Справа № 548/2119/18
Провадження №1-кп/548/10/20
19 травня 2020 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
представників потерпілого - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12017170000000411 по обвинуваченню:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Шишаки Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , освіта вища, пенсіонер, одружений, раніше не судимий,
вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України,-
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українка, громадянки України, уродженки с. Лагодівка Хорольського району Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_3 , освіта вища, не працююча, не заміжня, раніше не судима,
вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України
Стороною обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, а саме у привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великому розмірі, за таких обставин.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він, обіймаючи посаду директора Хорольського агропромислового коледжу Полтавської аграрної академії (далі Коледж), будучи службовою особою, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Наказом ректора Полтавської державної аграрної академії №551-к від 29.08.2014 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за контрактом з 29 серпня 2014 року по 28 серпня 2019 року. У пункті 4.3 вказаного наказу зазначено, що працівнику виплачується премія тільки за рішенням ректора академії, за виконання державних планів, державного замовлення на прийом студентів, тощо за рахунок коштів спеціального фонду.
Розділом 6 положення «Про Хорольський агропромисловий коледж» передбачені повноваження органів управління коледжем, права та обов'язки директора, а саме:
П.6.2 - управління Коледжем здійснює ректор Академії, безпосереднє керівництво діяльністю Коледжу здійснює директор Коледжу;
П.6.3 - ректор Академії відповідно до законодавства призначає на посаду (звільняє з посади) директора Коледжу, укладає з ним контракт строком до 5 років та видає довіреність на право здійснення юридичних дій від імені Академії;
П.6.6 - директор наділений наступними повноваженнями: організовує діяльність Коледжу; вирішує питання фінансово-господарської діяльності Коледжу та затверджує штатний розпис; затверджує розрахунки (калькуляцію) вартості надання освітніх та інших послуг згідно з законодавством; видає накази і розпорядження, дає обов'язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Коледжу доручення; є розпорядником майна і коштів Коледжу в межах затвердженого кошторису; забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори; призначає на посаду та звільняє з посади працівників як по трудовому договору, так і по контракту; контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни.
Пунктом 4 посадової інструкції директора Хорольського агропромислового коледжу, затвердженої 20.02.2015 року ректором Полтавської державної аграрної академії ОСОБА_14 , визначена його відповідальність за наступне:
4.2 - порушення положень нормативно-правових актів і організаційно-розпорядчих документів;
4.4 - неправомірне використання представлених службових повноважень, а також використання їх з особистою метою;
П.4.5 - заподіяння матеріальної шкоди Коледжу та Академії в межах, що встановлені чинним трудовим законодавством;
П.4.6 - результати та наслідки діяльності підпорядкованих йому осіб;
П.4.9 - неприйняття рішень з питань, які відносяться до компетенції директора Коледжу.
Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії, був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками службової особи.
Так, ОСОБА_7 , будучи директором Хорольського агропромислового коледжу, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч інтересам коледжу, з метою привласнення та розтрати грошових коштів, порушив вимоги ч.8 ст.13 Бюджетного кодексу України, ч.1 ст.13 Закону України «Про оплату праці», пункту 10 Порядку складання, розгляду, затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, пункту 2.3.Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року №736/902/758, а також пунктів 3.10, 3.11 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Хорольського агропромислового коледжу та пункту 4 Примітки до Положення «Про нарахування грошових коштів за додаткове надходження доходів за платні послуги» (додаток до Колективного договору).
ОСОБА_7 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, не видаючи відповідні рішення про визначення розміру преміювання та не отримавши дозволу-рішення органу вищого рівня затверджував довідки-розрахунки, безпідставно складені та підписані головним бухгалтером ОСОБА_8 , на підставі яких здійснено нарахування та виплату грошових винагород впродовж 2015-2017 р.р. за надання платних послуг собі та працівникам коледжу на загальну суму 260 119,60грн.
Отже, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи всупереч інтересам Коледжу, у порушення вимог п.4.3. Контракту від 28.08.2014 року, тобто без письмового рішення ректора Академії, привласнив державні кошти в результаті безпідставного нарахування та виплати собі з 01.01.2015 по 30.04.2017, як директору коледжу, грошової винагороди за надання платних послуг в розмірі 98 093,73грн.
Він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам Коледжу та на користь третіх осіб здійснив розтрату державних коштів в результаті безпідставного нарахування та виплати працівникам Коледжу, в тому числі головному бухгалтеру, з 01.01.2015 по 30.04.2017, грошових винагород за надання ними платних послуг у розмірі 162 025,87грн.
Водночас, згідно із діючими нормативно-правовими актами, а саме: постановою КМУ від 30.08.2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», постановою КМУ від 20.04.2007 року №643 «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної сітки», прийнятими на виконання постановою КМУ наказів Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 року №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102 «про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати», доплати працівникам «за додаткове надходження доходів за платні послуги» взагалі не передбачені.
Згідно висновку №103/104 від 20.02.2018 року судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім..М.С. Бокаріуса та висновку №3 від 27.07.2018 року судово-економічної експертизи, проведеної спеціалістами Полтавського НДЕКЦ МВС України, державі, в особі Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії, який з 01.01.2015 року по 30.04.2017 перебував у підпорядкуванні відповідних центральних органів державної виконавчої влади, завдано матеріальної шкоди (збитків) внаслідок безпідставних виплат за надання платних послуг директору Хорольського агропромислового коледжу ОСОБА_7 в розмірі 98 101,73грн., головному бухгалтеру Хорольського агропромислового коледжу ОСОБА_8 - в розмірі 91 838,50грн., іншим працівникам Хорольського агропромислового коледжу - в розмірі 70 187,07грн.
Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії, будучи службовою особою, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 вчинив привласнення та розтрату майна коледжу, а саме грошових коштів у великому розмірі на загальну суму 260 119,60грн., що у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великому розмірі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.191 КК України.
Стороною обвинувачення ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків, за таких обставин.
Так, ОСОБА_8 згідно наказу №121-к від 24.05.2005 року призначена на посаду головного бухгалтера Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії (ХАПК ПДАА) і відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_8 покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, щодо: організації бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності і контролю за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю власності підприємства; вжиття заходів по попередженню нестач, незаконних витрат коштів і товаро-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства; організації обліку майна, зобов'язань і господарських операцій і порядку документообігу; забезпечення законності і правильності відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства; здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів; здійснення перевірок у структурних підрозділах підприємства з питань дотримання фінансової та касової дисципліни, а також з питань організації і ведення бухгалтерського обліку.
ОСОБА_8 в період часу з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року несумлінно ставлячись до виконання службових обов'язків щодо контролю забезпечення законності, своєчасності і правильності оформлення первинних документів та бухгалтерських документів, складання розрахунків по заробітній платі та відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників та інших організаційно-розпорядчих функцій, не вжила заходів спрямованих на попередження порушень бухгалтерського та фінансового обліку в ХАПК ПДАА, що виразилося в не інформуванні у письмовій формі керівника підприємства про неправомірність проведених виплат.
Власноручно підписані оформлені в порушення вимог діючого законодавства, довідки-розрахунки та зарплатні відомості, які направлялися для здійснення виплат до банківської установи за відсутності рішення (наказу) Коледжу.
Своїми діями, ОСОБА_8 порушила вимоги ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року; постанови КМУ від 26.01.2011 року № 59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи»; ч.8 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року; ч.1 ст. 13 ЗУ «Про оплату праці»; п.19 Порядку складання, розгляду, затвердження основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 року №228; п. 2,3 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року №736/902/758.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_8 своїх обов'язків, що виразилися у безпідставному нарахуванні грошових коштів працівникам Коледжу за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року, державі в особі ХАПК ПДАА, завдано тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у великому розмірі в сумі 260119,60 грн., що 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, згідно висновку судово-економічної експертизи №103/104 від 20.02.2018 року Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса та висновку судово-економічної експертизи №3 від 27.07.2018 року Полтавського НДЕКЦ МВС України.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків
Провівши судове слідство, об'єктивно з'ясувавши обставини на підставі досліджених і оцінених доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності суд приходить до наступних висновків.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України не визнав. Суду пояснив, що працював у Хорольському агропромисловому коледжі Полтавської державної аграрної академії з 1979 року, а з 1999 року - на посаді його директора. За цей період з ним укладались 4 Контракти, якими і були фактично передбачені його обов'язки та права як керівника навчального закладу. Три останні Контракти від імені Полтавської державної аграрної академії підписувала її ректор - ОСОБА_14 .
Останній Контракт від 28.08.2014 року №10/Д був укладений та підписаний у приміщенні Полтавської державної аграрної академії в двох екземплярах, один з який залишився у його особовій справі у відділі кадрів академії, а інший він особисто передав у відділ кадрів Хорольського агропромислового коледжу ПДАА, де той і повинен був зберігатися згідно положення про діловодство.
У пункті 4.3. Контракту, який був підписаний 28.08.2014 року було зазначено, що «Працівнику виплачується винагорода за здійснення керівництва госпрозрахунковими підрозділами, діючими в коледжі, в розмірах, визначених Колективним договором, за рахунок позабюджетних коштів». Попередні 3 Контракти містили аналогічне формулювання підстав нарахування додаткових заохочувальних виплат для керівника Коледжу.
Під час проведення обшуку у його будинку від слідчої він дізнався, що вказаний пункт його Контракту викладений у іншій редакції, за якою виплата йому, як керівнику Коледжу, заохочувальних виплат повинна здійснюватись за погодженням із ректором академії він дізнався при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.
У своїй роботі він дотримувався вимог законодавства та діяв лише у його відповідності, а також на підставі Положення про Хорольський агропромисловий коледж та згідно умов Колективного договору. Так, відповідно до Положення про Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії оплата праці та матеріальне стимулювання директора Коледжу проводиться на підставі укладеного з ним Контракту.
Колективним договором, укладеним між адміністрацією Коледжу та профспілковим комітетом було передбачено порядок стимулювання працівників за додаткове надходження доходів до позабюджетного фонду. Заохочувальні виплати працівникам коледжу виплачувались і до проведення останньої аудиторської перевірки, однак раніше перевіряючі не вбачали порушень щодо використання додаткових надходжень до позабюджетного рахунку для нарахування заохочувальних виплат працівникам Коледжу, які своєю роботою сприяли збільшенню таких надходжень. Лише після конфлікту з ректором академії в ході перевірки були виявлені фінансові порушення за наслідками якої було розпочате кримінальне провадження.
Про аудиторську перевірку він як керівник дізнався перед її проведенням і з актом ревізії він не знайомився та не підписував його, бо за наполяганням керівництва академії подав заяву і був звільнений з роботи до закінчення перевірки.
Обвинувачена ОСОБА_8 в ході судового розгляду підтвердила показання ОСОБА_7 та пояснила, що нарахування заохочувальних виплат проводилось згідно Положенням про Хорольський агропромисловий коледж та Колективним договором, додатком до якого було визначено їх розмір. Ці заохочувальні виплати проводились протягом тривалого часу, ще коли навчальний заклад був підпорядкований Міністерству агрополітики та продовольства. В попередніх актах ревізій порушень по заохочувальних виплатах працівникам, задіяним в організації та роботах по додаткових надходженнях не було встановлено.
Акт про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року вона не підписувала і вважає його таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Проведеною перевіркою не встановлено, що виплата заохочувальних винагород за додаткове надходження коштів проведена поза межами бюджетних асигнувань.
Усі виплати зі спецфонду проведені в межах, передбачених кошторисами видатків та відповідно до п.3.10, 3.11 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Хорольського агропромислового коледжу та Додатку 2 Положення про нарахування грошових виплат за додаткове надходження доходів за платні послуги. Додаток 2 вона вважає невід'ємною частиною Колективного договору.
Кошториси були підписані та затверджені у встановленому законодавством порядку. Розрахунки обсягів надходжень до спеціального фонду проекту кошторису за кожним джерелом доходів та видатків спецфонду Міністерство освіти та науки не вимагало, тому у Коледжі вони не розроблялись. Вказаний акт ревізії ОСОБА_8 оскаржувала в судовому порядку, однак з процесуальних підстав у розгляді її скарги було відмовлено.
Допитаний в ході судового розгляду представник потерпілої сторони ОСОБА_5 підтримав цивільний позов поданий в інтересах Хорольського агропромислового коледжу до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та просив його задовольнити. Пояснив, що працює виконуючим обов'язки директора Хорольського агропромислового коледжу з 11.08.2017 року. Акт ревізії підписував він. З ним також укладено Контракт ректором Полтавської державної аграрної академії ОСОБА_14 . ОСОБА_8 та інші працівники коледжу відшкодували шкоду, зазначену в акті. Не відшкодував шкоду лише ОСОБА_7 .
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює начальником відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.
Планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності було проведено спеціалістами Держаудитслужби і за її результатами складено акт від 15.08.2017 року про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року. На час підписання акту ОСОБА_7 не працював, тому акт не підписував. Заохочувальні виплати працівникам Коледжу проводились в межах бюджетних коштів і порушень кошторису спецфонду під час ревізії не встановлено. Перевіркою були виявлені порушення виплати заохочувальних виплат за рахунок коштів спецфонду директору Коледжу ОСОБА_7 , так як ці виплати не були погоджені з вищестоячим керівником. Таке погодження стосується лише керівника освітнього закладу.
Свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює головним бухгалтером Полтавської державної аграрної академії. У Хородьському агропромисловому коледжі, який підпорядкований Полтавській державній аграрній академії проводилась планова ревізія у 2017 році, за наслідками якої були виявлені порушення при виплаті заохочувальних виплат працівникам Коледжу за рахунок коштів спецфонду. Виплати директору Коледжу ОСОБА_7 проводились без погодження з ректором Академії.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що працює начальником юридичного відділу Полтавської державної аграрної академії. Хорольський агропромисловий коледж є структурним підрозділом Полтавської державної аграрної академії. Контракт укладався з директором Хорольського агропромислового коледжу ОСОБА_7 ректором Академії ОСОБА_14 . Один екземпляр оригіналу Контракту зберігався в особовій справі, яка знаходиться у Академії. Відповідно до розпорядження КМУ від 4 лютого 2015 року Полтавська державна аграрна академія та її структурні підрозділи передавались зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до Міністерства освіти і науки України. Кожен коледж самостійно готував та формував копії документів зі своїх оригіналів для передачі до Міністерства освіти і науки України, а Академія лише завіряла копії. Саме тому до Міністерства була направлена копія, надана Коледжем.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що працювала помічником директора Хорольського агропромислового коледжу з кадрової роботи, а також за сумісництвом -головою профкому. Колективний договір від імені профспілкового комітету підписувала вона. У відділі кадрів Коледжу зберігалась копія Контракту директора і другий екземпляр оригіналу Контракту ОСОБА_7 їй не передавав.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що раніше працювала провідним економістом Хорольського агропромислового коледжу до вересня 2015 року. Положення про нарахування грошових виплат за додаткове надходження доходів за платні послуги вона складала на підставі міжгалузевої угоди між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України, яка передбачала інші доплати працівникам, окрім зарплати, доплат та премій, що відповідно до КЗпПУ охоплює поняття заохочувальних виплат при наданні платних послуг навчальним закладом.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що за сумісництвом виконувала обов'язки провідного економіста Хорольського агропромислового коледжу після звільнення ОСОБА_20 і до Положення про нарахування грошових виплат за додаткове надходження доходів за платні послуги вона лише вносила зміни щодо розміру заохочувальних винагород.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що працює бухгалтером Хорольського агропромислового коледжу та проводила нарахування заохочувальних виплат працівникам Коледжу на підставі розрахунків, складених головним бухгалтером ОСОБА_8 в межах бюджетних асигнувань.
Свідок ОСОБА_23 підтвердила показання ОСОБА_22 , а також пояснила, що в калькуляцію включалась оплата праці працівників Коледжу.
В ході судового розгляду були досліджені надані прокурором докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України:
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.09.2017 року, згідно якого встановлено, що за результатами планової виїзної ревізії Північно-Східним офісом Держаудитслужби в Полтавській області, складений акт № 03-21/40 від 15.08.2017, в якому зазначено, що посадовими особами Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії під час здійснення фінансово - господарської діяльності в період часу з 01.01.2015 по 03.04.2017 допущені порушення фінансової дисципліни, що призвело до розтрати державних коштів та спричинення коледжу матеріальних збитків (т.2, а.с.20-21);
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.08.2018 року, згідно якого встановлено, що в період з 01.01.2015 по 31.04.2017 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_3 перебуваючи на посаді головного бухгалтера Хорольського агропромислового коледжу, неналежно поставилася до виконання своїх службових обов'язків та через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків, а саме матеріальних збитків в розмірі 260 127,30 грн.;
-рапорт оперативного чергового від 23.08.2016 року ( т. 2 , а.с. 23);
- рапорт оперативного чергового від 04.09.2017 року ( т. 2 , а.с. 28);
- акт від 15.08.2017 року №03-21/40 Про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року (т.2, а.с 41-155);
-акт від 23.02.2015 року № 07-21/07 про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року та січень 2015 року (т.2, а.с 156-176);
-акт від 26.02.2015 року № 16-07-2-17/1290 про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії (т.2, а.с 177-180);
- Положення про Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії, затверджене ректором Полтавської державної аграрної академії ОСОБА_14 27.03.2012 року (т.3, а.с. 1-29, );
- Положення про Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії, затверджене ректором Полтавської державної аграрної академії ОСОБА_14 18.04.2016 року (т.3, а.с. 53-81 );
- Колективний договір, укладений між адміністрацією та профспілковим комітетом Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії на 2014-2019 р.р., підписаного 05.03.2014 року від імені директора ОСОБА_7 і голови профкому ОСОБА_19 , реєстраційний №8 від 22.04.2014 (т.4, а.с. 14-35);
- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 24.11.2017 року та додатками до протоколу ( т. 2, а.с. 182- 206);
- постанова про приєднання до справи речових доказів від 24.11.2017 року ( т. 2 , а.с. 207);
-постанова про призначення судово- економічної експертизи від 30.10.2017 р. ( т. 2, а.с. 208-201);
- постанова про призначення судово-економічної експертизи від 09.01.2018 р. ( т.2 , а.с 211-212);
-Висновок судово- економічної експертизи № 103/104 від 20.02.2018 року (т. 2 , а.с. 214-225);
- постанова про призначення судово-економічної експертизи від 08.05.2018 р. (т.2 , а.с 226-227)
- постанова про призначення судово-економічної експертизи від 10.07.2018 р. (т.3 , а.с 33-34);
- Висновок експерта № 3 від 27.07.2018 року ( т.3, а.с. 37-48);
-Висновок експертного економічного дослідження № 20991 від 28.02.2018 року (т.4, а.с. 36-66);
-розрахунок нарахування винагороди за додаткове надходження плати за послуги у грудні 2014 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 82);
-розрахунок нарахування винагороди за додаткове надходження плати за послуги у січні 2015 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням «Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 83);
- розрахунок нарахування винагороди за додаткове надходження плати за послуги у 1 кварталі 2015 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 85);
- розрахунок нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у квітні 2015 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 86);
- розрахунок нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у червні 2015 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 87);
- розрахунки нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у 2015 році у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням «Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 88-93);
-розрахунок нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у січні 2016 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 94);
-розрахунки нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у 2016 році у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням « Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 95- 105);
- розрахунок нарахування грошової виплати за додаткове надходження коштів у січні 2017 р у відповідності з Міжгалузевою угодою Колективним договором та Положенням «Про нарахування заохочувальних виплат» ( т. 3, а.с. 106);
- протокол тимчасового доступу від 20.04.2018 р. та додатком до нього ( т. 3, а.с. 111-167);
- постанова про приєднання до справи речових доказів від 10.04.2018 р. (т. 3, а.с. 168);
- клопотання про проведення обшуку від 23.04.2018 р. (т.3 , а.с. 170); ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2018 року ( т. 3, а.с. 171-172);
- протокол обшуку від 25.04.2018 р. з відеозаписом ( т. 3 , а.с. 173-180);
Підводячи підсумки судового розгляду кримінального провадження суд враховує основні засади кримінального судочинства.
Так, згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) "Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
Судом під час судового розгляду створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що зокрема підтверджується тим, що в жодного з учасників процесу (сторони кримінального провадження) зауважень з цього приводу не виникло.
Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, як стороною обвинувачення так і стороною захисту, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, свідків, перевіривши доводи учасників процесу, судом достовірно встановлено наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у законному порядку.
Пунктом 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе вину особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд у своєму рішенні «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року визначає, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст. 6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
За змістом ст. 92 КПК обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.
Частиною 3 ст. 373 КПК України визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності всі досліджені під час судового розгляду докази з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, і, приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, стороною обвинувачення надано не було, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, усі припущення й сумніви слід тлумачити на його користь, отже він підлягає виправданню на підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
За змістом ст.191 КК України, у ній встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а також корислива мета - збагатитися самому і незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи всупереч інтересам Коледжу, у порушення вимог п.4.3. Контракту від 28.08.2014 року, тобто без письмового рішення ректора Академії, привласнив державні кошти в результаті безпідставного нарахування та виплати собі з 01.01.2015 по 30.04.2017, як директору коледжу, грошової винагороди за надання платних послуг в розмірі 98 093,73грн.
На підтвердження порушення обвинуваченим ОСОБА_7 вимог п.4.3. Контракту прокурором надано як доказ оригінал Контракту від 28.08.2014 року №10/Д, вилучений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 10.04.2018 року про тимчасовий доступ до документів у відділі кадрів Полтавської державної аграрної академії.
Текст п.4.3 Контракту, наданого обвинуваченням, викладений наступним чином: «Працівнику виплачується премія за рішенням ректора Академії, за виконання навчальних планів, державного замовлення на прийом студентів, тощо за рахунок коштів спеціального фонду. Преміювання проводиться лише у межах наявних коштів на оплату праці».
В ході судового розгляду за ухвалою суду була проведена судово - технічна експертиза і з згідно висновку експерта Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №17-3/1178 від 09.08.2019 року в оригінал Контракту від 28.08.2014 року №10/Д вносились зміни шляхом заміни перших трьох аркушів документа. Експертом встановлено, що в оригіналі Контракту різний розмір шрифту великих літер і цифр на перших трьох аркушах та четвертому аркуші.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що оригінал Контракту від 28.08.2014 року №10/Д, вилучений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 10.04.2018 року про тимчасовий доступ до документів у відділі кадрів Полтавської державної аграрної академії не є допустимим та достовірним доказом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, листом Міністерства освіти і науки на запит адвоката було надано витяг з передавального акту Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії затверджений міністерством 30.09.2015 року, а саме копію контракту 10/Д, завірений печатками міністерства, в якому п.4.3 викладено в редакції: «Працівнику виплачується винагорода за здійснення керівництва госпрозрахунковими підрозділами, діючими в коледжі, в розмірах, визначених Колективним договором, за рахунок позабюджетних коштів», що судом також береться до уваги, як доказ виплати працівнику винагороди саме за Колективним договором, а не за рішенням ректора Академії.
Суд вважає недоведеними висновки обвинувачення, що ОСОБА_7 , як директор діяв всупереч інтересам Коледжу у зв'язку з наступним.
Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч.3 ст.21 КЗпП України).
Відповідно до п. 5 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170 умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.
Пунктом 11 Положення передбачено, що умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 20 вказаного Закону оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту
Враховуючи вищевикладене виходячи з принципу презумпції невинуватості суд дійшов переконання, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо виплати заохочувальних виплат за рахунок спецфонду проводилась у відповідності з діючими нормами закону та укладеним з ним Контрактом, обвинуваченням поза розумним сумнівом не спростовані, у зв'язку з чим наявність у ОСОБА_7 прямого умислу на привласнення чужого майна в ході судового розгляду в ході судового розгляду не доведена.
Показання обвинуваченого ОСОБА_7 повністю підтверджуються наданою суду копією Контракту від 28.08.2014 року №10/Д, наданою Міністерством освіти і науки України від 08.05.2018 року №1/11-5081, яка була подана до Міністерства Полтавською державною аграрною академією та завірена печаткою академії і підписом відповідального працівника на кожній сторінці, за змістом п.4.3 якого «Працівнику виплачується винагорода за здійснення керівництва госпрозрахунковими підрозділами, діючими в коледжі, в розмірах, визначених Колективним договором, за рахунок позабюджетних коштів».
Аналогічна копія контракту була надана під час доступу до речей і документів Хорольським агропромисловим коледжем.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та не приймає їх як докази у даному кримінальному провадженні, оскільки вони спростовуються іншими доказами у кримінальному провадженні..
Перевіривши докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що виплата заохочувальних виплат директору Коледжу та його працівникам зі спеціального фонду за додаткове надходження доходів за платні послуги у період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року регулювалась Колективним договором, укладеним між адміністрацією та профспілковим комітетом Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державно аграрної академії на 2014-2019 р.р., підписаного 05.03.2014 року від імені директора ОСОБА_7 і голови профкому ОСОБА_19 , реєстраційний №8 від 22.04.2014.
Як встановлено у ході судового слідства вказаний Колективний договір ніким не оскаржений та у судовому порядку не скасований, тому є чинним та обов'язковим для дотримання його умов адміністрацією і працівниками Коледжу.
За змістом Колективного договору його умовами передбачено наступне:
1.6. Дія Колективного договору поширюється на всіх працівників коледжу незалежно від того, являються вони членами профспілки чи ні.
3.10. Передбачати проведення доплат директору та іншим співробітникам коледжу за організацію і забезпечення проведення госпрозрахункових курсів, семінарів, надання інших освітніх послуг згідно кошторисів витрат.
3.11. Згідно кошторисів витрат за надання платних послуг та в межах фонду оплати праці проводити доплати працівникам коледжу за організацію і забезпечення проведення курсів, семінарів, надання інших освітніх послуг.
До Колективного договору укладено додатки №1- №10.
Згідно додатку №2 - Положення про нарахування грошових виплат за додаткове надходження доходів за платні послуги встановлено величину заохочувальної винагороди у відсотковому відношенні залежно від доходів від платних послуг для працівників Коледжу: директора, заступників директора, завідувача відділенням, головного бухгалтера, провідного економіста, завідувача лабораторії, майстрів виробничого навчання, провідного юриста, провідного фахівця з кадрової роботи та інших спеціалістів.
Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», якою установлюється співвідношення законодавства і колективного договору передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що порушень п.3.10. та 3.11. Колективного договору та пункту 4 Примітки до Положення «Про нарахування грошових коштів за додаткове надходження доходів за платні послуги», який є додатком до Колективного договору, при нарахуванні та виплаті заохочувальних винагород працівникам Коледжу судом не встановлено.
На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КК України обвинуваченням надано акт про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 року від15.08.2017 року №03-21/40.
Суд вважає висновки вищевказаного акту щодо безпідставності заохочувальних виплат працівникам Коледжу за рахунок спецфонду необґрунтованими і суперечливими та такими, що не у повній мірі узгоджуються між собою у зв'язку з наступним.
За змістом ч.8 ст.13 Бюджетного кодексу України платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про оплату праці» визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Вищевказаною ревізією фінансово-господарської діяльності Коледжу не встановлено, що виплата заохочувальних винагород працівникам Хорольського агропромислового коледжу за додаткове надходження коштів проведена поза межами бюджетних асигнувань.
Даний факт підтверджується показаннями як обвинуваченої ОСОБА_8 , так і свідка ОСОБА_16 , начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, а також свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 .
Згідно з п.6.6.Положення «Про Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії» директор Коледжу є розпорядником майна і коштів Коледжу в межах затвердженого кошторису.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету та спеціального фонду були затверджені і в ході ревізії порушень дотримання порядку їх розгляду та затвердження не встановлено.
Згідно з висновком експертного економічного дослідження №20991 від 28.02.2018 року, дослідженим судом, завищення витрат бюджетних коштів на оплату праці в сумі 260119,60 грн. та сплати ЄСВ в сумі в сумі 72618,17грн. не підтверджуються, а заохочувальні виплати зі спеціального фонду не були доплатами до заробітної плати, як про це зазначено у акті ревізії, а відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Статтею 97 КЗпП України та ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у Колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими, міжгалузевими) і територіальними угодами.
Умовами Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки та Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої Міністерством соціальної політики України 15.12.2016 року за №31 передбачено:
П. 1.5 Колективними договорами та угодами для працівників та осіб, що навчаються, можуть встановлюватись додаткові, порівняно з цією Угодою трудові та соціальні гарантії в межах, передбачених кошторисами видатків.
Суд визнає висновок експертного економічного дослідження №20991 від 28.02.2018 року належним та достовірним доказом у справі, який містить відповіді на поставлені запитання з належним обґрунтуванням нормами діючого законодавства і не викликає сумнівів щодо його об'єктивності.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що порушень діючого законодавства при нарахуванні та виплаті заохочувальних винагород працівникам Хорольського агропромислового коледжу за додаткове надходження коштів, які були проведені в межах бюджетних асигнувань, під час судового розгляду не встановлено.
На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КК України прокурором наданий висновок судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса №103/104 від 20.02.2018 року, яка була проведена на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_24 від 10.01.2018 року, та висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС №3 від 27.07.2018 року, що зроблений на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_24 від 10.07.2018 року.
Стороною захисту заявлено клопотання про визнання вищевказаних висновків експертиз недопустимими доказами з тих підстав, що вони були проведені без ухвали слідчого судді, тобто не у порядку встановленому КПК України та не відповідно до закону.
Суд приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України були внесені до ЄРДР до набрання чинності Законом 2147-VIII від 03.10.2017 року, у зв'язку з чим зміни до ст.242 КПК України не мають зворотної дії в часі та застосовуються лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (Перехідні положення Закону 2147-VIII).
Разом з тим, суд критично оцінює висновки судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса від 20.02.2018 року №103/104 та судово-економічної експертизи Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 27.07.2018 року №3 та не визнає їх достовірними доказами, що підтверджують привласнення та розтрату державних коштів ОСОБА_7 з таких підстав.
Згідно висновку №103/104 від 20.02.2018 року порушення фінансової дисципліни при здійсненні фінансово-господарської діяльності Хорольським агропромисловим коледжем Полтавської державної аграрної академії в період часу з 01.01.2015 по 30.04.2017, що призвело до втрат на суму 260 119,60грн. підтверджується документально, а Державі в особі Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії заподіяні збитки в результаті безпідставного та виплати заохочувальних виплат за надання платних послуг директору Хорольського агропромислового коледжу ОСОБА_7 в розмірі 98 093,73грн., головному бухгалтеру ОСОБА_8 в розмірі 91 838,50грн. та іншим працівникам коледжу у розмірі 70 187,37грн.
З мотивувальної частини висновку експерта вбачається, що відповіді на поставлені слідчим запитання є суперечливими, не містять чіткого законодавчого обґрунтування та за своїм змістом фактично повторюють акт аудиторської перевірки без належного аналізу виявлених порушень.
Зокрема, згідно вищевказаного висновку експерта нарахування та виплата заохочувальних винагород працівникам Коледжу відбувалась безпідставно, оскільки ці витрати не включались до кошторису.
Однак, такі висновки експерта не узгоджуються з висновками, викладеними в акті ревізії та показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що заохочувальні виплати працівникам Коледжу проводились в межах бюджетних коштів і порушень щодо порядку складання та затвердження кошторису спецфонду під час ревізії не встановлено.
Суд вважає безпідставним і висновок експерта щодо неможливості поширення на директора Коледжу системи оплати праці та соціально-побутового забезпечення, що діє у закладі лише з тих підстав, що про це прямо не указано в його Контракті, оскільки згідно ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови Колективного договору поширюються на усіх працівників, а п.4.3 Контракту директора Коледжу ОСОБА_7 було передбачено, що директору Коледжу виплачується винагорода за здійснення керівництва госпрозрахунковими підрозділами діючими у Коледжі, в розмірах, визначених Колективним договором.
Крім цього, відсутність в угодах про надання освітніх послуг Коледжем умови щодо оплати праці, зокрема, про заохочення працівників, не може свідчити про заподіяння шкоди Коледжу внаслідок нарахування заохочувальних виплат по факту додаткового надходження коштів до спецфонду, оскільки такий розподіл у процентному відношенні був визначений Положенням про нарахування грошових коштів за додаткове надходження доходів за платні послуги, що є додатком до Колективного договору.
Також, висновки судово-економічної експертизи №103/104 від 20.02.2018 року були проведені з урахуванням пункту 4.3 Контракту, де розмір заохочувальної винагороди директора Коледжу за рахунок позабюджетних коштів визначається Колективним договором, тоді як висновок експерта Полтавського НДЕКЦ від 27.07.2018 року №3, який не містить будь-яких даних щодо необхідності проведення додаткової чи повторної судово-економічної експертизи, був зроблений виходячи з варіантів частини тексту, що містять розбіжності, без належного обґрунтування, який варіант викладення змісту п.4.3. Контракту приймається за основу.
Суперечності щодо змісту викладення пункту 4.3 Контракту у обох експертизах не вплинули на остаточні їх висновки, що ставить під сумнів їх об'єктивність.
Згідно з висновком вищевказаної експертизи Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об'єднань державних підприємств» від 19.05.1999 року №859(13) доплати директору як «за додаткове надходження доходів за платні послуги», так і «за здійснення керівництва госпрозрахунковими підрозділами» не передбачені.
Критично оцінивши вищевказані висновки судово-економічних експертиз суд приймає до уваги, що при їх проведенні безпідставно не прийнято до уваги норми, викладені у ст.ст.10, 18,94 Закону України про працю, ст.1, 2, 13, 20 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.9, 20, 97 КЗпП, ст.5 Закону України «Про колективні договори та угоди», також умови Галузевих угод між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки та Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої Міністерством соціальної політики України 15.12.2016 року за №31, які фактично спростовують вказані висновки.
На основі викладеного суд вважає, що висновки судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса від 20.02.2018 року №103/104 та судово-економічної експертизи Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 27.07.2018 року №3 не являються переконливими доказами заподіяння шкоди Хорольському агропромисловому коледжу внаслідок виплати заохочувальних винагород працівникам за додаткове надходження коштів до спецфонду.
Частиною 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, інкримінованого ОСОБА_7 , а саме - привласнення та розтрата державних коштів згідно обвинувального акту полягає у безпідставному нарахуванні ОСОБА_7 собі та працівникам Хорольського агропромислового коледжу винагород за надання платних послуг.
Оскільки повноваженнями директора Коледжу, визначеними положенням «Про Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграрної академії» не передбачено виконання таких обов'язків як нарахування і виплата будь-яких винагород працівникам навчального закладу суд вважає, що в ході досудового слідства не встановлено спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б у взаємозв'язку забезпечували повне, достовірне і беззаперечне встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.191 КК України, тому його слід визнати невинуватим та виправдати, оскільки вчинення ним даного кримінального правопорушення не доведено.
Не надано суду і доказів на підтвердження наявності в діях обвинуваченої ОСОБА_8 корисливих спонукань та безоплатного обернення нею чужих грошових коштів на свою користь та користь інших осіб.
Згідно положень ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що прокурором подано докази на яких фактично грунтується обвинувачення: висновки судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса від 20.02.2018 року №103/104 та судово-економічної експертизи Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 27.07.2018 року №3, які суд не визнає достовірними доказами та такими доказами, що підтверджують вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення з підстав наведених у вироку.
Судом взято до уваги висновок експертного економічного дослідження №20991 від 28.02.2018 року, згідно якого, завищення витрат бюджетних коштів на оплату праці в сумі 260119,60 грн. та сплати ЄСВ в сумі в сумі 72618,17грн. не підтверджуються, а заохочувальні виплати зі спеціального фонду не були доплатами до заробітної плати, як про це зазначено у акті ревізії, а відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Згідно з положеннями ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинним доти, доки його вина не буде встановлена в законному порядку.
Статтею 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 2 статті 6 Конвенції з прав людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства від 08 лютого 1996 року. У справах «Грабчук проти України» від 21.09.2005 року та «Шагін проти України» (2010р.) Європейський суд з прав людини встановив, що національні суди визнали заявників винними, спираючись на слабкі докази та припущення про їх причетність до вчинення злочину, чим було порушено принцип презумпції невинуватості.
Принцип правової визначеності є одним з основних принципів європейського права і часто використовується у практиці Європейського суду з прав людини, та охоплює собою три групи вимог, а саме, вимоги до визначеності законодавства, вимоги до визначеності повноважень та вимоги до визначеності судових рішень.
Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення у справі «Вєренцов проти України»).
Сумнівний характер вчинення ОСОБА_8 інкримінованого їй суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч.3 та ч.4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
Отже аналіз приведених обставин свідчить про те, що стороною обвинувачення суду не надано достатніх, допустимих та переконливих доказів для доведення винуватості ОСОБА_8 в тому, що вона будучи службовою особою, скоїла службову недбалість.
Відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України судом не здобуті, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення за ч.2 ст.367 КК України не доведено в судовому засіданні, а тому ОСОБА_8 необхідно виправдати.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони обвинувачення на надання нею додаткових доказів на підтвердження доведеності вини обвинуваченої та зміну обвинувачення, суд також виходив з принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Положення статей 62, 129 Конституції України та статей 7, 17, 22 КПК України визначають основними засадами судочинства у кримінальних справах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про судову експертизу», ст. 124 КПК України витрати по проведенню експертиз за даним кримінальним провадженням, слід віднести на рахунок держави.
Запобіжних заходів відносно обвинувачених не обрано.
Цивільний позовПолтавської державної аграрної академії в особі Хорольського агропромислового коледжу до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 129 КПК України,слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати невинуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_8 визнати невинуватою за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Цивільний позов Полтавської державної аграрної академії в особі Хорольського агропромислового коледжу до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.
Речові докази :
- копії фінансово-господарської та бухгалтерської документації, яка є додатком до акту № 03-21/40 від 15.08.2017 планової виїзної перевірки Хорольського агропромислового коледжу за період з 01.01.2015 року по 30.04.2017 , які сформовані та пронумеровані у семи томах :1 том на 171 арк., 2 том на 235 арк., 3 том на 229 арк., 4 том на 155 арк., 5 том на 179 арк., 6 том на 200 арк., 7 том на 179 арк., які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах провадження;
- особову справу колишнього директора Хорольського агропромеслового коледжу ОСОБА_7 в якій містяться наступні документи:- копія наказу № 3-720 від 30.07.2004 « Про прийняття на роботу за контрактом ОСОБА_7 , особовий листок по обліку кадрів ОСОБА_7 , копія контракту № 1 від 01.07.2004 р. з ОСОБА_7 , копії додаткових угод до контракту №1 з ОСОБА_7 ,копія наказу № 3-487 від 02.06.2009 р. « Про звільнення ОСОБА_7 », копія диплома ОСОБА_7 , копія свідоцтва № НОМЕР_1 ОСОБА_7 про закінчення інституту, копія наказу № 3-533 від 23.06.2009 р. про призначення ОСОБА_7 директором, копія контракту № 21 /Д від 20.06.2014 р. з ОСОБА_7 , копія наказу № 360-К від 20.06.2014 р. про звільнення ОСОБА_7 , копія наказу № 377-к від 24.06.2014 р. про прийняття ОСОБА_7 в.о. директора, копія звіту директора Хорольського агропромислового коледжу ОСОБА_7 про результати роботи за 2013 рік, копія наказу № 551-к від 29.08.2014 Про переведення ОСОБА_7 на посаду директора за контрактом, як обраного за конкурсом, копія паспорта ОСОБА_7 , копія наказу № 11-01/84 від 09.08.2017 Про звільнення ОСОБА_7 , копія наказу № 525-к від 09.08.2017 Про звільнення ОСОБА_7 , -залишити в матеріалах кримінального провадження;
- примірник оригіналу Контракту № 10 /Д від 28.08.2014 укладеного з ОСОБА_7 , оригінал посадової інструкції директора Коледжу від 20.02.2015 р., які були вилучені та зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах провадження, оригінали документів за клопотанням їх належних володільців - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Головуючий:ОСОБА_1