Справа №: 343/667/20
Провадження №: 2-о/0343/12/20
19 травня 2020 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/667/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Стислий виклад позицій заявника та заінтересованої особи:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просять встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що Свідоцтво про право власності на житло від 15.12.1994 згідно з розпорядженням від 15.12.1994 №763 (орган приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів) видано саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що йому та його матері ОСОБА_2 на даний час на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1994, виданого згідно з розпорядженням від 15.12.1994 №763 (орган приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів) на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Також частка спільної сумісної власності, відповідно до зазначеного свідоцтва про право власності на житло, належала його батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину вони прийняли вчасно, в строки визначені ЦК України звернулись до нотаріуса, але за браком коштів не отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. В даній квартирі він зареєстрований. Під час усної консультації та огляду представлених документів нотаріусом виявлено, що у Свідоцтві про право власності на квартиру допущена помилка, а саме в 2 абз. зазначено № квартири АДРЕСА_11 хоча на звороті - № квартири АДРЕСА_12 (що є правильним). Внаслідок такої помилки у нього на даний час виникла певна невідповідність між документом та фактичним номером квартири. Помилка, яка допущена при видачі свідоцтва про право власності на житло, позбавляє його можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, а відтак і право розпоряджатись своєю власністю. У зв'язку з цим виникає необхідність встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вказане Свідоцтво про право власності на житло від 15.12.1994, згідно з розпорядженням від 15.12.1994 №763 (орган приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів) видано саме на квартиру АДРЕСА_1 . Встановлення даного факту має для нього юридичне значення, оскільки цей факт породжує юридичні наслідки, від яких залежить можливість отримати свідоцтво про право на спадщину та відчужити квартиру в майбутньому. Інших можливостей, окрім як в судовому порядку, встановити зазначений вище факт, що має юридичне значення, у нього немає.
Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом заявника та заінтересованої особи.
Заявник ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить його заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядати без його участі та задовольнити її з підстав, викладених в ній. Вказує, що підтримує заяву, а також, що ним подані всі наявні в нього докази.
Заінтересованою особою ОСОБА_2 до суду подано заяву, в якій вона просить розглядати заяву ОСОБА_1 без неї та не заперечує щодо її задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності заявника та заінтересованої особи без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом:
15 грудня 1994 року органом приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 15.12.1994 за №763 було видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_5 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_1 (син). На зворотній стороні вказаного свідоцтва міститься запис про те, що квартира АДРЕСА_13 ОБТІ на підставі свідоцтва про право власності і записано у реєстрову книгу за №3240/15 (а.с.11).
На підтвердженням того, що в свідоцтві про право власності на житло допущено описку у номері квартири, зокрема, замість правильно АДРЕСА_10 вказано "АДРЕСА_11 заявником надано копії таких документів:
- ордеру №103 на право зайняття квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 42,47 кв.м, що виданий 4 липня 1978 року виконкомом Долинської міської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Долинської міської Ради народних депутатів №336 від 13.06.1978 ОСОБА_3 у складі чотирьох членів сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_1 (син) (а.с.14);
- архівного витягу №144/04-01/М-12 від 05.03.2020, виданого архівним відділом Долинської РДА із рішення виконавчого комітету Долинської міської Ради від 27.12.1994 №624 "Про визнання права власності на квартири на громадян міста", згідно з яким виконавчий комітет Долинської міської Ради вирішив затвердити розпорядження органу приватизації та визнати право власності на квартири за громадянами міста, зокрема за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_8 , із загальною площею 59,9 кв.м (а.с.13);
- будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_9 , в якій є, зокрема запис про реєстрацію за вказаною адресою місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.15-18);
- технічного паспорту, складеного 29.10.1994 Івано-Франківським ОБТІ на квартиру, що передана у власність ОСОБА_3 згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка записана у реєстрову книгу №15 за Р № 3240 на праві приватної власності в БТІ на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації виконкому Долинської міської Ради народних депутатів і зареєстрованого за №763 (а.с.19);
- довідки №1251 від 05.03.2020 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, відповідно до якої, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_10 (а.с.12);
- паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 22.01.1998 Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, та паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданого 02.05.1999 Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, в яких на стор.11 зроблено відповідні відмітки про місце проживання за адресою: АДРЕСА_10 (а.с.5-6, 8).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 30.11.2009 відділом РАЦС Долинського РУЮ Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (а.с.10).
Отже, встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що Свідоцтво про право власності на житло від 15.12.1994 згідно з розпорядженням від 15.12.1994 №763 (орган приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів) видано саме на квартиру АДРЕСА_1 має для заявника юридичне значення, оскільки цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, від яких залежить питання щодо можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та надання можливості заявнику вільно розпоряджатися своєю власністю.
Оцінка суду:
суд, вивчивши подану заяву, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, надані заявником на її обґрунтування, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони заінтересованої особи, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Встановлення факту, що Свідоцтво про право власності на житло від 15.12.1994 згідно з розпорядженням від 15.12.1994 №763 (орган приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів) видано саме на квартиру АДРЕСА_1 для заявника має юридичне значення, оскільки він зможе отримати свідоцтво про право на спадщину та мати можливість вільно розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатися за участю заявників та заінтересованих осіб. Заявники та залучені до участі у справі заінтересовані особи, зокрема, вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.12.1994 згідно із розпорядженням (наказом) від 15.12.1994 №763, ним посвідчено, що квартира АДРЕСА_5 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_1 (син). На звороті вказаного свідоцтва міститься запис про те, що квартира АДРЕСА_13 ОБТІ на підставі свідоцтва про право власності записано у реєстрову книгу за №3240/15 (а.с.11).
Однак, у наданих суду копіях документів, які посвідчують особи заявників та підтверджують їх право на житло (майно), що перелічені вище, вказано номер квартири саме АДРЕСА_10, а не "АДРЕСА_11 як на титульній стороні вищевказаного свідоцтва.
Враховуючи надані заявником докази, перевірені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що у свідоцтві про право власності на житло, виданому 15.12.1994 згідно із розпорядженням (наказом) від 15.12.1994 №763, допущено описку, а саме помилково вказано номер квартири "АДРЕСА_11 замість правильного номеру квартири АДРЕСА_10.
Встановлення факту, що вказане свідоцтво видано саме на квартиру АДРЕСА_1 породить для заявника правові наслідки, він зможе усунути розбіжності, через які у нього виникнули перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину та у розпорядженні належним йому майном.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити вказаний факт, що має юридичне значення, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога заявника законна, обґрунтована та доказово підтверджена матеріалами справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 76, 77, 81, 229, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, що Свідоцтво про право власності на житло, видане органом приватизації ДЖФ виконкому Долинської міської Ради народних депутатів 15 грудня 1994 року згідно з розпорядженням від 15 грудня 1994 за №763, видано саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторонам по справі роз'яснити, що відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заявник: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Повний зміст рішення складено та підписано 19 травня 2020 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич