Справа № 347/677/20
19.05.2020 м. Косів
Суддя, Косівського районного суду, Івано-Франківської області Крилюк М.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косів матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українки, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , ІДН - невідомо, -
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР 18 № 374454 від 02.04.2020р., зазначено, що 01.04.2020 року біля 14 год. ОСОБА_1 будучи особою, що підписала зобов'язання - інформацію, згоду на карантин (самоізоляцію) , покинула межі карантину (самоізоляції), які були вказані в згоді, чим порушила вимоги постанови головного державного санітарного лікаря України та ст.20 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Від Даценко ОСОБА_2 до суду надійшло письмове пояснення у якому вона просить суд провадження у справі за 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували факт порушення самоізоляції. Розгляд справи просила проводити без її участі та врахувати викладені в її письмову поясненні обставини.
Враховуючи подане письмове пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Як вставновлено в судовому засіданні ОСОБА_1 перетнула державний кордон України - 20.03.2020 року, разом із чоловіком ОСОБА_3 та його матір'ю ОСОБА_4 після чого були поміщені на самоізоляцію до 14 діб за адресою АДРЕСА_2 Закінчення строку самоізоляції мало настати 03.04.2020 року. Зареєстрована ОСОБА_5 та фактично проживає в АДРЕСА_1 , однак в зв'язку із обмеженням кола осіб із якими могли виникнути контакти остання погодилась на самоізоляцію в приміщенні квартири матері її чоловіка в м.Косів , із якими вони всі разом перетнули кордон України. За час перебування на самоізоляції в приміщенні квартири , що в АДРЕСА_2 , яка належить матері її чоловіка ОСОБА_4 між ними часто виникало непорозуміння із ОСОБА_6 та постійні сварки, при чому остання проганяла її із квартири. Саме з приводу частих конфліктів ОСОБА_5 залишила приміщення квартири та вийшла до лісу, щоб заспокоїтись і прогулятись, в той же час вона не відвідувала жодних людних місць, де б могли бути скупчення людей а вийшовши із будинку мала при собі всі необхідні засоби, як дизенфікуючі припарати так і рукавички та маску на обличчі та взагалі ні з ким не контактувала.
Також протягом часу самоізоляції ОСОБА_1 знаходилась на постійному зв'язку із дільничим по місцю своєї прописки та під наглядом лікарів м.Харкова. Будь-яких симптомів захворювання вона не спостерігала а ні в себе а ні в своїх співмешканців. Стан її здоров'я підтверджується довідкою лікаря - терапевта за місце її реєстрації, яка видана їй 16.04.2020 року після її огляду.
Як встановлено Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 від 29 березня 2020 р. № 241, Постанову Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 р. № 211 доповнено пунктами 3-1 і 3-2, де визначено, що особи, які мали контакт з хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, або хворіють на зазначену хворобу та не потребують госпіталізації, є особами, що потребують самоізоляції. Особи, що відвідували країни/регіони із місцевою передачею вірусу в громаді (крім водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з особою, хворою на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2), вважаються такими, що мали контакт з хворим на зазначену хворобу, і підлягають обов'язковій обсервації (ізоляції) протягом 14 днів з моменту перетину державного кордон. Згідно постанови заступника Міністра охорони здоров'я, №7 від 02.04.2020 р., визначено, що особам, які перетнули кордон до 31.03.2020 року, може бути встановлено режим самоізоляції, за умов отримання негативного результату проведеного тесту методом ПЛР.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Таким чином, ОСОБА_1 самовільно покинувши приміщення квартири, де мала проходити самоізоляцію, допустила порушила правила щодо карантину, якими встановлено обов'язок самоізоляції особами, які здійснюють перетин державного кордону.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Аналізуючи матеріали справи та пояснення ОСОБА_5 , суд звертає увагу, що самоізоляція останньої проходила в чужому місті, в квартирі матері її чоловіка із якою в них склались неприязні відносини, що викликало певний стрес та емоційне напруження. Тому, незважаючи на наявність формального складу адміністративного правопорушення, враховуючи мету, у зв'язку із якою встановлено обсервацією осіб, які перетинають державний кордон - обмеження контакту людини з зовнішнім світом з метою нерозповсюдження інфекційних хвороб, суд приходить до переконання, що саме така мета була досягнута шляхом самоізоляції ОСОБА_5 , яка добровільно погодилась пройти самоізоляцію не за своїм місцем реєстрації та проживання, яким є м.Харків а в м.Косів в квартирі чоловіка та його матері із якими вони разом перетнули кордон. Самовільно покинувши приміщення квартири та вийшовши до лісу, де не було взагалі сторонніх людей, діями ОСОБА_1 фактично не заподіяно шкоди захисту населенню від інфекційних хвороб.
Тому, зважаючи на особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення проступку, суд приходить до висновку, що вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, та ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст.22, 279, 283 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності передбаченої ст. 44-3 КУпАП на підставі положень ст.22 КУпАП у звязку із малозначністю правопорушення та оголосити їй усне зауваження.
Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Косівський районний суд.
Суддя: М.І. Крилюк