Справа № 569/18607/19
18 травня 2020 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюка Юрія Анатолійовича, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-
В Рівненський міський суд з позовом до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюка Юрія Анатолійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду від 10 грудня 2019 року залучено до участі в справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
У своєму позові позивач просить суд визнати дії поліцейського лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюка Ю.А. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними; скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1559068 від 26 вересня 2019 року; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, однак представник позивача подав до суду письмову заяву у якій просив провести розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.
В судове засідання відповідач поліцейський 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюк Ю.А. не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не з'явився, однак подав до суду письмовий відзив у якому просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії ЕАК № 1559068 від 26 вересня 2019 року винесеної поліцейським лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти УПП Давидюком Ю.А., 26 вересня 2019 року о 10 год. 38 хв. на а/д М06 Київ-Чоп 330 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 , обладнаним засобами пас. безпеки та був не пристебнутий ремнем безпеки, в ході перевірки документів був відсутній поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов. страхув.цив.-прав. відповід. власників наземних ТЗ. Стаття, частина статті: ч.2 ст.36, ст.126 ч.1, ст.121 ч.5. Прийняте по справі рішення: накласти штраф: 425 грн.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.1.ґ ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.
З пояснень позивача вбачається, що він 26 вересня 2019 року рухаючись транспортним засобом марки Volkswagen Transporter номерний знак НОМЕР_1 автодорогою М06 Київ-Чоп 330 км був зупинений поліцейським лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти УПП в Рівненській області Давидюком Ю.А. Під час зупинки поліцейським було винесено оскаржувану ним постанову за начеб то порушення ним п.2.1.ґ ПДР, а саме за відсутність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим на думку поліцейського, він начеб то скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначив, що відповідно до вищевказаної постанови його було зупинено поліцейським за зовсім інше правопорушення, а саме за те, що начеб то він не був пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом. На його прохання надати будь-які докази на підтвердження того факту, що саме він керуючи транспортним засобом не був пристебнутим ременем безпеки під час керування, відповідач не зміг цього зробити, жодного свідка, який міг би підтвердити вказане відповідачем в постанові, як на момент вчинення правопорушення так і на момент винесення постанови не було, до постанови не додано жодного фото -, відеодоказу. Не зважаючи на відчутність будь-яких належних доказів порушення ним вимог п.2.3. «в» ПДР, тобто керування транспортним засобом без використання ременя безпеки, а відтак і відсутність факту адміністративного правопорушення, яке могло бути підставою для зупинки його, поліцейський продовжив начеб то розгляд адміністративних матеріалів та почав перевірку документів, а саме висловив вимогу пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Виключно, з метою підтвердження наявності у нього права керування транспортним засобом, ним було надано для огляду посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Разом з тим, зважаючи на той факт, що ним не було допущено порушення правил дорожнього руху, а відтак відсутні правові підстави для зупинки його поліцейським та перевірки документів, він відмовився надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому повідомивши відповідача, що такий у нього є, але на даний момент він не може його віднайти. Після цього, поліцейським було прийнято винести постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ним п.2.1.ґ ПДР, а саме за відсутність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що винесена без достатніх підстав та з порушенням визначеного законом порядку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів.
Як видно з досліджених письмових доказів по справі, при винесенні постанови службовою особою всупереч положенням ст.ст.245,251 КУпАП, не було з'ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен позивач у вчиненні даних правопорушень, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Представник відповідача, суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.
Оскільки доказів відповідачем не надано суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України виходить з того, що обставини викладенні в матеріалах справи з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративних правопорушень, за які позивач притягнутий до відповідальності.
У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Суд зазначав у наведеному Рішенні, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (п.2.2 Рішення).
Також, суд у наведеному Рішенні аналізує можливість притягнення особи до відповідальності у так званому скороченому провадженні. При цьому Суд вказує, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Тобто, позиція суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов'язковою і має передувати такому розгляду справи.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративних правопорушень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміновані адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюка Юрія Анатолійовича, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі - задоволити.
Визнати дії поліцейського лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюка Ю.А. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.
Скасувати постанову серії ЕАК №1559068 від 26 вересня 2019 року винесену поліцейським 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюком Ю.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Рівненській області Давидюк Юрій Анатолійович, м.Рівне, вул.Ст.Бадери, 14а.
Відповідач: Департамент патрульної поліції національної поліції України, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3.
Суддя :