміхаються з нього, погрожують фізичною силою, хоча насправді даного факту, фактів не було.
Позивачем оскаржується правомірність зазначеного рішення, винесеного суб'єктом владних повноважень - інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т .
Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Правопорушник викликає представника спеціальної служби нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надаючи оцінку належності і допустимості наданим відповідачем в якості доказу відео-файлам, які містяться на цифрових носіях інформації DVD-R дисках, позначених написами «CD-1/Ю/ Майстров О.С./18.01.2020» та «CD-2/Ю/ ОСОБА_1 /18.01.2020», судом відзначається, що зазначені файли містять записи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, на яких (записах) зафіксовано як відповідач та його напарник прибули за викликом до під'їзду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходився ОСОБА_1 Поліцейські, з метою встановлення особи позивача, попросили його пред'явити документи, що посвідчують особу, на що той відмовився, посилаючись на те, що у поліцейських немає підстав вимагати в нього відповідні документи. Після цього, відповідач з напарником разом з позивачем вийшли на вулицю, де повторили свою вимогу про пред'явлення документів та стали проводити поверхневий огляд позивача. В цей час ОСОБА_1 зателефонував на лінію 102 та викликав поліцію, посилаючись на те, що ці поліцейські вчиняють стосовно нього протиправні дії. Після цього він разом з поліцейськими, не дочекавшись приїзду іншого екіпажу поїхали до відділу поліції. Під час поїздки один з поліцейських комусь зателефонував та повідомив, що на виклик позивача реагувати необхідно, так як його буде доставлено до відділу поліції. У відділі поліції стосовно позивача було складено протокол про адміністративне затримання та винесено оскаржувану постанову.
На підставі переглянутих зазначених вище доказів, у вигляді відеофайлів, судом відзначається, що дані відеозаписи не обґрунтовують обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не є даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа - відповідач інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т. прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його (адміністративному правопорушенні) вчиненні або інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, судом відзначається, що як вказує позивач та як видно з наданих відповідачем відеозаписів події, здійснивши дзвінок на лінію служби «102», ОСОБА_1 повідомив про ситуацію, яка відбувалася 18.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для виклику поліції стало занепокоєння ОСОБА_1 діями невідомих йому осіб у поліцейській формі, які він вважав протиправними по відношенню до себе.
Тому, суд вважає, що у позивача (з урахуванням темної пори доби, перебування позивача не біля свого місця проживання, відсутності свідків) були достатні підстави вважати, що невідомими особами у поліцейській формі можуть здійснюватися протиправні дії стосовно нього, в тому числі, із застосуванням фізичної сили. В діях позивача не вбачається умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику поліції, оскільки, такий виклик здійснений з метою попередження вчинення неправомірних дій по відношенню до нього.
Крім того, за повідомленням позивача про те, що стосовно нього відповідачем та його напарником здійснюються протиправні дії, перевірку незаінтересованими працівниками поліції здійснено не було. При цьому, суд ставить під сумнів неупередженість відповідача при винесенні ним оскаржуваної постанови, оскільки він є тим працівником поліції, щодо дій якого позивач і здійснив виклик поліції.
Більш того, як вбачається з наданих відповідачем відеозаписів, працівники поліції на виклик ОСОБА_1 так і не прибули, оскільки їх було повідомлено про те, що заявника (позивача) буде доставлено до відділу поліції.
Крім того, судом відзначається, що оскаржувана постанова серії ГБ № 383208 від 18.01.2020 року не містить посилання на інші докази (пояснення свідків, речові докази, показання технічних приладів чи технічних засобів тощо) за результатами оцінки яких відповідач прийшов до висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його (адміністративному правопорушенні) вчиненні, що в свою чергу об'єктивно позбавляє суд можливості належним чином дослідити докази по справі про адміністративні правопорушення в разі їх наявності та надати їм відповідну правову оцінку на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, беручи до уваги твердження позивача про те, що він, 18.01.2020 року о 20 год. 52 хв. у АДРЕСА_1 не здійснював завідомо неправдивого виклику поліції, при цьому, зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем шляхом надання суду належних та допустимих доказів, на підставі чого суд приходить до висновку, що постанова серії ГБ № 383208 від 18.01.2020 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена суб'єктом владних повноважень - інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т., - не містить достатніх та беззаперечних доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом доказами.
Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Кіровоградській області Кіквадзе В.Т., визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до такого висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відповідачем відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, на підставі чого адміністративний позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ГБ № 383208 від 18.01.2020 року відносно ОСОБА_1 , як така, що винесена суб'єктом владних повноважень в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції Кіквадзе Валіко Таріеловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Скасувати постанову серії ГБ № 383208 по справі про адміністративне правопорушення від 18.01.2020 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Кіквадзе Валіко Таріеловичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова