Єдиний унікальний номер 341/894/19
Номер провадження 2/341/117/20
(заочне)
07 травня 2020 року м. Галич
Галицький районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді -Юсип І. М.
секретаря: -Король І. Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АТ Комерційний банк ''Приватбанк'' до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 11 400,04 грн. за кредитним договором № б/н від 21.10.2016 р. та сплачений судовий збір.
З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року, дана справа передана для розгляду судді Юсип І.М.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт за № б/н від 21.10.2016 р. відповідач отримав кредит у розмірі 4192,05 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за коритування кредитом у розмірі 13 % на рік н суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими банком ?Умовами та правилами надання банківських послуг, та 'Тарифами банку', яка викладені на банківському сайті. Протягом строку дії кредитного договору відповідач систематично порушував термін сплати кредиту і процентів за користування кредитом. Станом на 13.05.2019 р. відповідач має заборгованість по кредиту 11400,04 грн., а саме, заборгованість по кредиту -4122,28 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом -1333,50 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 4616,92 грн.; штраф відповідно до Генеральної угоди - 1327,34 грн. Просив позов задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Згідно ч.1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Ухвалою судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29.10.2019 р. враховуючи предмет та підстави позову, клопотання позивача, відповідно до вимог ст.ст. 19, 274 ЦПК України відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали подати заяву із запереченням щодо розгляду в порядку спрощеного провадження та п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ОСОБА_1 не отримав вищевказану ухвалу суду та копію позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки поштове повідомленя з додатками повернулись із зазначенням адресат відсутній. Станом на 07.05.2020 р. відзиву на позовну заяву суду не подав, заперечення щодо розгляду в спрощеному порядку подано теж не було, будь-яких клопотань та заяв від сторони подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача по дорученню Савіхіна А.М. звернулася до суду із клопотанням про розгляд справи без її участі, а також у клопотанні зазначила, що підтримує позовні вимоги і просить задовольнити з викладених у позовній заяві підстав та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань щодо розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 21.10.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ 'ПриватБанк' з метою отримання банківських послуг, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 4192,05 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими банком ?Умовами та правилами надання банківських послуг, та 'Тарифами банку', яка викладені на банківському сайті.
З копії анкети-заяви позичальника вбачається, що ОСОБА_1 погодився на умови договору (а.с.18). Протягом дії кредитного договору відповідач не виконував його вимоги, внаслідок чого станом на 13.05.2019 р. згідно розрахунку заборгованості по договору має заборгованість в розмірі 11 400,04 грн. (а.с.17).
Відповідно до п.1.1.3.2.11. Умов і правил банк має право проводити договірне списання з усіх відкритих в банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами в яких клієнт є поручителем, а також будь-який інший заборгованості, яка виникла у клієнта зважаючи не виконаних зобов'язань перед банком.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.
Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Заявою б/н від 21.10.2016 вбачається, що станом на 13.05.2019 р. заборгованість відповідача складається із: заборгованість по кредиту -4122,28 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом -1333,50 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 4616,92 грн.; штраф відповідно до Генеральної угоди - 1327,34 грн.
Позивач зазначає, що при укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором, відповідачем по справі суду не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.10.2016 р. та те, що відповідач не подала суду відзиву на позовну заяву та жодних письмових чи електронних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (а.с. 1).
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 611, 612, 625, 634, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ''Приватбанк'' до до ОСОБА_1 про стягненя заборгованості за кредитним договором - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь АТ Комерційний банк ''Приватбанк'' заборгованість по кредитному договору № б/н від 21.10.2016 р., станом на 13.05.2019 року, яка складається з: заборгованість по кредиту - 4122,28 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 1333,50 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 4 616,92 грн.; штраф відповідно до Генеральної угоди - 1327,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк 'ПриватБанк' судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк, визначений ст. 354 ЦПК України для апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя:І. М. Юсип