Справа №345/1633/20
Провадження № 1-кс/345/522/2020
19.05.2020 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090170000482 від 14.05.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , яке погоджене прокурором Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , в якому слідчий просить накласти арешт на камеру відеоспостереження моделі «Nicvision» DS-2CD2T43GO-i8 (2,8 мм), серійний номер С40772410, білого кольору, яка вилучена 16.05.2020 року в ході огляду місця події, шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Клопотання обґрунтовує тим, що 14.05.2020 року в чергову частину Калуського ВП ГУНП поступило відношення від начальника управління з питань надзвичайних ситуацій ОСОБА_4 про те, що невідома особа 10.05.2020 року близько 23.30 год., перебуваючи в м.Калуш по вул.Б.Хмельницького неподалік кафе «Радіус» з електроопори вчинила крадіжку камери відеоспостереження моделі «Nicvision» DS-2CD2T43GO-i8 (2,8), спричинивши матеріальну шкоду. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.185 КК України.
16.05.2020 року в м.Калуш по вул.Тихого громадянин ОСОБА_5 добровільно видав працівникам поліції викрадену ним камеру відеоспостереження моделі «Nicvision» DS-2CD2T43GO-i8 (2,8 мм), серійний номер С40772410, білого кольору, яка під час огляду місця події в м.Калуш по вул. Тихого вилучена, опечатана та поміщена в камеру зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП. На даний час у вказаному провадженні є необхідність у призначенні товарознавчої експертизи, об'єктом дослідження якої є вказана камера.
З метою збереження речових доказів, унеможливлення їх зникнення, втрати чи пошкодження, а також настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на дане майно.
Вивчивши зміст клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про повернення клопотання прокурору, оскільки зазначене клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
Так, клопотання не містить відомостей про власника вилученого майна, за участі якого слідчий суддя має розглянути клопотання про його арешт. З долучених до клопотання документів вбачається, що факт крадіжки камери відеоспостереження моделі «Nicvision» DS-2CD2T43GO-i8 (2,8 мм), серійний номер С40772410 було виявлено ТзОВ «ІТ Люкс», про що повідомлено Управління з питань надзвичайних ситуацій. Із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції звернулося Управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради. Таким чином, з наявних матеріалів не можливо встановити, кому саме належить на праві власності чи користування вилучена камера відоспостереження або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження певними особами таким майном.
За таких обставин, з огляду на чітко встановлені строки розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя не мав би можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України щодо повідомлення володільця майна про дату та час розгляду вказаного клопотання. В свою чергу не виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, призведе до порушення прав володільця тимчасово вилученого майна.
Окрім того, долучені до клопотання копії документів не засвідчені у встановленому законом порядку. Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія». Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації.
Натомість в порушення вказаних вимог долучені до клопотання копії документів жодним чином не засвідчені, що позбавляє слідчого судді можливості переконатися у достовірності вказаних доказів.
Таким чином, слідчим не дотримані вимоги ст. 171 КПК, що є підставою для повернення клопотання прокурору у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України.
Керуючись вимогами ст. 116, 117, 171, 172 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090170000482 від 14.05.2020 року, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, про арешт майна - повернути прокурору Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
Встановити прокурору строк в сімдесят дві години з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків. Після спливу встановленого строку, вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя