19.05.2020
єдиний унікальний номер 389/369/18
провадження №1-кп/389/40/18
19 травня 2020 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам'янка, в режимі відеоконференції, об'єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120160000032 від 04 січня 2018 року, №12018120160001028 від 26 травня 2018 року, №12018120160001212 від 24 червня 2018 року, №12018120160001613 від 26 серпня 2018 року, №12018120160000034 від 04 січня 2018 року, №12019120160001570 від 04 вересня 2019 року, №12019120160001544 від 31 серпня 2019 року, №12019120160000778 від 04 травня 2019 року, №12019120160001680 від 20 вересня 2019 року щодо
ОСОБА_4 ,
міра запобіжного заходу - тримання під вартою, строк до 24 травня 2020 року, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-
Прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 хоч і інвалід, однак обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкі злочини, раніше судимий, постійна робота та утриманці відсутні, відтак відсутні міцні соціальні зв'язки, тобто маються ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зникли.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
В силу ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 інвалід, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які закон класифікує як тяжкі злочини, раніше судимий, постійна робота та утриманці відсутні, відтак відсутні міцні соціальні зв'язки, тобто маються ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а відтак, тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, доказів, які-б стали підставою вирішення питання обрання більш м'якого запобіжного заходу до суду не надано, що унеможливлює застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, а відтак, щодо останнього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Разом з тим, враховуючи вимоги ст.183 КПК України, вбачається необхідним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст.ст.177,178,183,331 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Знам'янка Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 14.20 години 19 травня 2020 року по 14.20 годину 17 липня 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави у 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105100 (сто п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 26241445, БАНК ОТРИМУВАЧА: ДКСУ м.Київ, КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 820172, РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі ст.182 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120160001732 від 30 серпня 2017 року, застава за ОСОБА_4 (ЄУН 389/369/18 провадження №1-кп/389/40/18).
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховуєься до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, направити, до відома, начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1