308/2849/17
19.05.2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
прокурора ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016070170001660 від 22.12.2016 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Перечинського районного суду від 22.03.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі, із звільненням від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 3 (три) роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України,-
25.02.2017 року, близько 11 години 20 хвилин ОСОБА_4 , попередньо маючи умисел на заволодіння акумуляторними батареями, що розташовані на перегоні Ужгород 2-Павлово, четвертий кілометр, 2-й пікет умисно, протиправно, таємно, повторно з метою наживи та корисливих спонукань відігнув нижню частину дверей акумуляторної шафи, після чого за допомогою одного рошкового ключа та плоскогубців, перерізав проводи, що з'єднували акумуляторні батареї та світлофор, звідки демонтував та в подальшому намагався викрасти сім акумуляторних батарей АБН-80, однак, не довів свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками СК станції Чоп, Мукачівського загону воєнізованої охорони- старшим стрільцем СК станції Чоп ОСОБА_7 та стрільцем вказаного підрозділу- ОСОБА_8 чим спричинив Державному територіальному галузевому об'єднанні «Львівська залізниця» відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція сигналізації і зв'язку» матеріальних збитків на загальну суму 3449 гривень 88 копійок.
Крім цього, 25.02.2017 року, близько 11 години 20 хвилин ОСОБА_4 , попередньо маючи умисел на заволодіння акумуляторними батареями, що розташовані на перегоні Ужгород 2-Павлово, четвертий кілометр, 2-й пікет умисно, з метою наживи та корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відігнув нижню частину дверей акумуляторної шафи, після чого за допомогою одного рошкового ключа та плоскогубців, перерізав проводи, що з'єднували акумуляторні батереї та світлофор, звідки демонтував та викрав сім акумуляторних батарей АБН-80, чим порушив нормальну роботу залізничного транспорту, що могло спричинити аварію поїзда, створити небезпеку для життя людей чи інших тяжких наслідків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро покаявся та показав суду, що дійсно 25.02.2017 року, близько 11 години 20 хвилин на перегоні Ужгород 2-Павлово з метою крадіжки акумуляторних батарей відігнув нижню частину дверей акумуляторної шафи, після чого за допомогою одного рошкового ключа та плоскогубців, перерізав проводи, що з'єднували акумуляторні батареї та світлофор, звідки демонтував та викрав сім акумуляторних батарей АБН-80, але відразу на місці вчинення кримінального правопорушення був затриманий працівниками загону воєнізованої охорони. Цивільний позов визнає повністю.
Суд, визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, відповідно до вимог ст.. 349 КПК України зясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в пеляційному порядку та враховуючи думку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирим визнанням вини у вчиненому суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч. 1 ст. 277 КК України, як умисне пошкодження шляхів сполучення, що могло спричинити аварію поїзда кваліфіковано вірно.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу винного, який раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні матір похилого віку.
Пом'якшуючими відповідальність обставинами є його щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень.
Обтяжуючих відповідальність обставин суд не знаходить.
Враховуючи вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.03.2018 року яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, із звільненням від призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 3 роки, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначати у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України.
Взявши до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та з врахуванням вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.03.2018 року суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції його від суспільства.
Судові витрати - відсутні.
Речові докази: акумуляторні батареї марки «АБН-80», які передані під розписку на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укрзалізниця» - залишити ПАТ «Укрзалізниця».
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі ВСП «Українська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця» 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 95 коп.
Керуючись ст.ст. 370, 371 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 277 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного остаточного покарання за сукупністю злочинів за цим вироком частково зарахувати покарання за попереднім вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 22.03.2018 року і остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання в рамках кримінального провадження № 308/108/20 з 12.12.2019 року.
Речові докази: акумуляторні батареї марки «АБН-80», які передані під розписку на відповідальне зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укрзалізниця» - залишити ПАТ «Укрзалізниця».
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі ВСП «Українська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця» 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 95 коп.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 349 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1