Справа № 344/17293/16-к
Провадження № 1-кп/344/152/20
18 травня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
представник потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із вищою освітою, працюючого заступником начальника ГУ НП у Львівській області, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, українця, громадянина України, раніше несудимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в завданні умисного легкого тілесного ушкодження.
Зокрема, відповідно до обвинувального акта, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28.01.2016 року № 13 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено начальником управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську. 06 вересня 2016 року начальник управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську ОСОБА_4 знаходився у своєму службовому кабінеті, в адміністративному приміщенні, розташованому на вул. Юності, 23 у м. Івано-Франківську. Приблизно о 15 год. 20 хв., в кабінет зайшов водій Регіонального сервісного центру Івано-Франківської області ОСОБА_5 . Вказані особи були раніше знайомі між собою, оскільки обидві установи знаходяться в одному приміщенні. У розмові ОСОБА_5 висловив незгоду з постановою про накладення на нього адміністративного стягнення серії ДР № 104736 від 05.09.2016 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. З метою з'ясування обставин, ОСОБА_4 покликав до кабінету командира батальйону управління патрульної поліції ОСОБА_8 . ОСОБА_5 став пояснювати їм виниклу ситуацію та показувати зафіксоване у його мобільному телефоні зображення дорожнього знаку, мотивуючи, що він не вчинив порушення ПДР. У відповідь ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не погоджувались з його доводами. Під час спілкування ОСОБА_5 , будучи незадоволений позицією начальника управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську ОСОБА_4 , який, на його думку, без розуміння поставився до ситуації щодо накладення адміністративного стягнення, кинув йому на робочий стіл своє посвідчення учасника бойових дій. Після цього, ОСОБА_4 відкрив вхідні двері кабінету та запропонував ОСОБА_5 вийти, на що останній не відреагував та продовжив пояснювати причину незгоди з винесеною стосовно нього постановою. Відмову ОСОБА_5 залишити його робочий кабінет ОСОБА_4 розцінив як адміністративне порушення громадського порядку та вирішив, у відповідності до ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», застосувати щодо нього заходи примусу, тобто фізичний вплив, щоб той вийшов з кабінету. При цьому, ОСОБА_4 був впевнений, що він припиняє неправомірні,на його думку,дії ОСОБА_5 . У даній ситуації кожен з учасників словесного конфлікту вважав свої дії правомірними. ОСОБА_4 , не усвідомлюючи протиправності своєї поведінки та очевидності виходу за межі службових повноважень, за відсутності умислу на їх перевищення, схопив ОСОБА_5 кистю правої руки за праву руку нижче ліктя, а кистю лівої руки - за ліву руку в ділянці плеча. Тримаючи ОСОБА_5 обома руками за обидві руки в ділянці плечей, ОСОБА_4 потягнув його до виходу з кабінету. В цей момент ОСОБА_4 був впевнений у правомірності своїх дій та не мав умислу на перевищення службових повноважень. Конфлікт між ними тримав незначний проміжок часу. Внаслідок умисних дій, які виразилися у захваті та стисненні рук у ділянці плечей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правого плеча та двох синців у ділянці лівого плеча, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 566 від 20.10.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 відпустити його руки та, забравши з стола документи, вийшов з кабінету.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 , користуючись своїми процесуальними правами, відмовився від обвинувачення, подавши суду письмову заяву.
Прокурор зазначив, що оскільки потерпілий відмовився від обвинувачення, провадження в справі підлягає до закриття.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив суд закрити кримінальне провадження, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Інші учасники процесу також зазначили на необхідність закриття провадження в справі.
Заслухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що провадження в справі підлягає до закриття, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.26 КПК України, відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. З врахуванням вимог п.1 ч.1 ст.477 КПК України, дане провадження відноситься до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством.
Даних, які б перешкоджали закриттю кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 284, 370, 372, 477 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_1