Справа № 544/320/20
1-кп/544/63/2020
Номер рядка звіту 93
іменем України
19 травня 2020 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170290000056 від 04.02.2020, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Теплівка Пирятинського району Полтавської області, громадянина України, неодруженого, невійськовозобов'язаного, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 08 грудня 2019 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов на подвір'я ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де шляхом вільного доступу проник до господарського приміщення, де завідомо знаючи, що в ньому зберігається зерно кукурудзи, що належить ОСОБА_5 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з проникненням, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 таємно викрав зерно кукурудзи загальною вагою 100кг вартістю згідно висновку експертизи №457 від 26.02.2020 на загальну суму 400грн. Після скоєння крадіжки ОСОБА_4 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 400грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду пояснив, що 08 грудня 2019 року приблизно о 20-00 годині проник до господарського приміщення, що належить ОСОБА_5 , звідки викрав два мішка кукурудзи, яку потім продав, а гроші використав на власні потреби. У скоєному щиро кається, просить суд суворо його не карати, шкода потерпілому відшкодована повністю.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.
Потерпілий зазначив, що шкода йому відшкодована повністю, просив суворо не карати обвинуваченого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, до адміністративної відповідальності не притягувався, в силу ст.89 КК України не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Беручи до уваги викладене, враховуючи всі обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, та враховуючи ступінь небезпеки вчиненого злочину, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
При прийнятті судового рішення про міру покарання обвинуваченому суд враховує висновок досудової доповіді, згідно якого виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене суд уважає, що обвинувачений загрози для суспільства не становить, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Суд вважає за необхідне згідно ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведену експертизу.
Арешт майна підлягає скасуванню згідно ч.4 ст.174 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і призначити покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: порожній мішок і мішок із зерном кукурудзи вагою 32,5кг, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити у власності останнього.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні №12020170290000056 в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 25.02.2020.
Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1