308/2065/20
07.05.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в Закарпатській області ДПП відносно громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №374073 від 23.02.2020 року, вбачається, що 23.02.2020 р. о 3 год. 30 хв. в м. Ужгород, вул. Собранецька, 115, водій керував ТЗ Volkswagen ДНЗ KS 641 DR в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу ДРАГЕР в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за адресою проживання, повідомленою в протоколі самим порушником, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки, суду невідомі. Окрім того, слід зазначити, що оголошення про виклик останнього в судове засідання на розгляд справи яке було призначено на 07.05.2020 р. розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712.
Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка ОСОБА_1 щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його злісне ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Відповідно до ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 , оскільки належним чином повідомлений, останній в судове засідання не з'явився, а така неявка вже не перша.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 , містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, тобто: повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №374073 від 23.02.2020 р., ОСОБА_1 , керував тз в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу ДРАГЕР, що підтверджує відповідний чек, та акт, у присутності двох свідків. Так, письмові пояснення свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на окремих аркушах додано до матеріалів справи. Згідно Акту огляду та чеку алкотестеру DRAGER результати огляду 0,36 проміле.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №374073 від 23.02.2020 року, чеком та актом за результатти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідків; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2147931 від 23.02.2020 року; CD диском з відеозаписом, що додано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч.2 статтею 130 КУпАП відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Закарпатській області, ст. лейтенанта поліції Я. Маркулинець, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/10878/19 від 15.11.2019 року накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 10200 (десять тисяч двісті грн.), та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Закарпатській області, ст. лейтенанта поліції Я. Маркулинець, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк АДРЕСА_1 , не є власником транспортного засобу.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч.2 ст.33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. Так, приходжу до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Згідно ч.5ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно дост.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч.5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1 ,221,283 , ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.2 ст. 130 КУпАП , судя,-
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в еквіваленті становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) судового збору на користь держави.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс пос танову.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош