Справа № 216/130/20
Провадження 2/216/2147/20
про повернення позовної заяви
19 травня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М. В., розглянувши матеріали позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, посилаючись на те, що 28.11.2011 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір б/н, за умовами якого ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Позивачем була направлена претензія кредитора до Першої Криворізької державної нотаріальної контори, але спадкова справа після смерті спадкодавця на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк" заведена не була, та була повернута банку з підстав несплати банком суми 51 грн. та позивачу було повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 ніхто зі спадкоємців із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертався, спадкова справа не заводилася.
Позивач вказує відповідачів належними спадкоємцями з підстав, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями їх паспортів, а отже вважаються такими, що прийняли спадщину. Станом на дату смерті ОСОБА_3 заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором б/н від 28.11.2011 року становить 16493,90 грн., яка складається із заборгованості за кредитом та заборгованості по нарахованим відсоткам.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 16493,90 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218, ч. 3 ст. 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.
Оскільки боржник помер, то відповідати перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Як вбачається, позовна заява АТ КБ "ПриватБанк" оформлена без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позові не наведено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не зазначено підстав вважати вказаних осіб спадкоємцями позичальника ОСОБА_3 , не визначено родинні відносини позичальника та відповідачів, як не зазначено і не надано суду доказів, що підтверджують вказані обставини; позивачем не зазначено у позові та не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_3 на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як і доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно є спадкоємцями та прийняли спадщину після ОСОБА_3 та вартість майна, прийнятого спадкоємцями у спадщину. Сам факт реєстрації місця проживання відповідачів за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вони є спадкоємцями та прийняли після померлого спадщину. Неповно викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не зазначено, на яких умовах ОСОБА_3 користувався банківським продуктом - кредитною картою, що унеможливлює визначення умов кредитування та вирішення питання про правильність та обґрунтованість нарахування коштів, заборгованість з яких є предметом спору, як не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; не конкретно викладено зміст позовних вимог нечітко визначено спосіб захисту порушеного права, не зазначено в якому порядку солідарно чи у певній частці просить він стягнути суму боргу з відповідачів, як не обґрунтовано позовні вимоги в цій частині.
Ухвалою суду від 04.02.2020 року позивачу було надано строк для виправлення, зазначених недоліків у термін 10 днів з моменту отримання ухвали суду. Дана ухвала суду була направлена позивачу 04.02.2020 року за вих. № 602. Даних що до отримання позивачем ухвали суду немає, але до сьогоднішнього часу позивач не поцікавився станом справи, в зв'язку з чим недоліки, вказані в ухвалі суду про залишення заяви без руху, не виправлені.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, відповідно до вимог ст. 185 ч.3 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 175-177,185 ЦПК України, -
Позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М. В. Бутенко