Справа № 346/754/20
Провадження № 2-о/346/89/20
19 травня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого- судді Васильковський В.В.
з участю секретаря Васильчук Я.В.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Корницька об'єднана територіальна громада, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини,
19 лютого 2020 року заявник звернувся до суду з даною заявою, в якій посилається на те, що він зареєстрований в АДРЕСА_1 , але фактично постійно проживаю в АДРЕСА_2 . У вказаному будинку була зареєстрована та проживала ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 залишила заповіт, який посвідчений Корницькою сільською радою від 27.06.2017 року. Згідно даного заповіту померла заповіла належні їй земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться в селі Грушів, Коломийського району, Івано-Франківської області у рівних частках, йому ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .. У грудні 2019 року вони звернулися до державного нотаріуса першої Коломийської районної державної нотаріальної контори Мануляк І. В.. 03.12.2019 року державним нотаріусом Мануляк І.В. надано лист роз'яснення №745/0116, з даного листа вбачається що, згідно ст. 1270 ЦК України строк прийняття спадщини шість місяців, який починається з моменту смерті спадкодавця. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він проживав разом з померлим. Факт сумісного проживання спадкодавця з спадкоємцем нотаріус перевіряє: місце проживання спадкоємця - через відмітку в паспорті про реєстрацію місця проживання; та за довідкою органів реєстрації - останнє місце проживання померлого до відкриття спадщини. Він, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 постійно проживали разом із покійною ОСОБА_4 , з 2012 року, в АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, займалися поточними ремонтами будинку, разом обробляли земельні ділянки, але не були зареєстровані у даному домоволодінні. Факт спільного проживання із спадкодавцем підтверджується актом обстеження про проживання, згідно якого комісією встановлено, що біля баби ОСОБА_4 проживали без реєстрації ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується словами депутата та сусідів. Проте, нотаріус не може видати свідоцтво на спадщину за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , тому, що не може встановити факт спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем, у зв'язку з тим, що його місце реєстрації відрізняється від місця реєстрації спадкодавця, а фактично він проживав разом із ОСОБА_4 та вважається таким що прийняв спадщину, то він змушений звернутися до суду за захистом його законним прав та інтересів.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив її задовольнити.
В судове засідання заявник не з'явився, подав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву з проханням розглядати справу без її участі, проти задоволення заяви не заперечив.
Представник заінтересованої особи подав заяву про те, що не заперечує проти прийняття рішення та просить справу розглядати без його участі.
Дослідивши докази, беручи до уваги думку заявника та заінтересованої особи, та письмові клопотання сторін, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 в с. Грушів, Коломийського району, Івано-Франківської області, наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року (а.с.6).
Спадкодавиця залишила заповіт, якийпосвідчений Корницькою сільською радою від 27.06. 2017 року. Згідно якого померла заповіла належні їй земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться в селі Грушів, Коломийського району, Івано-Франківської області у рівних частках, йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .(а.с. 7).
Згідно до акту обстеження про проживання виданого Корницької сільської ради № 471 від 16 грудня 2019 року, комісією встановлено , що біля баби ОСОБА_4 проживали без реєстрації ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується словами депутатів та сусідів. (а.с. 14)
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном
З наведених доказів вбачається, що заявник постійно проживав з ОСОБА_4 не менше п'яти років на час відкриття спадщини, а тому заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76-77, 258, 259, 263, 265,319 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15,16, 1220, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 , постійно проживав на час відкриття спадщини разом з померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 по адресу АДРЕСА_2 , та вважається таким, що прийняв спадщину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Васильковський В. В.