Справа № 344/3836/20
Провадження № 2/344/2146/20
18 травня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Орнат Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 20 листопада 2018 року вона вдруге зареєструвала шлюб з відповідачем. Вперше сторони одружились 22 січня 2014 року. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року даний шлюб було розірвано. У сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують. У зв'язку із наведеним просила розірвати шлюб, дітей залишити проживати з нею.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
22 січня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вперше зареєстрували шлюб, який рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2017 року розірвано (а.с.8).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 листопада 2018 року (а.с.5), сторони повторно зареєстрували шлюб 20 листопада 2018 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 2536.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі ст. 141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Враховуючи, що визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір'ю не суперечить інтересам дитини та сторін, суд приходить до висновку, що повні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Неповнолітньому ОСОБА_4 на даний час виповнилось 15 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Отже, ОСОБА_4 може самостійно обирати з ким з батьків проживати, тому вимога позивачки про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з матір'ю не підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, малолітню ОСОБА_3 залишити на проживанні з матір'ю.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі наведеного, ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 247, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 листопада 2018 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 2536 - розірвати.
Дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживанні з матір'ю ОСОБА_1 .
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк подання до суду заяви про перегляд заочного рішення та його апеляційного оскарження обчислюється з урахуванням вимог п. 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2020 року.
Суддя Бабій О.М.