Справа № 336/1153/20
Провадження № 2-а/336/62/2020
19 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти батальйону № 3 в Запорізькій області лейтенанта поліції Горпинича Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначає, що 17.02.2020 р. лейтенантом поліції Горпинич С.О. відносно нього була винесена постанова серії ЕАК №2120653 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 255,00 гр.
За змістом оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2020 року об 11.35 хв. керуючи автомобілем ЗАЗ SENS, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомагістралі Харків-Сімферополь, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР - водій транспортного засобу не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу , на якому перебували пішоходи.
Позивач з постановою не згоден, вважає, що вона є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, через що підлягає скасуванню.
Відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, відзиву на адміністративний позов до суду не надав.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Вивчивши обставини справи, перевіривши доводи адміністративного позову, дослідивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як випливає із змісту ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 17.02.2020 р. лейтенантом поліції Горпинич С.О. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕАК №2120653 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 255,00 гр.
За змістом оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17.02.2020 року об 11.35 хв. керуючи автомобілем ЗАЗ SENS, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомагістралі Харків-Сімферополь, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР - водій транспортного засобу не пропустив пішоходів, що наближаються до нерегульованого пішохідного переходу , на якому перебували пішоходи.
Правомірність та обґрунтованість дій посадових осіб та вказаних вище постанов є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні роз'яснення викладені у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані ,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими,речовими і електронними засобами;
- висновками експертів;
- показаннями свідків.
Статтею 72 ч.2 цього ж Кодексу встановлено,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази,які не були покладені в основу оскаржуваного рішення,за винятком випадків,коли він доведе,що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення,але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
В позові ОСОБА_2 зазначає, що викладених у оскаржувані постанові обставин він ПДР не порушував та доказів вчинення інкримінованого йому порушення п. 18.1 ПДР відповідач на час винесення оскаржуваної постанови не пред'явив.
На час розгляду даної справи жодних доказів винуватості позивача у порушенні п. 18.1 ПДР відповідачем інспектором 2 роти батальйону № 3 в Запорізькій області лейтенантом поліції Горпинич С.О., який виніс відповідну постанову ЕАК №2120653, не надано, відповідач у жодний передбачений процесуальним законом спосіб не спростував викладених позивачем обставин з посиланням на докази, які підтвердили б правомірність прийнятого ним рішення та спростовували доводи позивача.
Так, дані які б спростовували свідчення позивача та підтверджували правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем надано не було, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 251, 280, 283, 285 КУпАП, Правилами дорожнього руху України п.8.7.3.з, ст.ст.2 70, 72, 257, 286 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти батальйону № 3 в Запорізькій області лейтенанта поліції Горпинича Сергія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №2120653 від 17.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, винесену інспектором 2 роти батальйону № 3 в Запорізькій області лейтенантом поліції Горпинич С.О., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП за порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху та накладення штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Ю.А. Галущенко
19.05.20